Рішення № 10913950, 16.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.10р.Справа № 26/48-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «МІК», м. Запоріжжя

До Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг

Про стягнення 93 963 грн. 07 коп.

Суддя Н.М.Камша

Представники:

від позивача: Власов Р.В. –предст., дов. від 23.04.10 р.

від відповідача: Клопот І.П. –ю/к , дов. 07.05.10 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «МІК», м. Запоріжжя звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг 92561,47 грн. основного боргу за поставлений товар; 759,87 грн. –3 % річних; 641,73 грн. –втрат від інфляції та витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору від 20.01.2010 р. № 190д поставив у лютому-березні 2010 р. відповідачу спецодяг, засоби індивідуального захисту на загальну суму 92561,47 грн., які відповідач не оплатив. У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував інфляційні та три відсотки річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Відповідач у відзиві на позов отримання товару від позивача не заперечує, пояснює неоплату тим, що позивач недопоставив товар згідно з умовами договору від 20.01.10 р. на суму 123846,29 грн.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

Зустрічний позов, поданий відповідачем 12.08.2010 р., повернутий Відкритому акціонерному товариству «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» без розгляду, оскільки він поданий після початку розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 12.08.10 р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг (далі –покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК», м. Запоріжжя (далі –постачальник, позивач) укладено договір № 190 д, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцю товар згідно з додатками-специфікаціями до договору, а покупець –прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Розділом 5 договору сторони визначили порядок розрахунків по договору. Так, оплата товару покупцем проводиться на підставі рахунків-фактур, які виставляються постачальником. При цьому в рахунках-фактурах вказується ціна товару, встановлена в специфікації. Оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових кошів на поточний рахунок постачальника; умови оплати –протягом п’яти банківських днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлену продукцію. У випадку несвоєчасного надання податкових накладних строк оплати відтерміновується на період затримки податкових накладних.

У Специфікації № 1, що підписана представниками сторін, визначена загальна ціна договору –216407,76 грн. та строк поставки –1 квартал 2010 р.

За видатковою накладною від 25.02.2010 р. № РН-02/25/01 по довіреності від 25.02.2010 р. № 35 представник відповідача отримав у позивача товар на загальну суму 73311,49 грн., у накладній вказано також реквізити рахунку-фактури –СФ-02/25/01.

За видатковою накладною від 12.03.2010 р. № РН-03/12/03 по довіреності від 12.03.2010 р. № 410 представник відповідача отримав у позивача товар на загальну суму 19 249,98 грн., у накладній вказано також реквізити рахунку-фактури –СФ-03/12/03.

Доказів оплати за поставлений товар відповідачем не надано.

Згідно з ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ст.526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання згідно зі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між сторонами укладено договір поставки товару, відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин. Загальні положення про купівлю-продаж регулюються главою 54 ЦК України.

Як встановлено ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.2 договору сторонами визначений строк оплати товару –по факту поставки на протязі 5 банківських днів. Цим же пунктом передбачено, що позивачем виставляється рахунок-фактура та передаються податкові накладні за фактично поставлений товар.

Отже, настання обов’язку по оплаті товару сторонами обумовлено моментом отримання покупцем товару.

Враховуючи, що товар відповідачем фактично отримано, що підтверджено матеріалами справи, обов’язок останнього щодо оплати товару настав.

Доказів несвоєчасної передачі податкової накладної позивачем відповідач не надав, у зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що має місце прострочення кредитора, визначене ст.613 ЦК України.

Крім того, стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність непогашеного основного боргу на суму 92561,47 грн., тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивачем правомірно нараховані на несплачену суму 3 відсотки річних у сумі 759,87 грн. та інфляційні на суму 641,73 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Доводи відповідача судом не приймаються через їх безпідставність.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»(50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг , код ЄДРПОУ 00191000, р/р 26008150593008 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК», м. Запоріжжя (69006, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе,69а код ЄДРПОУ 30105738, р\р 26002055896248 в ЗРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 313399) основного боргу 92561,47 грн. ( дев’яносто дві тисячі п’ятсот шістдесят одну гривню 47 коп.); трьох відсотків річних –759,87 грн. (сімсот п’ятдесят дев’ять гривень 87 коп.); інфляційних –641,73 грн. (шістсот сорок одну гривню 73 коп.); витрат на сплату держмита –939,64 грн. (дев’ятсот тридцять дев’ять гривень 64 коп.); витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236 грн. (двісті тридцять шість гривень).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.КАМША

Дата підписання рішення –16.08.2010 р