Рішення № 109158844, 23.02.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року № 320/12558/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

На виконання вимог вказаної ухвали позивачкою подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та уточнення позовних вимог:

- визнати протиправним рішення про відмову в призначенні, позивачці пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду моєї роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, шо дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС» з 01 листопада 1999 року по 30 листопада 2004 року, Представництві компанії «Технолоджі Менеджмент Кампані ІНК.» США в Україні з 26 січня 2006 року по 29 вересня 2019 року в зв`язку з досягненням віку у 45 років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити позивачці, з 31 березня 2021 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 55-56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду моєї роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської ЛЕС в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС» з 01 листопада 1999 року по 30 листопада 2004 року, Представництві компанії «Технолоджі Менеджмент Кампані ІНК.» США в Україні з 26 січня 2006 року по 29 вересня 2019 року в зв`язку з досягненням мною віку у 45 років.

В обґрунтування своїх вимог вона зазначила, що спірним рішенням їй відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII у зв`язку тим, що на момент звернення вона не набула віку 50 років, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV .

Вважає, що відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), яким визнано право жінок на вихід на пенсію на пільгових умовах після досягнення 45 років і за умови наявності стажу не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на роботах за Списком № 1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивачки у судовому засіданні, призначеному на 23.11.2021 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 11.01.2022 сторони про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлені, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивач подав клопотання про розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідачів подав клопотання про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження

Протокольною ухвалою від 11.01.2022, керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

До суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, просив відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначив, що на момент звернення заявниці виповнилося повних 46 років 08 місяців 16 днів, відповідно згідно наданих до кантів вона матиме право на пенсійну виплату при досягненні 49 років 6 місяців, тобто з 16 січня 2024 року. Звертає увагу на окрему думку судді Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі №360/3611/20.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається відповідно до положень статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до змін внесених Законом №2148

У відповіді на відзив позивачка зазначила, що відповідачами не заперечується та підтверджується наявність страхового стажу 24 роки 6 місяців та днів у тому числі в на відповідних посадах за Списоком №1 (з урахуванням кратності) 17 років 9 днів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 має статус громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1988 році, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 03.12.1993.

31.03.2021 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 55 - 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом із заявою про призначення пенсії, позивачкою надано наступні документи: паспорт громадянина України; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; посвідчення громадянки, яка постійно проживала на території посиленного радіоекологічного контролю у 1988 році, категорія 4, серія НОМЕР_2 , видане 03.12.1993 року Київоблдержадміністрацією; трудову книжку серії НОМЕР_3 ; індивідуальні відомості про застраховану особу з 1999 року по 2020 рік; довідку форми №122 від 30.11.2004 вих. № 06-19100 за період роботи у зоні відчуження з 01.11.1999 по 30.11.2004; довідку форми №122 від 24.04.2019 за вих. № 372 за період роботи у зоні відчуження з 26.01 по 31.12.2006; довідку форми №122 від 24.04.2019 за вих. № 373 за період роботи у зоні відчуження з 01.01 по 31.12.2007; довідку форми №122 від 24.04.2019 за вих. № 374 за період роботи у зоні відчуження з 01.01 по 03.09.2008; довідку № 375/2019 від 24.04.2019. за вих.№ 375 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи у зоні відчуження з 07.10 по 17.11.2014; довідку № 376/2019 від 24.04.2019за вих. № 376 за період роботи у зоні відчуження з 12.01 по 31.12.2015; довідку № 377/2019 від 24.04.2019 за вих.№ 377 за період роботи у зоні відчуження з 01.01 по 02.08.2016; довідку № 378/2019 від 24.04.2019 за вих. № 378 за період роботи у зоні відчуження з 03.08 по 31.12.2016; довідку № 379/2019 від 24.04.2019 за вих. № 379 за період роботи у зоні відчуження з 01.01 по 31.12.2017; довідку № 380/2019 від 24.04.2019 за вих. № 380 за період роботи у зоні відчуження з 01.01 по 31.12.2018; довідку № 793/2019 від 29.10.2019 за вих. № 793 за період роботи у зоні відчуження з 01.01 по 29.09.2019.

Наказом Представництва компанії «Технолоджі Менеджмент Кампані ІНК » США в Україні №078/02 від 14.08.2013 підтверджено право на пільги та компенсації за результатами атестації робочих місць.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомлено про прийняте рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.04.2021 №103230000858 за принципом екстериторіальності, яким відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з недосягненням віку - 49 років 6 місяців.

У спірному рішенні зазначено, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад в показників , затвердженим Кабінетом Міністерства України, та за результатами атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з розрахунку від 08.04.2021, страховий стаж позивачки становить 37 років 7 місяців 14 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 17 років 9 місяців.

Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є Закон №1058, який був прийнятий на зміну положенням Закону №1788.

Отже, оскільки і Закон №1058, і Закон №1788 регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058 як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону №1788 підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058.

Згідно з пунктом "а" частини першої статті 13 Закону № 1788 (в редакції до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ, далі - Закону № 213) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом № 213 раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788 віковий ценз для жінок з 45 років було збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким, зокрема, жінки, дати народження яких припадали з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року, набували право на пенсію по досягненню 50 років.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2015 - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Отже, і після набуття чинності нормами Закону № 1058 правила призначення пенсій за Списком № 1 регламентувались пунктом "а" статті 13 Закону № 1788.

Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону № 2148 (11.10.2017), яким текст Закону № 1058 був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з частиною першою якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому Законом № 2148 у новій редакції був викладений пункт 2 розділу XV Закону № 1058, де вказувалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058 у редакції Закону №2148 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

У силу спеціальної вказівки у Законі № 2148 наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом "а" статті 13 Закону №1788 у редакції Закону № 213 та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.

Правила вказаних законів були повністю уніфікованими (ідентичними).

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах".

Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт "а" статті 13 Закону № 1788 у редакції до прийняття Закону № 213 та частина 2 статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.

Таким чином, вимоги вищевказаних законів містять розбіжність відносно позивачки щодо вікового цензу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, який складає 45 років за пунктом "а" статті 13 Закону № 1788 у редакції до прийняття Закону № 213 та 50 років за пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.

Суд зазначає, що у справах "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06, рішення від 14.10.2010) та "Серков проти України" (заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За вказаних обставин, такі обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Враховуючи частину першу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та № 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивачки є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.

Відповідачами у даному випадку мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв`язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь пенсіонера.

Висновок суду узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20, в якій вказано, що оскільки норми Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, та Закону № 1058-ІV регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням свого правового висновку, викладеного в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56), зауважила, що застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Позивачка на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досягла 45 річного віку, при стажі роботи понад 15 років, з них понад 7 років 6 місяців на зазначених роботах, а тому має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 45 річного віку.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, оскільки позивачка досягла пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії за віком, та звернулася із відповідною заявою 31.03.2021, то пенсія має бути призначена з дня звернення - з 31.03.2021.

Щодо позовної вимоги про призначення пенсії з урахуванням ст. 55-56 Закону №796-ХІІ та зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.11.1999 по 30.11.2004 та з 26.01.2006 по 29.09.2019 у полуторному розміру, суд зазначає таке.

Суд зауважує, що позивачка зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 13.03.2021 про призначення пенсії за Списком №1 відповідно до ст.13 Закону №1788, а не відповідно до ст.55-56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд наголошує на тому, спірне рішення відповідача стосуються виключно відмови у призначенні позивачці пенсії за віком на підставі ст.13 Закону №1788.

Так, спір між сторонами виник у зв`язку з визначенням вікового цензу, з якого виникає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з наявністю двох законів, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт «а» статті 13 Закону № 1788 у редакції до прийняття Закону № 213 та частина 2 статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Крім цього, суд зазначає, що згідно розрахунку від 08.04.2021 відповідачем застосовано кратність 1,5, отже відсутні підстави вважати, що відповідачем при призначенні пенсії позивачці не буде враховано періоди її роботи з особливо шкідливими умовами у полуторному розмірі, за таких обставин, ця вимога є передчасною.

Згідно п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-VI затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Суд зауважує, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як територіальний орган Пенсійного фонду України, яким було прийнято спірне рішення, призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 31.03.2021 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакціях, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог частково та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.04.2021 №103230000858 про відмову в призначенні, ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з досягненням віку у 45 років.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпопетровській області призначити ОСОБА_1 , з 31.03.2021 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в зв`язку з досягненням 45-річного віку.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.