Рішення № 109151514, 21.02.2023, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/144/23

Провадження №2-а/713/4/23

РІШЕННЯ

іменем України

21.02.2023 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Кибича І.А., з участю секретаря судових засідань Андрюк О.Д., з участю представника позивача Александрова О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення до відповідача ГУНП в Чернівецькій області.

У позові вказував, що 20.11.2022 року старшим інспектором СРПП Вижницького РВП капітаном поліції Іванущаком O.M. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №162686, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.8 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн. Відповідно до вказаної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121 КУпАП за те, що 20.11.2022 року о 00-22 год. в смт.Берегомет по вул.Залізняка, водій керував автомобілем марки «Фольксваген Ґольф» не маючи права керувати т/з, оскільки не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а також керував транспортним засобом на іноземній реєстрації, який своєчасно не вивезений за межі України, чим порушив п.2.1 ПДР.

Зазначив, що не порушував правил дорожнього руху, а постанова винесена всупереч вимогам законодавства України, які регулюють відносини в сфері дорожнього руху, без всебічного та повного з`ясування всіх обставин справи, які поліцейським не було взято до уваги той факт, що він заперечував керування транспортним засобом. Поліцейським не було роз`яснено його права та обов`язки встановлені ст.63 КУ та ст.55, ст.56, Ст.59, ст. 268 та 289 КУпАП. Відмовлено в клопотанні про розгляд справи за місцем проживання, відмовлено в праві користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права та не було запропоновано падати свої пояснення у письмовій формі. Розгляд справи зводився виключно до формального повідомлення про те, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.8 КУпАП. Не було надано жодних доказів на підтвердження його винуватості. Таким чином, фактично справа взагалі не розглядалась.

При цьому, поліцейським Іванущаком О.М. було повідомлено, що у нього є докази керування транспортним засобом, однак зазначені докази відсутні. Оскаржувана постанова не містить даних про жодний доказ, в тому числі, про технічний засіб, яким нібито здійснено відеозапис правопорушення, не містить даних про час та місце здійснення відео зйомки, хто саме перебував за кермом автомобіля, технічні характеристики пристроїв, фіксацію усних пояснень та як наслідок, в силу положень ч.3, 4 ст.70 КАС України відеозапис з нагрудної камери поліцейського є недопустимим доказом.

Винесена постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства та такою, що містить неправдиві відомості. Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, його фактично притягнуто до відповідальності за те, що нібито він керував автомобілем, який своєчасно не вивезений за межі України. Проте, оскаржувана постанова не містить жодного доказу вчинення порушення, передбаченого ч.8 ст.121 КУпАП, не містить норм Митного кодексу, які нібито порушені. Не містять таких доказів і матеріали адміністративної справи.

Просить визнати протиправними дії старшого інспектора СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції Іванущака О.М., щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.8 ст.121 КУпАП. Скасувати постанову серії БАВ №162686 від 20 листопада 2022 року винесену старшим інспектором СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції Іванущаком О.М. про накладення адміністративного стягнення за ч.8 ст.121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та справу про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача Александров О.П. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Просив не враховувати відзив наданий ГУНП в Чернівецькій області, оскільки у прохальній частині зазначено прізвище ОСОБА_3 , тобто надано відзив, який не стосується позивача.

В судове засідання представник ГУНП в Чернівецькій області не з`явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника відповідача надійшов відзив, де зазначено, що 20.11.2023 о 00-22 год. старшим інспектором Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Іванущаком О.М., за порушення комендантської години, яка запроваджена на території Чернівецької області з 00.00 год. по 05.00 год. відповідно до наказу Чернівецької обласної військової адміністрації від 27.02.2022 №1, в редакції наказу від 17.09.2022 року №129, було зупинено автомобіль марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Під час перевірки реєстраційних документів на транспортний засіб, було встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з порушенням п.п. «а» п.2.1 ПДР, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП. Поряд з цим, поліцейськими встановлено, що вищевказаний т/з перебуває та митній території України з порушенням вимог ст.380 Митного кодексу України, тобто, ОСОБА_1 керував транспортним засобом в порушення вимог абз.9 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», відповідно до якого водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту. Докази про те, що вказаний транспортний засіб, перебуває на митній території України з порушенням вимог ст.380 Митного кодексу України, а також те, що ОСОБА_1 даний транспортний засіб на територію України не ввозився, а тому він не має права ним користуватися у власних цілях, були отримані поліцейським в телефонному режимі у відповідному підрозділі Державної митної служби України. Відповідно ч.2 ст.36 КУпАП, поліцейським притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.8 КУпАП. ОСОБА_1 також додатково було роз`яснено положення статті 307, частини другої статті 308 КУпАП, що у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби буде стягнуто з правопорушника подвійний розмір штрафу. Про роз`яснення вищевказаних норм свідчать відео з бодікамер поліцейських, а також рапорт від 20.11.2022 року. Отже, розглянувши повно і всебічно всі обставини справи, встановивши в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, поліцейським було законно та обґрунтовано винесено постанову про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач стверджує про те, що в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на норми Митного кодексу України, які він порушив, а також відсутні докази, що вказаний транспортний засіб перебуває на митній території України з порушенням вимог цього кодексу. Однак, позивачеві не ставилось у провину порушення Митного кодексу України щодо перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, відповідальність за що передбачена ч.6 ст.481 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом У країни, а саме порушено строки його тимчасового переміщення в митному режимі транзиту, відповідальність за що передбачена ч. 8 ст. 121 КУПАП, а не митним законодавством.

ОСОБА_1 , користуючись вищевказаним транспортним засобом, що ним не заперечується, достеменно знаючи те, що даний автомобіль не зареєстрований в Україні, мав би вжити всі заходи для встановлення строків перебування такого автомобіля на території України, передбачених Митним кодексом України. Доказом про те, що вказаний транспортний засіб, перебуває на митній території України з порушенням вимог Митного кодексу України, а також те, що ОСОБА_1 даний транспортний засіб на територію України не ввозився, а тому він не має права ним користуватися у власних цілях, були отримані поліцейським в телефонному режимі у відповідному підрозділі Державної митної служби України та відображені у рапорті від 20.11.2022 року. Безпідставним є також і твердження позивача про те, що поліцейський нібито не роз`яснив йому права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та не забезпечив право користуватись правової допомогою. Вказане спростовує відео з боді камери поліцейського на якому чітко видно і чути, як при розгляді справи позивачеві роз`яснювали вказані норми, а також було запропоновано здійснити дзвінок до його адвоката, однак зі слів позивача з останнім не було зв`язку, а також скористатись вторинною правовою допомогою, на що він відмовився. Також, на відео зафіксовано, як позивач постійно повторював, що відмовляється надавати будь-які пояснення відповідно до ст.63 Конституції України, а тому посилання у позові про те, що йому не було запропоновано надати пояснення з приводу обставин справи - є необґрунтованими та безпідставними. Необгрунтованим є також твердження позивача про відсутність посилання у постанові на технічний засіб, яким здійснювався відеозапис правопорушення, оскільки в п.7 оскаржуваної постанови вказано, що відеозапис здійснювався на боді камеру №4 Вижницького РВП ГУНП, на якому відображено дату і час події. Разом з цим, слід звернути увагу, що на відео зафіксовано, як після зупинки автомобіля з нього вийшов ОСОБА_1 та повідомив, що прямує в аптеку за ліками, тобто визнав факт керування. Однак, перебуваючи в медичному закладі, усвідомлюючи про те, що буде притягнутий до адміністративної відповідальності, з метою її уникнення почав надавати протилежні свідчення. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши позивача та його представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що постанову поліцейського необхідно залишити без змін, позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Судом встановлено, що 20 листопада 2022 року о 01-15 год. старшим інспектором СРПП Вижницького РВП капітаном поліції Іванущаком O.M. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія БАВ №162686 від 20.11.2022 року. Зі змісту постанови вбачається, що 20 листопада 2022 року о 00-22 год. в смт.Берегомет по вул.Залізняка, Вижницького району Чернівецької області, керував транспортним засобом марки «Фольксваген Ґольф», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати т/з, оскільки не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а також керував транспортним засобом на іноземній реєстрації, який своєчасно не вивезений за межі України, чим порушив п.2.1 ПДР. До ОСОБА_1 інспектором поліції застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП України, настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Стаття 121 ч.8 КУпАП передбачає, що керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.36 ч.2 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Судом встановлено, що старшим інспектором СРППП ГУНП в Чернівецькій області Іванущаком О.М. накладено стягнення в межах ст.121 ч.8 КУпАП.

Вважаючи протиправною постанову у справі про адміністративне правопорушення від 20 листопада 2022 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, зазначаючи про те, що транспортним засобом не керував, в зв`язку з чим вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення серія БАВ №162686 від 20.11.2022 року, винесено працівниками поліції незаконно.

Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Факт порушення водієм Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.

Відповідно до п.2.1 а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідност.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить: об`єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення; об`єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил; суб`єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку; суб`єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності. Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення інспектор зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, Ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.

Відповідно до п.2 Інструкції, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Інструкції включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

У відповідності з положеннями статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Як передбачено ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення. Для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.121 ч.8 КУпАП, відповідачем надано відеодиск із записами зафіксованими інспектором на бодікамеру.

З дослідженого в судовому засіданні та долученого до матеріалів справи відеодиску, де наявний запис камери відео реєстратора поліцейських, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом марки «Фольксваген Ґольф», номерний знак НОМЕР_1 , оскільки з наявного запису вбачається, що двигун автомобіля був заведений, увімкнені фари, ОСОБА_1 заглушив та вийшовши з автомобіля не надав працівникам поліції посвідчення водія. В подальшому працівником поліції було складено постанову за ст.121 ч.8 КУпАП та протокол за ст.130 ч.1 КупАП, від отримання яких відмовився. Також працівниками поліції неодноразово роз`яснювалося право на правову допомогу адвоката, однак ОСОБА_1 таким правом не скористався.

Відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора поліції є належним та допустимим доказом факту вчинення позивачем вищевказаного адміністративного правопорушення. Даний доказ був взятий до уваги інспектором поліції під час розгляду справи.

Суд не приймає доводи позивача стосовно того, що він не керував транспортним засобом марки «Фольксваген Ґольф», номерний знак НОМЕР_1 , оскільки спростовуються наданими представником відповідача відеоматеріалами та дослідженими в судовому засіданні.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.121 ч.8 КУпАП, відповідачем надано рапорт старшого інспектора СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Іванущака О.М. від 20.11.2022 року з даних якого вбачається, що відповідно до листа, який надійшов від Чернівецької митниці від 18.05.2022 року №7.2-08-1/7.2-20-01/8.15/2053 було здійснено телефонний дзвінок на номер телефону, що вказаний в даному листі щоб з`ясувати чи транспортний засіб, яким керував ОСОБА_4 порушив обмеження встановлені Митним кодексом України, а саме: чи не порушено строки його тимчасового ввезення на митну територію України строком до одного року. По телефону черговий Чернівецької митниці повідомив, що даний т/з перебуває на митній території України з порушенням вимог ст.380 Митного Кодексу України, я також водієм ОСОБА_5 даний т/з на митну територію України не ввозився і він не може ним користуватися та розпоряджатися.

З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушенням відповідачем порядку притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.121 ч. 8 КУпАП.

Аналіз наведених норм у сукупності та в контексті запровадження заборони керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, та цілей Закону України «Про дорожній рух», свідчить, що порушення вказаної заборони посягає на безпеку дорожнього руху.

Посилання представника позивача щодо недопустимості наданого відповідачем відзиву, оскільки в прохальній частині не вказано прізвище позивача, суд не бере до уваги, оскільки поданий відзив адресований та направлений позивачу ОСОБА_1 та обставини викладені в ньому стосуються події, яка мала місце 20.11.2022 року за участю. ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ст.121 ч.8 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.121 ч.8 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Положеннями статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідачем доведено належними та допустимими доказами, що старшим інспектором СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Іванущаком О.М. під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови виконано вимоги ст.268 КУпАП та враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення по справі, передбачені ст.280 КУпАП, а доводи позивача є необґрунтованими та фактично направлені на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене порушення.

За встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що постанова серії БАВ №162686 від 20.11.2022 року, винесена старшим інспектором Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Іванущаком О.М. у спосіб, передбачений нормами КУпАП, в тому числі вимог ст.266 КУпАП, та ЗУ «Про Національну поліцію», з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підстав для визнання її протиправною та скасування немає.

Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 , про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення є безпідставним та задоволенню не підлягає.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 121 ч.8, 222, 245, 247, 251, 252, 254, 258, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

Постанову старшого інспектора Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Іванущака Олександра Миколайовича серії Серія БАВ №162686 від 20.11.2022 року про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.8 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 8500,00 гривень - залишити без змін.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, юридична адреса: м. Чернівці, вул.Головна, 24, ідентифікаційний код юридичної особи: 401090794.

Суддя Іван КИБИЧ