Рішення № 10913129, 12.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.10р.Справа № 21/182-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ", м. Полтава

до Комунального підприємства "Нікопольська Міська Електрична Мережа Вуличного Освітлення", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 166 366,60 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Козирь Т.О., дов. № 19/01/-Ю від 20.01.10р.;

від відповідача - Павлова Ю.М., дов. 11 від 28.07.10р.;

Казимирова А.М., дов. № 10 від 18.07.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою (з врахуванням уточнень до неї - а.с. 34-36) і просить стягнути з відповідача заборгованість по Договору поставки № 7247 від 29.07.2009р. в сумі 138 680,00 грн., пеню - 14 253,64 грн., інфляційних втрат - 10 401,00 грн., 3% річних - 3 031,96 грн.

29.07.10р. відповідно до 77 ГПК України, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

10.08.10р. Відповідач в своєму відзиві на позовну заяву № 521 від 09.08.2010р. (а.с. 44-46), проти наявності боргу не заперечує.

Несплату боргу пояснює відсутністю грошових коштів на рахунках; наявністю великої кредиторської заборгованості УЖКГ перед ним, просить розглянути можливість надання розстрочки по сплаті суми заборгованості, яка складає 166 366,60 грн.

Графіку розстрочення суми боргу в судове засідання Відповідач не надав.

В ході розгляду справи Відповідач звертався до господарського суду з заявою про затвердження між сторонами мирової угоди (а.с.40-42).

Позивач проти затвердження мирової угоди на умовах Відповідача заперечив, повідомив суд, що він надав Відповідачу свій варіант мирової угоди (а.с. 38-39).

Однак, Відповідач не погодився з варіантом мирової угоди Позивача.

Враховуючи, що мирова угода - це добровільне волевиявлення сторін у спорі, вона має бути укладена за взаємною згодою сторін.

Оскільки сторони не досягли згоди по обов'язкових умовах мирової угоди (щодо строку та розмірів сплати боргу), суд не може затвердити мирову угоду в судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСТ" (далі - Постачальник, Позивач) та Комунальним підприємством "Нікопольська міська електрична мережа вуличного освітлення" (далі - Покупець, Відповідач) було укладено договір поставки № 7247 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця електротехнічну продукцію (далі - товар), відповідно до письмової заявки Покупця. Покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Строк дії Договору - з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2009р.(п.11.1. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору, Постачальник зобов'язаний передати Покупцю товар на протязі 2-х робочих днів з дня отримання письмової заявки по факсу, електронній пошті.

Покупець здійснює повну оплату за товар, що поставляється, по накладній не пізніше 15.09.09р., шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.п. 4.1., 5.1., 5.2. Договору).

Відповідно до специфікації №1 від 29.07.2009р. до договору, що підписана сторонами та скріплена печатками, сторони погодили кількість та найменування товару, та його вартість. Відповідно до п.1 специфікації та п.5.4. Договору, загальна вартість товару складає 247 680,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Передача товару Покупцю підтверджується видатковою накладною № 47058 від 30.07.2009р. на суму 247 680,00 грн. та довіреністю на отримання ТМЦ № 75 від 30.07.2010р., що скріплена печаткою підприємства Відповідача (а.с. 18-19).

За поставлений товар Відповідач сплатив частково у розмірі 109 000,00грн.

В процесі розгляду справи Відповідач сплатив 10 000,00грн. основного боргу, в підтвердження чого надав суду платіжне доручення № 326 від 06.08.2010р. (а.с. 60).

Позивач підтвердив в судовому засіданні сплату Відповідачем вказаної суми.

Враховуючи викладене до стягнення належить 128 680,00грн. у стягненні 10 000,00грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 692 ЦК України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Доказів сплати боргу в сумі 128 680,00 грн. на момент розгляду справи відповідач не надав, у зв'язку з чим, вимоги позивача в цій частині обґрунтовані, доведені матеріалами справи не заперечуються Відповідачем та підлягають підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 16.09.2009р. - по 16.03.2010р. в сумі 14 253,64грн.

Згідно п.8.2. Договору у разі несвоєчасної оплати за отриманий товар, передбачені цим договором, Покупець сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає перерахуванню.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність та розумність і справедливість, а також враховуючи приписи ч.3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року із змінами від 06.11.2000 року "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання.

Оскільки підприємство Відповідача є бюджетною установою, що утримується за рахунок коштів міського голови, а також є головним розпорядником бюджетних коштів, основним джерелом існування КП "Нікопольська Міська Електрична Мережа Вуличного Освітлення" є кошти, отримані за оплату виконаних робіт від УЖКГ, яке, в свою чергу має кредиторську заборгованість перед Відповідачем в сумі 286 550,40грн., а також те, що основною причиною невиконання зобов'язань Відповідача по договору є тяжке фінансове становище підприємства, суд враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, вважає можливим зменшити розмір пені на 90 % і стягнути з відповідача пеню в сумі 1 425,37грн.

В частині стягнення пені в розмірі 12 828,28 грн. відмовити.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ - при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Отже, інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з 16.09.09р. по 09.06.10р. включно становлять 9 381,45грн., у стягненні 1 019,55грн. інфляційних слід відмовити.

3% річних за період прострочення платежу з 16.09.09р. по 09.06.10р. становлять 3 031,96грн.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу - 128 680,00грн., пені - 1 425,37грн., інфляційних втрат - 9 381,45грн., 3% річних - 3 031,96грн. В решті позову слід відмовити.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Ст.ст. 33, 34 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 78, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Нікопольська міська електрична мережа вуличного освітлення" (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Ушинського, буд. 53, код ЄДРПОУ03341629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ" (36002, м. Полтава, вул. Довженка, буд. 2-е, код ЄДРПОУ 32689599) заборгованість по договору поставки № 7247 від 29.07.09р. в сумі 128 680 (сто двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят) грн., пеню - 1 425 (одна тисяча чотириста двадцять п'ять) грн. 37 коп., інфляційних втрат - 9 381 (дев'ять тисяч триста вісімдесят одна) грн. 45 коп., 3% річних - 3 031 (три тисячі тридцять одна) грн. 96 коп., державного мита - 1 653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 50 коп., витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 234 (двісті тридцять чотири) грн. 58 коп.

В частині стягнення 10 000,00грн. - припинити.

В частині стягнення пені - 12 828,23грн. та інфляційних втрат - 1 019,55грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано - 12.08.2010р.