Рішення № 10915694, 18.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.10 р.                     Справа № 29/248                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Попкова Д.О., суддів Іванченкової О.М., Курило Г.Є., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Закритого акціонерного товариства „Технопарк „Екотехнології”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33280469

до Відповідача: Закритого акціонерного товариства „Керамет”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13508852

про: стягнення збитків в сумі 266164грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – Шира О.В. (за довіреністю б/н від 19.06.2009р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 20.07.2010р. на 03.08.2010р., у судовому засіданні 03.08.2010р. оголошено перерву до 18.08.2010р.

У судовому засіданні 18.08.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Технопарк „Екотехнології”, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Керамет”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення завданих збитків у розмірі 19679222грн.65коп.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежність виконання Відповідачем своїх зобов’язань за інвестиційним договором будівництва адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006р. відносно залучення до будівництва неузгодженого з Позивачем генерального підрядника, невиконання всіх передбачених проектно-кошторисною документацією робіт та передання майна у меншій, ніж визначено за договором площі, що призвело до завдання збитків у стягуваній сумі.

На підтвердження вказаних обставин Позивач під час первісного розгляду справи надав: інвестиційний договір про будівництво адміністративного будинку №КМУ -06/94 від 07.07.2006р. з додатками та додатковими угодами, договір генерального підряду №31/10 від 26.10.2006р., протокол узгодження генерального підрядника, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 22.12.2008р., рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради №574/49 від 23.12.2008р., рішення виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради №77/19 від 11.03.2009р., зауваження до актів виконаних робіт, зведений кошторисний розрахунок будівництва, висновок про вартість об’єкту, договір оренди від 24.12.2008р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України „Про інвестиційну діяльність”.

Разом із позовом Позивачем була подана заява про забезпечення позову (а.с.а.с.11, 12 т.1) шляхом заборони вчиняти будь-які дії будь-яким особа, направлені на відчуження майна ЗАТ „Керамет”, а саме 24,9/100 частин будівлі адміністративно-ділового центра літ. А-4,5 за адресою: м. Донецьк, вул. Калужська ,16, а, яка (заява) була задоволена ухвалою суду від 24.07.2009р.

07.10.2009р. Позивачем надана заява про уточнення позовних вимог б/н та дати (а.с.а.с.87-93 т.3), відповідно з якою останній просив суд визнати недійсним з моменту укладання інвестиційний договір про будівництво адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006р.; визнати недійсними з моменту укладання додаткові угоди №3 від 18.04.2008р., №4 від 22.08.2008р., №5 від 08.09.2008р., №6 від 08.09.2008р., №7 від 06.10.2008р. до вказаного договору; стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 5764139грн.86коп. та збитки в розмірі 4078495грн.21коп., яку (заяву про уточнення) не було прийнято судом на підставі п.п.4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Позивачем також 07.10.2010р. була подана заява (а.с.96 т.3) про призначення судово-будівельної експертизи та заява б/н та дати про залучення у якості відповідачів по справі №29/248 Товариство з обмеженою відповідальністю „ПУЯНГ-КЕРАМЕТ”, м. Донецьк; Товариство з обмеженою відповідальністю „ПРОМВУГЛЕСЕРВІС”, м. Донецьк; та третю особу без самостійних вимог на стороні позивача Калганова Андрія Михайловича, м. Донецьк, які були відхилені судом під час первісного розгляду.

Під час нового розгляду справи Позивач заявою від 20.07.2010р. (а.с.75 т.4) в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив суму позовних вимог, остаточно вимагаючи стягнення 266164грн. збитків, спричинених внаслідок приховання залучення нового генерального підрядника. Крім того, Позивачем надані пояснення від 20.07.2010р. (а.с.а.с.78, 79 т.4), в яких остаточно визначені стягувані збитки кваліфікував як свої додаткові витрати внаслідок порушення Відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідач 30.09.2009р. надав заперечення (а.с.а.с.39, 40 т.3), у яких проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а в доповненнях до відзиву від 05.10.2009р. (а.с.а.с.49-50 т.3) з доданням підтверджуючих документів (а.с.а.с.51-82 т.3) наголосив на безпідставності тверджень Позивача про невідповідність набутого ним об’єкту умовам інвестиційного договору та проектно-кошторисній документації.

У відзиві на уточнення позовних вимог, наданих 12.10.2009р. (а.с.а.с. 99-101 т.3), Відповідач заперечив проти прийняття поданої 07.10.2009р. Позивачем заяви про уточнення позовних вимог.

Під час нового розгляду справи Відповідач підтримав свою попередню позицію щодо безпідставності позовних вимог у їх зменшеному розмірі.

У судовому засіданні 03.08.2010р. під час нового розгляду справи сторони підтримали свою остаточну позицію, а після оголошеної перерви до 18.08.2010р. представник Позивача у засідання не з’явився, що не перешкоджає вирішенню справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

07.07.2006р. між Закритим акціонерним товариством „Технопарк „Кермет” (Інвестор-1) та Закритим акціонерним товариством „Керамет” (Забудовник) був укладений інвестиційний договір будівництва адміністративної будівлі №КМУ-06/94 (а.с.а.с.22-25 т.1), предметом якого п. 1.1. визначено є здійснення сторонами сукупності організаційно-розпорядчих, правових, техніко-економічних та фінансових заходів, спрямованих на завершення будівництва адміністративно-ділового центру з гостьовою автостоянкою, що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Калузька, 16.

Додатком №1 від 02.08.2010р. (а.с.26 т.1) сторонами були узгоджені певні додаткові роботи Забудовника з монтажу забору по периметру земельної ділянки, прибирання сміття з будівельної території та проведення демонтажних робіт згідно демонтажного плану із визначенням ціни означених робіт та порядку здійснення платежів Інвестором (Позивачем), а додатком № 2 від 30.10.2006р. (а.с.27 т.1) сторони узгодили взаємні зобов’язання у зв’язку із необхідністю придбання обладнання для електропостачання будівництва.

Додатком № 3 від 08.11.2006р. сторонами був встановлений графік внесення Інвестором платежів на рахунок Забудовника із застереженнями про орієнтованість сум таких платежів і можливість їх зміни за згодою сторін.

18.04.2008р. сторонами було укладено додаткову угоду №3 (а.с.а.с.33,34 т.1) до вказаного вище інвестиційного договору, згідно якої до участі у проведенні будівництва в якості інвестора-2 було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Пуянг-Керамет” із запровадженням відповідних змін щодо розміру інвестиційної участі у фінансуванні робіт з боку кожного з інвесторів.

На підставі додаткової угоди №4 від 22.08.2008р. до участі у договорі зі статусом Інвестора 3 був залучений Калганов Андрій Михайлович із проведенням відповідного перерозподілу розміру інвестиційних внесків. Проте, у подальшому додаткової угодою № 5 від 08.09.2008р. (а.с.а.с.45, 46 т.1) інвестиційний договір з Калгановим А.М. було розірвано, і за додатковою угодою №6 від цього ж дня зі статусом Інвестора 3 до участі у договорі було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Промвуглесервіс”.

За змістом п.2.2 інвестиційного договору (з урахуванням змін та доповнень) загальний розмір інвестицій, які вносяться інвесторами, складає приблизно 30633912грн.00коп. з урахуванням ПДВ 20%, з яких:

-          Інвестор 1 (Позивач) проводить фінансування закінчення підготовчих та реконструкційних робіт, пов’язаних із завершенням будівництва об’єкта, у розмірі 11580089грн. з урахуванням ПДВ 20% та умовою про повернення Забудовником грошових коштів в сумі 6868505грн. по мірі від Інвестора 3;

-          Інвестор-2 проводить фінансування робіт з реконструкції у сумі 2200336грн. з урахуванням ПДВ 20%;

-          Інвестор-3 здійснює фінансування робіт з реконструкції у розміром 16853487грн. з урахуванням ПДВ 20%.

За умовами п.2.3 інвестиційного договору №КМУ-06/94 від 07.07.2006р., після вводу об'єкта в експлуатацію:

-          Інвестор 1 набуває право власності на третій поверх; орієнтовно 982,0 кв.м. загальної площі тех. підпілля з урахуванням площі неподільного майна, що складає 35,8% від загальної площі адміністративної будівлі з урахуванням площі неподільного майна, чотири гаражних бокси №1-4;

-          Інвестор 2 набуває право власності на 233 кв.м. загальної площі південно-західної частини четвертого поверху без урахування площі неподільного майна, що складає 3,2% загальної площі об’єкта без урахування площі неподільного майна;

-          Інвестор 3 набуває право власності на частину першого поверху загальною площею орієнтовно 1198кв.м. з урахуванням площі неподільного майна, другий поверх загальною площею орієнтовно 1231,1 кв.м. з урахуванням площі неподільного майна, що складає 36% від загальної площі адміністративної будівлі з урахуванням площі неподільного майна, три гаражних бокси №5-7. При цьому, будівельна готовність частини об’єкта, яка перейде у власність інвестору-3 після вводу об’єкта в експлуатацію, на момент закінчення будівництва об’єкту повинна відповідати умовам, погодженим у додатку №2 додаткової угоди №7 від 06.10.2008р. до інвестиційного договору;

-          Забудовник набуває право власності на частину першого поверху загальною площею орієнтовно 169,42 кв.м з урахуванням площі неподільного майна, орієнтовно 849,93 кв.м четвертого поверху з урахуванням площі неподільного майна, п’ятий поверх, орієнтовно 328 кв.м загальної площі тех.підпілля з урахуванням площі неподільного майна, що складає 25% від загальної площі адміністративної будівлі з урахуванням площі неподільного майна, три гаражних бокси №8-10;

Гостьова автостоянка підлягає розподілу між сторонами наступним чином: забудовник набуває право власності на частину території зі східної сторони адміністративно-ділового центру; гостьова автостоянка з західної сторони будівлі підлягає розділу між інвесторами виходячи з розміру процентного співвідношення їх часток.

Одночасно, п.2.3 інвестиційного договору №КМУ-06/94 від 07.07.2006р. передбачено, що після вводу об’єкта в експлуатацію загальна площа адміністративно-ділового центру буде складати орієнтовно 7123,77 кв.м., а гостьової автостоянки - 287,5 кв.м. Загальна площа буде визначатися згідно із вимогами ДБН В.2.2-9-99 "Будівлі та споруди загального користування".

При переданні сторонам договору по акту приймання-передання відповідної профінансованої частини об’єкта, забудовником вказується площа згідно із обмірами бюро технічної інвентаризації, а також площа неподільного майна, яка визначається з урахуванням процентного співвідношення часток на праві спільної часткової власності.

Відповідачем на виконання п. 3.1.3. інвестиційного договору №КМУ-06/94 від 07.07.2006р. був укладений договір генерального підряду №31/10 від 26.10.2006р. (а.с.15-20 т.1), за змістом якого генеральним підрядником виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Київбуд", кандидатура якого згідно із вказаним пунктом інвестиційного договору погоджена сторонами відповідно до протоколу узгодження генпідрядника від 02.10.2006р. (а.с.30 т.1). Відповідно до п.4.1. договору генерального підряду та графіку фінансування до нього (а.с.21 т.1) орієнтована договірна ціна підрядних робіт визначена сторонами у розмірі 17424810грн.

22.12.2008р. державною приймальною комісією було складено акт про прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією незавершеного будівництва –столової під будівлю адміністративно-ділового центру з гостьовою автостоянкою, що розташована за адресою: м. Донецьк, Калінінський район, вул. Калузька, 16 (а.с.а.с.83-87 т.1).

Вказаний акт було затверджено рішенням №574/49 від 23.12.2008р. виконавчого комітету Донецької міської ради (а.с.а.с.72, 73 т.1)

Узгоджене сторонами Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Київбуд" зазначена генеральним підрядником у акті державної приймальної комісії від 22.12.2008р. Даних щодо залучення з боку Відповідача (внаслідок його дій або бездіяльності) іншого генерального підрядника без попереднього погодження з Позивачем, акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту та інші матеріали справи не містять – докази виконання будівельних робіт (акти форми КБ-2, КБ-3), згадувані у позовні заяві, до матеріалів справи не надані.

11.03.2009р. Калінінською районною у м. Донецьку радою було прийнято рішення №77/19 (а.с.а.с.78-82 т.1), відповідно до якого зазначеним органом місцевого самоврядування вирішено оформити право власності Закритого акціонерного товариства „Керамет” на 24,9/100 часток будівлі адміністративно-ділового центру (літера А-4,5), який розташований за вказаною вище адресою, а саме на приміщення: у підвалі №1,2,3,4,5,6; на першому поверсі -№8,9; на четвертому поверсі -7,8,9,10,11,12,13,14,20,21,22,23,24,32,33,34,35,36,37; на п’ятому поверсі - 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11; лифт ІV; машине відділення №1 загальною площею 1381,6 кв.м, частину неподільного майна, яка складає 3,4/100 частини від будівлі адміністративно- ділового центру; на 28,7/100 частини будівлі гаражів (літера Б-1), а саме: гараж №2 площею 60,7 кв.м та частину нежитлових приміщень №1,10 в будівлі гаражів (літера Б-1), що складає 7,7/100 ідеальної частини.

Крім того, вказаним рішення оформлено право власності Закритого акціонерного товариства „Технопарк „ЕКОТЕХНОЛОГІЇ” на 31,4/100 частини будівлі: а саме приміщення у підвалі: №7,8,9,10,11,12,14,15,16,17,19,20,21,22,23,24; на третьому поверсі - №1,3,4,5,6 загальною площею 1742,6 кв.м, частину неподільного майна, що складає 4,3/100 частини будівлі; на 37,4/100 частини будівлі гаражів (літера Б-1): гаражі №6,7,8,9 площею 79,8 кв.м, частину нежилих приміщень №1,10 в будівлі гаражів, що складає 9,7/100 ідеальної частини.

Калінінською районною у м. Донецьку радою вирішено також оформити за Товариством з обмеженою відповідальністю „Пуянг-Керамет” право власності на 3,8/100 частини будівлі, а саме приміщення на четвертому поверсі - №4,5,6,25,26,27,28,29,30,31 загальною площею 213,3 кв.м., частину неподільного майна, що складає 0,5/100 частини будівлі; частину нежитлових приміщень №1,10 в будівлі гаражів, що складає 1,2/100 ідеальної частини; за Товариством з обмеженою відповідальністю „Промвуглесервіс” –на 39,9/100 частини будівлі, а саме приміщення на першому поверсі - №1,3,4,5,6; на другому поверсі - №1,3,4,5,6 загальною площею 2220,2 кв.м, частину неподільного майна, що складає 5,4/100частини від будівлі адміністративного центру; на 32,7/100 частини будівлі гаражів, а саме гаражі №3,4,5 площею 58,7 кв.м, частину нежитлових приміщень №1,10 в будівлі гаражів, що складає 12,4/100 ідеальної частини.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.10.2009р. у задоволені позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Технопарк „ЕКОТЕХНОЛОГІЇ” до Закритого акціонерного товариства „КЕРАМЕТ” про стягнення збитків у розмірі 19679222,65грн. відмовлено, і в частині відмови означене рішення було залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2009р.

Ухвалою від 12.10.2010р. Господарським судом Донецької області були скасовані заходи до забезпечення позову, які були вжиті відповідно до ухвали від 24.07.2009р.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2010р. вказані рішення Господарського суду Донецької області від 12.10.2009р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2009р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд. При цьому, касаційною інстанцією були сформульовані вказівки щодо призначення судової експертизи задля з’ясування і оцінки обставин, пов’язаних із розподілом площ за інвестиційним договором та відповідності фактично здійснених реконструкційних робіт умовам інвестиційного договору та будівельних норм для встановлення наявності/відсутності факту необґрунтованого завищення вартості будівельно-монтажних робіт.

У новому розгляді Позивач заявою від 20.07.2010р. (а.с.75 т.4) зменшив суму позовних вимог, остаточно вимагаючи стягнення 266164грн. збитків, спричинених внаслідок приховання залучення нового генерального підрядника. Крім того, Позивачем надані пояснення від 20.07.2010р. (а.с.а.с.78, 79 т.4), в яких остаточно визначені стягувані збитки кваліфікував як свої додаткові витрати внаслідок порушення Відповідачем своїх зобов’язань.

Оскільки за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений зменшувати суму позовних вимог, і виходячи із наявних матеріалів суд не вбачає порушення прав або інтересів у зв’язку із таким зменшенням інших осіб, а заява вчинена у письмові формі уповноваженою особою (а.с. 76 т.4), остільки суд розглядає справу саме в контексті остаточних зменшених позовних вимог.

Наразі, беручи до уваги означене зменшення суми вимог до вимог про стягнення збитків, пов’язаних із прихованням факту залучення нового генерального підрядника, під час нового розгляду не розглядають вимоги про стягненні інших складових первісної суми збитків, що пов’язувалися Позивачем, у тому числі – із неналежним розподілом площ та неналежним здійсненням будівельних робіт за інвестиційним договором, перевірка чого за висновком касаційної інстанції і вимагала застосування спеціальних знань.

Отже, оскільки у світлі остаточних вимог означені обставини не є предметом судової оцінки, судова колегія дійшла висновку про відсутність потреби у призначенні судової експертизи та не актуальності відповідної вказівки Вищого господарського суду України для поточної позиції сторін по суті спору на новому його розгляді.

Суд також наголошує, що ним розглядаються саме зменшені первісні позовні вимоги без урахування вимог, що викладалися у заява про уточнення позовних вимог б/н та дати (а.с.а.с.87-93 т.3), яка не приймається до розгляду, так як за своєю сутністю опосередковує не тільки одночасну зміну підстав і предмету позову, але й подання нових вимог до осіб (інших учасників інвестиційного договору), які не мають статусу відповідача по справі, що є неприйнятним з точки зору обсягу відповідних процесуальних прав Позивача за ст.ст. 22, 58 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач проти остаточних позовних вимог заперечує з підстав, які доводилися до відома суду у запереченнях та доповненнях до відзиву, які вказувалися вище.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача про стягнення збитків у сумі 266164грн., спричинених внаслідок приховання факту залучення нового генерального підрядника, такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного під час нового розгляду справи спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування збитків, завданих внаслідок приховання факту залучення Відповідачем як Забудовником іншого генерального підрядника для виконання робіт, передбачених інвестиційним договором.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, Законом України „Про інвестиційну діяльність”, а також – умовами укладених між сторонами інвестиційного договору.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України. В сою чергу, ст.9 Закону України „Про інвестиційну діяльність” передбачено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

З урахуванням викладеного, укладений між сторонами інвестиційний договір будівництва адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006р. (з подальшими змінами та доповненнями) є належною правовою підставою для врегулювання питань, пов’язаних із забезпеченням здійснення заходів, спрямованих на звершення будівництва адміністративно-ділового центру з гостьовою автостоянкою, у тому числі – щодо залучення генерального підрядника для здійснення відповідних будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, Відповідач як Забудовник не мав правових підстав для залучення генерального підрядника для виконання визначених інвестиційним договором будівельних робіт, кандидатура якого не була узгоджена із Позивачем згідно умов п. 3.1.3. інвестиційного договору.

Невиконання або неналежне виконання відповідних обов’язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі – необхідність відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Оскільки обов’язки Відповідача, порушеннями яких Позивач обґрунтовує свої вимоги, зумовлені саме наявністю договірних відносин між сторонами, остільки суд зауважує, що предметом стягнення у розглядуваній справі є саме збитки, завдані невиконанням зобов’язання, що випливає з договору, на обов’язковості з’ясування сутності яких (збитків) наголошує Вищий господарський суд України в абз. 2 п. 1 Роз’яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України обов’язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов’язань покладені на боржника – особу, яка припустила порушення.

Виходячи із загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона.

З огляду на те, що суб’єктом є боржник, об’єктом – правовідносини за інвестиційним договором, які були встановлені та оцінені судом вище, предметом доказування а, відтак – і судового дослідження - є об’єктивна та суб’єктивна сторони: наявність порушення з боку Відповідача, збитків та безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також – вина зазначеної особи.

Відносно зазначених елементів складу господарського правопорушення суд зазначає наступне:

Щодо наявності порушення з боку Відповідача:

Виходячи із встановлених судом обставин на підставі наявних в у справі матеріалів, Відповідачем залучалося у якості генерального підрядника Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Київбуд", кандидатура якого була попередньо погоджена сторонами протоколом від 02.10.2006р.

В супереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не було представлено жодних доказів на підтвердження своїх посилань про залучення та приховування Відповідачем участі у будівництві іншої юридичної особи у статусі генерального підрядника, що зумовлює висновок суду про недоведеність з боку Заявника позову існування означеного елементу об’єктивної сторони складу правопорушення.

Щодо наявності збитків:

До стягуваних збитків Позивач відносить понесені витрати у сумі 266164грн. Втім, ані під час первісного розгляду справи, ані під час нового розгляду Закритим акціонерним товариством „Технопарк „Екотехнології” не було представлено жодних доказів здійснення означених витрат, та взагалі ймовірності їх понесення з точки зору здійснення інвестиційного внеску у більшому розмірі, ніж це було передбачено інвестиційним договором, саме через гіпотетичне приховання іншого генерального підрядника.

Більш того, суд зауважує, що оскільки за умовами інвестиційного договору інвестиційні платежі Позивачем мали здійснюватися виключно на рахунок Відповідача, остільки подальший розподіл (платежі) останнім означених коштів в межах узгодженого сторонами розміру не може створювати додаткових витрат у розумінні виду реальних збитків – такі платежі за будь-яких обставин є добровільними діями Інвестора 1, які не підпадають під приведені у ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України втрати особи у зв’язку із пошкодженнями або знищенням майна, а також – витрати, здійснені управленою стороною для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, суд ані з правовою, ані з доказової точки зору не вбачає можливості кваліфікувати згадувані Позивачем „додаткові витрати” у якості завданих йому з боку Забудовника збитків.

Відсутність означених елементів об’єктивної сторони складу господарського правопорушення унеможливлює як існування такого порушення в цілому (а отже – і потребу в досліджені питання наявності інших його складових елементів), так і застосування наслідків такого відсутнього порушення у вигляді стягнення збитків.

З урахуванням наведених висновків суд відмовляє у задоволені позовних вимог у повному обсягу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати (у тому числі – у зв’язку із апеляційним та касаційним провадженням) відносяться на його рахунок у повному обсягу і компенсації з боку Відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

1. Відмовити у задоволені позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Технопарк „Екотехнології”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33280469) до Закритого акціонерного товариства „Керамет”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13508852) про стягнення збитків в сумі 266164грн. у повному обсягу.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.08.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2010р.

Головуючий суддя Попков Д.О.