Ухвала суду № 109173255, 16.02.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30720/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2023 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді : Козлова Р.Ю.,

при секретарі: Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Дзіс Сергія Анатолійовича про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Державного підприємства «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання договору від 11 квітня 2022 року про передання виключних майнових прав на знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом України № НОМЕР_1 недійсним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до Печерського районного суду міста Києва із указаним позовом, посилаючись на те, що діями відповідачів порушені їх права, які виявились у внесенні до Державного реєстру свідоцтв України на торгівельні марки та публікації в бюлетені «Промислова власність» № 27 відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по свідоцтву України № НОМЕР_1 ОСОБА_4 на підставі договору, який містить підроблений підпис власника торговельної марки - ОСОБА_5 . З посиланням на ці обставини, позивачі просять суд визнати недійсним Договір від 11 квітня 2022 року про передання виключних майнових прав на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) (ідентифікаційний код: 31032378, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 1) № 30280 від 06 липня 2022 року про публікацію в бюлетені «Промислова власність» № 27 та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку по свідоцтву України на торговельну марку № НОМЕР_1 ; зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) (ідентифікаційний код: 31032378, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 1) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки: (1) виключити відомості про ОСОБА_4 як власника торговельної марки на підставі свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка № т200603554 від 14 березня 2006 року) з Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність»; (2) поновити відомості (внести зміни) про ОСОБА_5 як власника торговельної марки на підставі свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка № т200603554 від 14 березня 2006 року) до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені «Промислова власність».

Разом з позовом представник позивача подав до суду заяву, в якій з метою забезпечення позову просить суд заборонити ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ): здійснювати будь-які дії з передання іншим особам повністю чи частково виключних майнових прав на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка № т200603554 від 14 березня 2006 року); припиняти дію свідоцтва України щодо торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка N9 пл200603554 від 14 березня 2006 року) шляхом відмови від нього повністю або частково та заборонити Державному підприємству «Український інститут інтелектуальної власності» (ідентифікаційний код: 31032378, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 1): вносити зміни щодо торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка № m200603554 від 14 березня 2006 року) до Державного реєстру свідоцтв України на торгівельні марки; здійснювати публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність» стосовно відмови ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) повністю або частково від прав на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка № m200603554 від 14 березня 2006 року), на підставі заяви; передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка № m200603554 від 14 березня 2006 року), та видачу будь-якій особі дозволу (видача ліцензії) на використання торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка № m200603554 від 14 березня 2006 року).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня клопотання представника позивачів задоволено у повному обсязі.

16 лютого 2023 року на адрес суду надійшла чергова ще одна заява представника позивачів про забезпечення позову, в обґрунтування якої представник позивачів зазначив, що з 08 листопада 2022 року Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» припинило виконувати функції Національного органу інтелектуальної власності у зв`язку з чим 12 грудня 2022 року позивачами було надано до суду заяву про заміну відповідача Укрпатент на Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій». Крім того, позивачам стало відомо, що відповідачем 1 та третіми особами вживаються активні дії щодо використання торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» у своїй господарській діяльності, що завдає і може завдати більш істотних збитків дійсним спадкоємцям такої торговельної марки.

Враховуючи те, що Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» не виконує функції НОІВ, а також використання Відповідачем 1 торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1», у Позивачів існує необхідність подати нову заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний спосіб, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В судове засідання учасники процесу не з`явилися, однак суд визнав можливим проводити судове засідання з розгляду заяви за відсутності сторін, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У відповідності до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 1 даної постанови визначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, шляхом встановлення обов`язку заборони вчиняти певні дії; вчинити певні дії а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

З огляду на пред`явлені позивачем вимоги у відповідача ДП ««Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» - існує реальна можливість за заявою відповідача вчинити дії по внесенню зміни щодо торгівельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1», передачі виключних майнових на торгівельну марку та здійснювати реєстраційні дії у зв`язку з цим до набрання рішенням законної сили у даній справі, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення пред`явлених вимог, оскільки власником торгівельної марки буде інша особа(и), а не відповідач.

Невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ДП ««Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», виходячи із предмету позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач, наразі як власник виключних майнових прав торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1», володіє визначеним чинним законодавством обсягом прав та повноважень, а відтак може передати відповідні права іншим особам чи надати дозвіл на використання об`єкта, що призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, яких стосується вирішення даного спору, або інших наслідків, які перешкодять або унеможливлять ефективний захист порушених прав та інтересів Позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

З урахуванням вказаних обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно наявний спір, заява про забезпечення позову стосується предмета судового дослідження, обраний вид забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства а також не перешкоджатиме господарській діяльності відповідачеві або іншим третім особам.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що між сторонами справи виник спір щодо об`єкта права інтелектуальної власності, види забезпечення, які просить вжити позивач, є повністю співмірними із заявленими позовними вимогами. Забезпеченням позову у способи запропоновані позивачем, законних прав та інтересів третіх осіб порушено не буде, застосовані заходи не перешкоджатимуть відповідачеві користуватись майном, відтак суд дійшов висновку про достатність підстав для задоволення заяви про забезпечення даного позову.

При цьому, суд надає оцінку тій обставині, що обраний спосіб забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому такі заходи зможуть забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині заборони використання ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 торгівельної марки під час здійснення ними господарської діяльності, оскільки така заборона буде прямо перешкоджати здійсненню цими особами господарської діяльності.

Посилання представника позивачів на те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 використовувати торгівельну марку під час здійснення ними господарської діяльності може завдати збитки позивачам носить характер припущень та не підтверджується достатніми доказами.

Крім того, на думку суду обраний вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими вимогами.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Дзіс Сергія Анатолійовича про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Державного підприємства «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання договору від 11 квітня 2022 року про передання виключних майнових прав на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 недійсним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (ідентифікаційний код: 44673629, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 1):

вносити зміни щодо торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка № m200603554 від 14 березня 2006 року) до Державного реєстру свідоцтв України на торгівельні марки;

здійснювати публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність» стосовно відмови ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) повністю або частково від прав на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка № m200603554 від 14 березня 2006 року), на підставі заяви;

передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка № m200603554 від 14 березня 2006 року), та видачу будь-якій особі дозволу (видача ліцензії) на використання торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на торговельну марку № НОМЕР_1 (заявка № m200603554 від 14 березня 2006 року).

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: