Рішення № 10915950, 19.08.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "19" серпня 2010 р. Справа № 18/646

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Паламарчук М.Є. - директор, посвідчення №1;

від відповідача: не з'явився;

розглянув справу за позовом Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу (м.Новоград-Волинський)

до Приватного підприємства Компанії "Чжуд-Ши" (с.Вершниця Новоград-Волинського району)

про стягнення 24669,54грн.,

Спір розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України (а.с.48),

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 24669,00грн. заборгованості за оренду приміщення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, на виконання вимог ухвали господарського суду від 24.06.2010р. надав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях: повноважного представника в судове засідання не направив.

Ухвала господарського суду Житомирської області направлялась на юридичну адресу відповідача (зазначену в позовній заяві, а також в довідці ЄДРПОУ, отриманій на запит господарського суду до Головного управління статистики в Житомирській області, відповідно до якої ПП Компанія "Чжуд-Ши" зареєстрована за адресою: Новоград-Волинський район, с.Вершниця, вул.Залізнична, 19-А), проте повернута поштовим відділенням відміткою "За зазначеною адресою не проживає", а.с.43). Ухвала суду, направлена на адресу відповідача: м.Новоград-Волинський, вул.Соборності, 39/3 (зазначена в позовній заяві), також повернута поштовим відділенням на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.50-52).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж у позовній заяві вказав адреси відповідача Новоград-Волинський район, с.Вершниця, вул.Залізнична, 19-А, та м.Новоград-Волинський, вул.Соборності, 39/3, на ці адреси господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2008 року між Новоград-Волинським економіко-гуманітарним коледжом (орендар, позивач) та ПП Компанією "Чжуд-Ши" (суборендар, відповідач) укладений договір суборенди частини нежитлового приміщення (а.с.7-8) , за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину приміщення загальною площею 229,00 кв.м., з майном, яке знаходиться в ньому (аудиторія №9, №10 та кабінет №41), що знаходиться на балансі Новоград-Волинської районної державної адміністрації та розташоване за адресою м.Новоград-Волинський, вул.Ушакова, 44, для розміщення офісу та надання інформативно-консультативних послуг (п.1.1).

Пунктом 2.8 договору сторони погодили, що суборендар зобов'язаний своєчасно вносити суборендну плату, яка за перший місяць становить 458,00грн. (без комунальних послуг). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку , визначеному чинним законодавством України. Суборендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суборендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно п. 2.10 договору, плата за суборенду приміщення, комунальні послуги та користування майном вноситься в повній сумі до 15 числа слідуючого за звітним місяцем.

На виконання умов договору суборенди позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування частину приміщення загальною площею 229,00 кв.м., що розташоване за адресою м.Новоград-Волинський, вул.Ушакова, 44, про що свідчить акт приймання-передачі від 03.01.2009р. (а.с.9).

Внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем - ПП компанією "Чжуд-Ши" зобов'язань по договору суборенди за останнім утворилась заборгованість з суборендної плати та по комунальним послугам.

Листами від 05.05.2009р., 02.11.2009р. (а.с.10-16) відповідач гарантував позивачу погашення заборгованості.

23.09.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію №232 з вимогою про сплату заборгованості з суборендної плати (а.с.12,14), на яку відповідач повторно відреагував гарантійним листом про погашення заборгованості.

10.11.2009року відповідач повернув об'єкт суборенди орендарю з підписанням акту приймання-передачі (а.с.27), проте заборгованість з суборендної плати залишилась не погашеною.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до розрахунку позивача за період з січня 2009 року по жовтень 2009 року відповідач заборгував позивачу за договором суборенди від 25.12.2008р. 9615,29грн., що підтверджується рахунками на оплату (а.с.18-36).

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч.1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 9615,29грн. заборгованості з орендної плати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору суборенди позивач на підставі п.2.10 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 15054,25грн. (а.с.40).

Пунктом 2.10 сторони передбачили, що при простроченні суборендарем терміну оплати, йому нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно статті 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, визначаючи порядок нарахування пені за невиконання зобов'язання за договором суборенди, позивач не врахував вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та положення ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом розмір пені, що підлягає до стягнення, складає 1012,76грн.

З врахуванням вищевикладеного, господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення 14041,49грн. пені.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не надав, розрахунок пені не спростував.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково на суму 10628,05грн., з яких: 9615,29грн. основного боргу та 1012,76грн. пені. В частині стягнення пені у розмірі 14041,49грн. суд відмовляє.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 549, 611, 612, 759, 762, ЦК України, керуючись ст. ст.33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства компанії "Чжуд-Ши" (11701, Новоград-Волинський район, с.Вершниця, вул.Залізнична, 19А, ідентифікаційний код 36083338)

на користь Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу (Товариство з обмеженою відповідальністю) (м.Новоград - Волинський, вул.Ушакова, 44, ідентифікаційний код 24703775):

- 9615,29грн. основного боргу;

-1012,76грн. пені;

- 106,28грн. витрат по сплаті державного мита;

-101,67грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові відмовити в частині стягнення пені у розмірі 14041,49грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3- відп. (рек. з повід).