ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого – Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Костенка М.І., Усенко Є.А.,
розглянула в попередньому розгляді касаційну скаргу Мукачівської ОДПІ Закарпатської області на рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2005 року по справі № 7/299-2004 за позовом Мукачівської ОДПІ Закарпатської області до ТОВ «Гастроном Мукачево» про визнання суми податкового зобов’язання, визначеного за непрямими методами.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2005 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2005 року, в задоволені позовних вимог Мукачівської ОДПІ Закарпатської області до ТОВ «Гастроном Мукачево» про визнання суми 22440,90 грн. податкового зобов’язання, визначеного за непрямими методами – відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач 11.05.2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 25.07.2005 року поновив позивачу строк на касаційне оскарження та ухвалою від 04.11.2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі Мукачівська ОДПІ Закарпатської області просить скасувати судові рішення та постановити нове – про задоволення позову посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Касаційну скаргу Мукачівської ОДПІ Закарпатської області необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційного суду виходив з того, що позивач не мав конкретних підстав для проведення перевірки за непрямими методами, передбачених п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки такі підстави в акті перевірки і в наказі заступника начальника Мукачівської ОДПІ від 28.09.2004 р. № 130 не зазначалися, що свідчить про недотримання податковим органом при проведенні перевірки та прийнятті податкових повідомлень-рішень вимог чинного законодавства.
Підпунктом п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений вичерпний перелік підстав для визначення суми податкового зобов’язання за непрямими методами.
Так, згідно з цією нормою Закону, якщо контролюючийорган не може самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків згідно з підпунктом «а» підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв’язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов’язань у зв’язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов’язань платника податків може бути визначена за непрямим методом.
Відповідно до п.п.4.3.4 п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосування непрямого методу визначення податкових зобов’язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.
Висновок Мукачівської ОДПІ Закарпатської області про надання відповідачем орендованого приміщення за цінами нижчими за звичайні, закріплений в акті перевірки № 141/23-01/22082576/15138 від 05.10.2004 р. дотримання вимог податкового та валютного законодавства в частині операцій здачі майна в оренду ТзОВ «Коопінвестбанк» товариством з обмеженою відповідальністю «Гастроном Мукачево» за період з 01.10.2003 р. по 01.09.2004 р. спростовується матеріалами справи.
Як правильно було встановлено судами, за умовами договору оренди від 01.05.2003 р. надання ТОВ «Гастроном Мукачево» приміщення по вул. Я.Мудрого,1-3 в м. Мукачево в оренду ТОВ КБ «Коопінвестбанк» було проведено на безоплатній основі.
Самої передачі зазначеного приміщення фактично не відбулось, з причини відсутності відповідних підтверджуючих документів (акту прийому-передачі, що передбачено договором), за наявності яких у орендаря виникають права на користування орендованим приміщенням, немає самого факту існування орендних правовідносин між ТОВ «Гастроном Мукачево» та ТОВ КБ «Коопінвестбанк».
З огляду на зазначене, суди прийшли до обґрунтованого висновку, що підстави для задоволення вимог Мукачівської ОДПІ Закарпатської області про визнання суми податкового зобов’язання, визначеного за непрямими методами відсутні.
Такий висновок суду відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджується встановленим по справі обставинам.
Доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 220-1 ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –
У Х В А Л И Л А:
Касаційні скарги Мукачівської ОДПІ Закарпатської області без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2005 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий:/підпис/_____Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
______
Бившева Л.І.
______
Карась О.В.
______ Костенко М.І. ______ Усенко Є.А.
Судове рішення № 1091344, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.07.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № к-12514/06. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: