Рішення № 10913770, 16.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.10р.Справа № 21/181-10 За позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 15 690,45 грн. за договором перевезення та навантаження

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Баштаненко Т.С., дов. № 12-13/19-юр від 25.03.10р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу - 10 472,45 грн., 3% річних - 683,43 грн., інфляційних витрат - 4 534,57 грн. за договором перевезення та навантаження піску № 22.02.07/80-П від 22.02.07р.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 10 472,45 грн. - основного боргу, 741,11грн. - 3% річних, 3047,48грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовує несплатою відповідачем перевезеного та навантаженого йому піску.

          Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          22.02.07р. Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (далі - Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройсервіс-КР” (далі - Відповідач) уклали між собою договір перевезення та навантаження піску № 22.02.07/80-П з додатковими угодами № 1 від 20.03.07р. та №2 від01.06.07р.(далі –Договір).

Строк дії Договору - з моменту підписання та до 31.12.07р.

Відповідно до п.1.1. Договору порт здійснює перевезення піску водним транспортом на адресу Вантажоодержувача з відвантаженням в залізничні вагони в об'ємі 5 000 тон та наступним перевезенням до станції призначення. Вантажоодержувач своєчасно здійснює оплату на умовах даного договору.

П.4.1. Договору зі змінами встановлено вартість послуг Позивача по перевезенню піску водним транспортом на вантажний район Амур-Гавань на адресу Відповідача у розмірі 19,59 грн./тн. з урахуванням ПДВ, з 20.03.2007р року - 21,51 грн./тн. з урахуванням ПДВ, з 01.06.2007 року - 23,42 грн./тн. з урахуванням ПДВ. Послуги Позивача з перевезення піску залізничними вагонами до станції призначення становили 1 100,00 грн. за один вагон з урахуванням ПДВ, з 01.06.2007 року - 1 120,00 грн. за один вагон з урахуванням ПДВ.

В уточненні до позовної заяви від 11.08.10р. Позивач стверджує, що в листопаді 2007р він надав Відповідачу послуги з перевезення піску та відвантаження піску у залізничні вагони у кількості 406 тон на загальну суму 9508,52грн. (406 х 23,42грн. = 9508,52грн.).

У зв’язку з тим, що Відповідачем розрахунок за пісок був проведений частково в сумі 3140,56грн., Позивач просить стягнути з останнього 3140,56грн.

Суд зобов’язував Позивача надати в засідання докази поставки Відповідачу вказаної кількості піску та докази його часткової оплати.

Представник Позивача в судовому засіданні пояснив, що 13.01.09р. на підприємстві було проведено виїмку всіх бухгалтерських документів, в тому числі і оригіналів документів, які стосуються спірного Договору (а.с. 47), у зв’язку з чим Позивач не може надати належні докази в обґрунтування своїх вимог щодо поставки Відповідачу 406тон піску. Враховуючи викладене, просить в цій частині залишити позов без розгляду.

Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача вартість наданих у листопаді 2007р. послуг з перевезення піску у залізничних вагонах в сумі 7331,89грн.

В обґрунтування своїх вимог надав суду акт виконаних робіт № 190 від 30.11.07р. (а.с.18), згідно якого підприємством Позивача було надано послуги з перевезення піску зі. Ст. Кайдакська на ст. Мудрена Придніпровської залізниці на загальну суму 7331,89грн. Акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками їх підприємств.

У зв’язку з невиконанням Відповідачем своїх обов'язків по Договору щодо оплати, Позивач направив на адресу останнього претензію № 12-06/12-юр від 12.03.08р., яка була отримана Відповідачем 03.04.08р. (а.с.19-20), відповіді на претензію Позивач не отримав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Ст.ст. 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що Позивач не зміг довести суду факт поставки на адресу Відповідача піску в кількості 406т та часткову оплату Відповідачем цього піску, та визнавши поважними причини неможливості надати суду документи в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення з Відповідача суми 3140,56грн., суд прийшов до висновку про необхідність залишення без розгляду позову в частині стягнення з Відповідача 3140,56грн. на підставі п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

З цих же підстав суд залишає без розгляду вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 913,90 грн. втрат від інфляції за період прострочення оплати з 11.04.08р. по 11.08.10р. та 222,25 грн. –3% річних від суми боргу в розмірі 3140,56грн. за цей же період.

Суд роз’яснює Позивачу, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку. (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Стосовно стягнення суми 7331,98грн., суд вважає її такою що підлягає до стягнення на підставі того, що наявність цієї заборгованості підтверджено матеріалами справи та не спростовано Відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з 11.04.08р. по 11.08.2010р. становлять 2133,58грн. грн., 3% річних за період прострочення платежу за цей період –518,86грн. Доказів оплати цієї суми Відповідач суду не надав вимоги Позивача в цій частині позову обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-КР" (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 13, код ЄДРПОУ 33452718) на користь Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт"акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (49021, м. Дніпропетровськ, Амур-Гавань,11, код ЄДРПОУ 32616280) 7331 (сім тисяч триста тридцять одна) грн. 98 коп. - основного боргу, 2133 (дві тисячі сто тридцять три) грн. 58коп. - інфляційних втрат, 518 (п'ятсот вісімнадцять) грн. 86 коп. - 3% річних, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 82 коп. - витрат по сплаті держмита, 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 20 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 4276,71грн. позов залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано - 16.08.2010р.