Рішення № 10915593, 19.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.10 р.                     Справа № 43/132пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І. В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) В.В. Максимовій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Горлівської міської ради, м. Горлівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ШАРМ”, м. Горлівка

про зміну договору на тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №53 від 15.08.07р. на договір у новій редакції від 01.11.09р., який надано Горлівською міською радою

В судовому засідання брали участь:

від позивача: представник не з’явився

від відповідача: представник не з’явився

Суд перебував у нарадчій кімнаті 19.08.2010р. з 13.05год. до 13.10год.

СУТЬ СПРАВИ:

Горлівська міська рада, м. Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ШАРМ”, м. Горлівка про зміну договору на тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №53 від 15.08.07р. на договір у новій редакції від 01.11.09р., який надано Горлівською міською радою.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на договір на тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №53 від 15.08.2007р., листи №15.11.-2315 від 19.11.2009р., №15.11.-295 від 16.02.2010р., проект додаткової угоди від 01.11.2009р., договір на тимчасове користування місцем, яке перебуває у комунальній власності міста Горлівка, для розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №53 від 15.08.2007р. (у новій редакції від 01.11.2009р.), лист №6 від 07.04.2010р., рішення Горлівської міської ради №V/56-5 від 23.10.2009р., рішенням Горлівської міської ради від 23.10.2009р. №V/56-5.

Відповідач у судові засідання не з’явився, правом на захист не скористався, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 24.06.2010р., 08.07.2010р., 29.07.2010р., 05.08.2010р. та повідомлення про вручення поштового відправлення №02635485.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №14/4-20/3792 від 19.07.2010р. юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю “ШАРМ” (ідентифікаційний код 13494587) зареєстрована за адресою: 84601, Донецька обл., м. Горлівка, пр. Леніна, 3, на яку направлялись ухвали суду.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Оскільки, процесуальний строк розгляду справи відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України обмежений та у сторін було достатньо часу для надання суду в підтвердження своїх вимог та заперечень всіх належних та допустимих доказів, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2007р. між Горлівською міською радою (власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шарм" (розповсюджувач зовнішньої реклами) було укладено договір на тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №53, згідно якого власник надає розповсюджувачу в користування земельну ділянку із земель комунальної власності, для розташування спеціальних конструкцій типу "Біг борд", розміром 6x3м, за адресою: м. Горлівка, пр. Леніна, 3, за плату у сумі 334,80грн. у місяць, строком на 5 років (пункти 1.1. договору, 4.1., додаток №1 до договору).

Строк дії договору встановлений з 15.08.2007р. до 15.08.2012р. (пункт 2.1. договору).

За статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Так, за приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач звернувся до суду з вимогою про зміну договору на тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №53 від 15.08.07р. на договір у новій редакції від 01.11.09р., який надано Горлівською міською радою.

Суд надав належну оцінку тому, що рішенням Горлівської міської ради від 23.10.2009р. №V/56-5 затверджено Положення про оплату за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності міста Горлівка, для розташування зовнішньої реклами та Типовий договір на тимчасове користування місцем, яке перебуває у комунальній власності міста Горлівка, для розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, яке набуло чинності з 01.11.2009р. Цим же рішенням визнано таким, що втратило чинність рішення Горлівської міської ради від 23.06.2006р. №V/3-10 "Про затвердження Положення щодо оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами".

Положення статті 16 Закону України "Про рекламу", пункту 3, 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. N2067, містять розпорядження щодо безпосереднього обов'язку розповсюджувача зовнішньої реклами вносити плату за користування місцем розташування рекламного засобу в порядку встановленому органом місцевого самоврядування при наявності відповідного договору.

Отже, внаслідок зміни порядку сплати за користування місцем розташування рекламного засобу, встановленого органом місцевого самоврядування, зміна передбачених договором умов є мотивованою.

Між тим, порядок зміни та розірвання договорів встановлено ст.188 ГК України та ст.651 ЦК України.

В поняття „зміни” договору законодавець вкладає дії щодо внесення змін щодо окремих положень вже існуючого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично звернувся до суду з вимогою не про внесення змін до договору, а про заміну одного договору на інший договір.

Враховуючи зміст вказаних вище норм законодавства України, суд зазначає, що вимога про заміну одного договору на інший договір не є належним способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, передбаченого нормами Господарського кодексу України або Цивільного кодексу України. Не визначена така вимога як належний спосіб захисту і іншими законами України.

Пунктом 2 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Слід мати на увазі, що Верховним Судом України у постанові від 13.07.2004р. у справі №10/732 викладено правову позицію, згідно з якою „суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду”.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Горлівської міської ради, м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю “ШАРМ”, м. Горлівка про зміну договору на тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №53 від 15.08.07р. на договір у новій редакції від 01.11.09р., який надано Горлівською міською радою, такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.6, 124 Конституції України, ст.ст.15, 16, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 188 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4-2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Горлівської міської ради, м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю “ШАРМ”, м. Горлівка про зміну договору на тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №53 від 15.08.07р. на договір у новій редакції від 01.11.09р., який надано Горлівською міською радою відмовити.

У судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Суддя Зубченко І.В.                               

Надруковано 3 прим.

2 – сторонам;

1 – у справу.