Ухвала суду № 10916337, 25.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 206

УХВАЛА

25.08.2010Справа №2-6/4018-2010 За заявою Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим, м. Бахчисарай,

до боржника Кооперативу «Крим», м. Бахчисарай,

про визнання банкрутом

Суддя Шкуро В.М.

п р е д с т а в н и к и:

Від кредитора – Дзеблюк О.О., ст.. державний податковий інспектор.

Від боржника – не з'явився, повідомлений належним чином.

Обставини справи: Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим звернулась в господарський суд АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство Кооперативу «Крим» у порядку ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В судовому засіданні встановлено, що на день звернення до господарського суду АР Крим із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство заборгованість Кооперативу «Крим» складала 5161,46 грн., в тому числі 3101,91 грн. донарахованих штрафних санкцій на підставі акта перевірки № 027841/233/22245564/348 від 24.10.2007р., рішення про застосування штрафних санкцій № 000343233 від 30.10.2007р. та 2059,55 грн. донарахованих штрафних санкцій на підставі акта перевірки № 036006/233/22245564/117 від 27.03.2008р., рішення № 000122233 від 02.04.2008р. (т.1, а.с.12-17).

Відповідно до положень абзацу 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність – є неплатоспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності. Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобов’язання – є зобов’язанням боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня, штраф) до складу грошових зобов’язань боржник не зараховується.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обов’язковим платежам) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Згідно із положеннями статті 13 вказаного Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються за порушення податкового законодавства, Закон України «Про систему оподаткування» до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів) не відносить. Тому, суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора – органу державної податкової служби, які можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки безспірні вимоги, згідно загальних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в такому випадку, можуть складатись із суми заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що передбачені статтями 14 і 15 Закону України «Про систему оподаткування».

Така правова позиція викладена у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №17 від 18.12.2009р.

Отже, ініціюючим кредитором не надано доказів безспірності грошових вимог відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Закону України «Про систему оподаткування», оскільки пеня та штраф по податкових зобов’язаннях не зараховується до складу безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Встановлення судом обставин відсутності належних доказів в обґрунтування наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора, що є головною умовою для порушення процедури банкрутства, виключає необхідність дослідження судами однієї з додаткових умов для здійснення провадження з особливостями статті 52 Закону (обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, або встановлення інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника).

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» від 18.12.2009р. №17 роз’яснено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника. У таких випадках провадження у справі припиняється на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону та пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, куруючись пунктом 7 частини 1 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктом 1-1 статті 80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №5002-6/4018-2010 про банкрутство Кооперативу «Крим» припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Шкуро В.М.