Рішення № 10916712, 11.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/20911.08.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арда”

До                              Приватного підприємства “Розквіт”

Про                              стягнення 1979,54 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

Від позивача                    Брайко М.В. (дов. б/н від 10.06.2010 року)

Від відповідача          не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арда”(далі по тексту –позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства “Розквіт”(далі по тексту –відповідач) про стягнення 1979,54 грн. заборгованості за договором поставки №3246 від 24.09.2008 року, з яких 1454,59 грн. основного боргу, 174,07 грн. пені, 285,98 грн. інфляційних втрат, 64,89 грн. 3% річних.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням умов договору поставки №3246 від 24.09.2008 року у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 року порушено провадження у справі № 9/209, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 11.08.2010 року.

Відповідач у судове засідання не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалі від 25.06.2010 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 року про порушення провадження у справі, проте направлений конверт повернувся до канцелярії суду у зв’язку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 02.08.2010 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі, а саме: м. Київ, вул. Кибальчича, 7-Б, кв. 95.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №3246 за яким позивач зобов’язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікації.

Відповідно до п.3.2. договору відповідач зобов’язався оплатити кожну партію переданого позивачем товару не пізніше 14 календарних днів з дня її поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1454,59 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 28728118 від 28.11.08р., № 43427118 від 27.11.08р., підписаних сторонами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.5.5. договору поставки №3246 від 24.09.2008 року у випадку порушення відповідачем строків, визначених в п.3.2. договору, відповідач оплачує позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суди за кожен день прострочення.

Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 1454,59 грн. основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача, оскільки відповідачем не надано доказів оплати товару.

Судом встановлено, що відповідачем допущено порушення зобов’язання за договором в частині своєчасності оплати за поставлений товар, а отже наслідком такого порушення є стягнення з відповідача пені, що передбачено п. 5.5 договору.

3 % річних та інфляційні витрати підлягають стягненню на підставі ст.. 635 ЦК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 1454,59 грн. основного боргу, 174,07 грн. пені, 285,98 грн. інфляційних втрат, 64,89 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Розквіт”(02183, м. Київ, вул. Кибальчича, 7Б, кв. 95; код ЄДРПОУ 32106906) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арда”(49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 32232867) 1454 (одна тисяча чотириста п’ятдесят чотири) грн. 59 коп. основного боргу, 174 (сто сімдесят чотири) грн. 07 коп. пені, 285 (двісті вісімдесят п’ять) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 64 (шістдесят чотири) грн. 89 коп. 3% річних,102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством

України.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ. П. Бондаренко

Рішення підписано 19.08.2010 року