Рішення № 10914397, 18.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.10р.Справа № 21/164-10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-МИГ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИЖИ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 30 991,86 грн. за договором постачання

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - П'ятигорець Ю.О., дов. б/н від 17.05.10р.;

від відповідача - Ясногор І.В., дов. б/н від 20.08.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 26 376,94 грн. - основного боргу, 930,06 грн. - 3% річних, 3 684,86 грн. - інфляції за поставлений товар за договором № 09/40-01 від 09.02.09р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не визнав позовні вимоги, у відзиві на позовну заяву від 14.06.10р. № 21/164-2 (а.с.29) повідомив суд, що між сторонами існувало декілька господарських договорів зі взаємними зобов’язаннями, та в разі звіряння взаєморозрахунків ТОВ „ЕНЕРГО-МИГ” має заборгованість перед ТОВ „ЧИЖИ”. Також в своєму відзиві Відповідач повідомив суд, що він неодноразово звертався до Позивача з заявами про залік взаємних зустрічних вимог. На підставі викладеного, просить винести ухвалу про зобов'язання сторін провести звірку взаєморозрахунків.

Суд задовольнив клопотання Відповідача, розгляд справи відклав до 26.07.10р., зобов'язавши сторони, в тому числі, провести звірку взаєморозрахунків станом на дату розгляду справи, для чого Позивачу слід з'явитись до Відповідача, акт звірки надати в судове засідання (а.с.35-36).

В судовому засіданні 26.07.10р. представник позивача надав суду клопотання від 23.07.10р. № 0788/1 про залучення до матеріалів справи документів на виконання вимог суду.

До клопотання було додано Акт про відмову від підпису документів від 14.07.10р. (а.с.46).

Цим Актом встановлено, що 14 липня 2010р. Позивач направив до Відповідача своїх представників для проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами. Секретар Відповідача отримав оригінал Акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ „ЧИЖИ” та ТОВ „ЕНЕРГО-МИГ” за спірним договором (а.с.47), однак, від проведення звірки та підписання акту звірки наданого Позивачем, Відповідач відмовився. Акт про відмову підписано представником позивача Бедринцем А.І та представниками ТОВ „Енерго-Інвест”: інженером-системотехніком Штанковим В.В. і техніком Ломоносовим С.В (а.с. 46).

Свого контррозрахунку по спірному договору відповідач суду не надав.

Ухвалою в.о. голови суду розгляд справи було продовжено до 30.08.10р., розгляд справи відкладено на 17.08.10р.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2009р. між ТОВ "ЕНЕРГО-МИГ" (далі - Постачальник, Позивач) і ТОВ "ЧИЖИ" (далі - Покупець, Відповідач) був укладений договір №09/40-01 постачання вугільної продукції (далі - Договір) з додатковою угодою № 1 до нього від 09.02.09р.

Строк дії Договору - з моменту його підписання і діє до 31.12.09р., а в частині розрахунків - до повного виконання зобов’язань (п. 10.1. Договору).

За умовами цього Договору Постачальник зобов’язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) у кількості, якості, строкам, цінам, по реквізитах, асортименті і з якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі (п.1.1. Договору).

Покупець зобов’язується прийняти вугілля, яке відповідає показникам якості вугілля встановлених за цим Договором, та оплатити його у строки та на умовах даного Договору (п.1.2. Договору).

Постачальник зобов’язується поставити вугілля поставити вугілля у кількості, обговореній у Додатковій угоді до цього Договору. Форма Додаткової угоди наведена у додатку №1 до Договору. Додаток №1 є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.3. Договору).

Згідно п. 2.6 Договору, вугілля вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем тільки після одержання Покупцем оригіналів посвідчень про якість, рахунків-фактур, та підписання Сторонами Акту приймання-передачі вугільної продукції.

На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачу вугільну продукцію АШ 0-6 у кількості 349.600 тонн.

Факт поставки вугілля 10.02.09р. підтверджується рахунком-фактурою від 10.02.09р. № 01-10-02/У, видатковою накладною від 10.02.09р. № 01-10-02/У, Актом приймання-передачі вугільної продукції згідно Договору (далі - Акт) (а.с.18, 19, 20) та не заперечується Відповідачем.

В судовому засіданні 17.08.10р. представник Відповідача підтвердив отримання від Позивача продукції, однак в усній формі заперечив проти настання строку оплати, мотивуючи це тим, що при отриманні вугілля Відповідачем не було виконано вимог п. 2.6. Договору, а саме - не надано належний документ, який би посвідчував якість продукції. Що це за документ та в якій саме формі він повинен бути викладений, Відповідач пояснити не зміг.

Суд не приймає ці заперечення на підставі наступного.

Як свідчить Акт приймання-передачі вугільної продукції згідно Договору №09/40-01 від 09.02.09р.(а.с.20), в таблиці крім номерів вагонів, ваги та ціни товару, вказано „Показники якості по посвідченню” та „Надбавки/скидки по якості”.

Крім того, в цьому ж Акті зазначено, що „Вказана вугільна продукція передана Постачальником та прийнята Покупцем в повному обсязі згідно вищевказаних даних. Сторони не мають претензій один до одного по прийманню-передачі вищевказаної продукції”.

Акт приймання-передачі вугільної продукції підписаний представниками сторін та скріплений печатками організацій.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що Замовник оплачує постачальнику 100% вартості вугілля, узгодженої для кожної партії у додатковій угоді, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача на протязі 3-х банківських днів з моменту виконання Позивачем умов п.2.6. Договору.

Згідно банківських виписок (а.с.16,17), Відповідач перерахував Позивачу 10.02.09р. 24450,00грн., 11.02.09р. - 80000,00грн., призначення платежу - „за вугілля по договору № 09/40-01”.

Загальна сума оплати за поставлений товар складає 104450грн. і не заперечується Відповідачем.

Тобто, частковою оплатою отриманого товару Відповідач сам підтвердив факт отримання ним продукції та надання йому Позивачем всіх документів відповідно до вимог Договору.

Крім того, підписуючи Акт звірки взаєморозрахунків від 01.06.10р. Відповідач тим самим підтвердив факт наявності заборгованості перед Позивачем на спірну суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 692 ЦК України встановлює, що Покупець зобов'язується оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару Продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт невиконання Відповідачем зобов’язань за договором укладеним між сторонами, щодо повної оплати поставленого товару, матеріалами справи доведено, Відповідачем не спростовано.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 26376,94грн. обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Оскільки Відповідач порушив умови Договору (п.5.4. Договору), протягом 3-х банківських днів оплату отриманої продукції не здійснив, Позивачем нараховано штрафні санкції в сумі 3684,86грн. - інфляційних втрат та 930,06грн. - 3% річних.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати, які підлягають стягненню з Відповідача нараховані невірно і, з урахуванням індексу інфляції з лютого 2009р. по квітень 2010р. становлять 3665,49грн.

3% річних за період прострочення платежу з 14.02.09р. по 19.04.10р. становлять 930,06грн.

На час розгляду справи Відповідач не надав доказів погашення боргу, вимоги Позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 26376,94грн. - основного боргу, 3665,49грн. - інфляційних втрат та 930,06грн. - 3% річних обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У стягненні 19, 37грн. слід відмовити.

Ст.ст. 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.525, 526, 610, 611, 629, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИЖИ" (49038, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Макса, буд. 101-Д/11, код ЄДРПОУ 24996375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-МИГ" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Обручева, буд. 17, код ЄДРПОУ 23371532) 26376 (двадцять шість тисяч триста сімдесят шість) грн. 94 коп. - основного боргу, 3665 (три тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 49 коп. - інфляційних втрат, 930 (дев'ятсот тридцять) грн. 06 коп. –3% річних по договору №09/40-01 постачання вугільної продукції від 09.02.09р., 309 (триста дев'ять) грн. 72 коп. - витрат на оплату держмита, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 76 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У стягненні 19, 37грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.          

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано - 21.08.10р.