Рішення № 10915909, 25.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.08.10 р.                     Справа № 38/133                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”м. Донецьк

до відповідача: Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “Віта” м.Красногорівка, Мар”їнського району, Донецької області

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 769 136,77грн., пені у сумі 51 223,46грн., інфляційних у розмірі 30 793,59грн., 3% річних у розмірі 7 555,40грн., а всього 858 709,22грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бережний Р.В.- за дов.№6/10 від 11.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “Віта” м.Красногорівка, Мар”їнського району, Донецької області про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 771396,66грн., пені у сумі 51255,81грн., інфляційних у розмірі 30793,59грн., 3% річних у розмірі 7560,12грн., а всього 861 006,18грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов’язків за договором на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання №10-2967(09)Б від 30.09.2009р. з додатковими угодами до нього, розрахунок суми боргу, акти передачі-приймання природного газу, акти звірки розрахунків, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи.

29.06.2010р. на адресу господарського суду від позивача надійшов лист №588/03 від 24.06.2010р., у якому останній просить суд залучити до матеріалів справи акти прийому передачі природного газу за спірний період. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

30.06.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №819 від 30.06.2010р., в якому визнає наявність заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 769 136,77грн., оскільки станом на 01.06.2010р. відповідачем було сплачено 2259,89грн. Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

05.07.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/3458 від 25.06.2010р., з якого вбачається, що Красногорівський міський комбінат комунальних підприємств „Віта” станом на 25.06.2010р. (ідентифікаційний код 31120186) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 85630, Донецька область, Маріїнський район, м.Красногорівка, вул.Ахтирського, буд.14. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

05.07.2010р. позивач надав суду доповнення до позовної заяви №625/03 від 05.07.2010р., в яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природний газ у сумі 769 136,77грн., пеню у сумі 51 223,46грн., інфляційні у розмірі 30 793,59грн., 3% річних у розмірі 7 555,40грн.

Доповнення судом розглянуті як заява про зменшення розміру позовних вимог та залучені до матеріалів справи.

20.07.2010р. позивач надав суду заперечення на відзив на позовну заяву №671/03 від 19.07.2010р., в яких підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити у повному обсязі. Заперечення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

11.08.2010р. позивач надав суду заяву, у якій просить суд залучити до матеріалів справи копію акту передачі-приймання газу за лютий 2010р. на суму 193 524,24грн., та розрахунок боргу станом на 10.08.2010р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

11.08.2010р. позивач звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд продовжити строк вирішення спору на 15 днів, яке судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 11.08.2010р., за клопотанням позивача строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 29.08.2010р., у порядку ст.69 ГПУ України.

25.08.2010р. позивач надав суду супровідний лист, в якому останній просить суд залучити до матеріалів справи банківські виписки за період з 03.12.2009р. по 31.05.2010р.

Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з необхідністю представлення додаткових документів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2009 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Донецької філії (Постачальник) та Красногорівським міським комбінатом комунальних підприємств “Віта” (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 10-2967 (09) Б (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю природний газ за наявності його обсягів, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Розділом 2 договору сторони визначили кількість та якість газу.

Так, постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. газ, в тому числі по місяцях: жовтень-20,0 тис.куб.м., листопад-50,0 тис.куб.м., грудень-90,0 тис.куб.м. (п.2.1 договору).

Додатковою угодою від 21.12.2009р. №1 до Договору № 10-2967 (09) Б сторони доповнили п.2.1 вказаного договору підпунктом 2.1.1. наступного змісту: постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010р. по 30.04.2010р. газ в обсязі 205 тис.куб.м. в тому числі по місяцях: січень-70,0 тис.куб.м., лютий 60,0 тис.куб.м., березень 50,0 тис.куб.м., квітень 25,0 тис.куб.м.

Додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата вартості газу згідно п.5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-          перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 7 числа поточного місяця;

-          подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання до 17 та 27 числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання –передачі природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, з урахуванням уточнень, в яких просить суд стягнути з відповідача 858 709,22грн. за договором на постачання природного газу № 10-2967(09)Б від 30.09.2009р., з яких 769 136,77грн. – сума основного боргу, 51 223,46грн. - сума пені, 30 793,59грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 7 555,40грн. - сума 3% річних.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов, у якому позовні вимоги у частині основного боргу визнав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання №10-2967(09)Б від 30.09.2009р. з додатковими угодами до нього, розрахунок суми боргу, акти передачі-приймання природного газу, акти звірки розрахунків, доповнення до позовної заяви №625/03 від 05.07.2010р., заперечення на відзив відповідача №671/03 від 19.07.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив від 30.06.2010р. № 819, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору №10-2967(09)Б від 30.09.2009р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов’язання щодо оплати поставленого природного газу за період з жовтня 2009р. по квітень 2010р. належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за поставлений природний газ становить 769 136,77грн.

Вищезазначена заборгованість визнається відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості в сумі 769 136,77грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач з посиланням на п. 7.2 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.12.2009р. по 10.06.2010р. включно в сумі 51 223,46грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що розмір пені складає 51 091,17грн. Тому позовні вимоги стосовно стягнення пені суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 132,29грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 7555,40грн. та інфляційні нарахування в сумі 30 793,59грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційні суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем в частині суми основного боргу.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.193, 216-218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “Віта” м.Красногорівка, Мар”їнського району, Донецької області про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 769 136,77грн., пені у сумі 51 223,46грн., інфляційних у розмірі 30 793,59грн., 3% річних у розмірі 7 555,40грн., задовольнити частково.

Стягнути з Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “Віта” м.Красногорівка, Мар”їнського району, Донецької області (85630, Донецька область, м.Красногорівка, Мар”їнський район, вул.Ахтирського,14, п/р 26009192405900 в АКІБ “Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31120186) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк (83017, м.Донецьк, б.Шевченка, 25, п/р 260013011457 в ДОУ ВАТ “Ощадбанк” України у м.Донецьк, МФО 335106, код ЄДРПОУ 25987823) заборгованості за спожитий природний газ у сумі 769 136,77грн., пені у сумі 51 091,17грн., інфляційних у розмірі 30 793,59грн., 3% річних у розмірі 7 555,40грн., 8585,77грн. – державного мита, 235,33грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.08.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2010р.

Суддя Лейба М.О.