Рішення № 10915601, 17.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.08.10 р.                     Справа № 43/167                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 923,16грн.; штрафу в розмірі 1246,81грн.

Представники сторін:

від позивача: представник не з’явився

від відповідача: ОСОБА_1 за паспортом

Суд перебував у нарадчій кімнаті 17.08.2010р. з 11:05год. до 11:10год.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 923,16грн.; штрафу в розмірі 1246,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором №23667/Кр від 05.12.2006р., в частині своєчасної оплати наданих послуг, договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №23667/Кр від 05.12.2006р. з додатками, квитанцію №1482_3_21 від 21.07.10р., копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, розрахунок ціни позову.

03.08.2010р. через канцелярію суду представник позивача надав заяву №21/1-1820/Кр від 02.08.10р., в якій пояснив, що 21.07.2010р. відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 923,16грн., тому просив суд припинити провадження у справі №43/167 в цій частині; стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 1246,81грн., а також віднести на рахунок відповідача судові витрати.

Відповідач пояснив, що сума основного боргу ним сплачена 21.07.10р., про що свідчить квитанція №1482_3_21 від 21.07.10р. Проти стягнення штрафу у розмірі 1246,81грн. заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище, як на причину несвоєчасного виконання грошового зобов’язання і виникнення заборгованості перед позивачем.

У судовому засіданні представника відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.06р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №23667/Кр, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання здійснювати за допомогою системи охоронної сигналізації охорону об’єктів, які внесені до розрахунку-дислокації (додаток №1 до договору) і позначені на план-схемі (додаток №3 до договору), а відповідач зобов’язався здійснювати надані позивачем приписи щодо обладнання та укріпленості об’єкту (додаток №4 до договору), здійснювати оплату замовлених охоронних послуг.

Вартість послуг (сума договору) визначена і узгоджена сторонами розрахунком- дислокацією (додаток №1 до договору) (п. 2.1 договору).

У разі зміни норм витрат позивача на здійснення взятих на себе зобов’язань згідно договору, вартість послуг змінюється шляхом вводу в дію нового розрахунку-дислокації та підписання нового протоколу узгодження вартості. У разі відмови відповідача від зміни вартості послуг договір вважається розірваним з першого числа наступного за оплаченим місяця (п. 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.3. договору, оплата послуг здійснюється відповідачем на умовах попередньої оплати, шляхом внесення щомісячних платежів на розрахунковий рахунок позивача у розмірі, визначеному розрахунком – дислокацією.

Згідно до пункту 2.4. договору, першу оплату відповідач здійснює впродовж п’яти банківських днів після підписання сторонами договору, а усі наступні платежі відповідач зобов’язаний здійснювати не пізніш п’яти днів до кінця кожного поточного місяця. Тобто за п`ять днів до кінця кожного поточного місяця відповідач має оплатити замовлені ним послуги, які позивач повинен буде надати в наступному місяці.

Датою оплати вважається дата зарахування грошей на розрахунковий рахунок позивача(пункт 2.6. договору).

Позивач надає відповідачу рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт (акти виконаних робіт відповідач в обов’язковому порядку підписує і один примірник повертає позивачу) (п. 2.7 договору).

Відповідно до пункту 11.1. договору, він набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2007р.

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах на той же термін. Пролонгація дії договору оформлюється сторонами шляхом підписання нового розрахунку-дислокації (додаток №1 до договору) на відповідний термін (пункт 11.2. договору).

Як встановлено судом, сторонами підписано розрахунок-дислокацію на 2009р. та протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони від 01.01.2009р., за якими вартість охорони об’єктів у січні –грудні 2009р. складає 461,78грн. щомісяця.

Таким чином на момент виникнення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Надавши належну правову оцінку договору на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №23667/Кр від 05.12.06р., суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше. Як вбачається з умов договору сторонами передбачена попередня оплата охоронних послуг.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, останнім було надано відповідачу послуги з охорони у період з квітня 2009р. по грудень 2009р., вартістю у місяць 461,78грн. та загальною вартістю 4156,02грн. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №23667/Кр від 05.12.06р., прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.

Строк оплати настав, однак, відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав. Послуги надані у період з червня 2009р. по грудень 2009р., вартістю у місяць 461,78грн., сплачені відповідачем з порушенням строку передбаченого пунктом 2.4. договору, що підтверджується банківськими виписками від 18.08.10р., 18.09.10р., 19.10.09р., 01.12.09р., 16.12.09р.

Також, під час розгляду справи, позивачем та відповідачем надано докази того, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем сплачено послуги, надані у листопаді - грудні 2009р. загальною сумою 923,16грн., а саме: копію квитанції №1482_3_21 від 21.07.10р., банківської виписки за 21.07.2010р.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті охоронних послуг за листопад - грудень 2009р. загальною сумою 923,16грн. та про припинення провадження у справі №43/167 в цій частині, в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 ГПК України.

Згідно із пунктом 6.2. договору у разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3., 2.4., 2.6., 3.2.17 договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми кожного невиконаного своєчасно зобов’язання. Якщо порушення, про які йде мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більше рази) - відповідач сплачує позивачу грошову суму у розмірі 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання.

За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частина 2 ст.549 ЦК України особливістю штрафу визнає те, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З розрахунку суми штрафу вбачається, що штраф розрахований у розмірі 10% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання за червень - липень 2009р. – 461,78грн. щомісячно; 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання за серпень - грудень 2009р. – 461,78грн. щомісячно.

Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст.3 ЦК України є свобода договору, тобто укладаючи договір №23667/Кр від 05.12.06р., сторони вільно та на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови і підписали договір без будь-яких зауважень, застережень, протоколу розбіжностей.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, у даному випадку штраф, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт систематичного несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг наданих позивачем у період з червня 2009р. по грудень 2009р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу у розмірі 1246,81грн. є обґрунтованим.

При цьому заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки укладаючи договір відповідач брав на себе обов’язок з належного виконання зобов’язання, при цьому саме право позивача нараховувати в подальшому штрафні санкції (при умові прострочки) було гарантією саме належного виконання зобов’язання з боку відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 1246,81грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю, у зв’язку з погашенням відповідачем суми боргу після звернення позивача з позовом до суду та задоволенням позовних вимог про стягнення штрафу, відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.3, 525, 526, 546, 548, 599, 611, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №43/167 в частині позовних вимог Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 923,16грн., в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення штрафу в розмірі 1246,81грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (83074, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860) штраф у розмірі 1246,81грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17 серпня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Зубченко І.В.                               

Повний текст рішення за правилами

ст.85 ГПК України підписано 21.08.2010р.