Ухвала суду № 109130148, 21.02.2023, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/162/23

Провадження № 2/542/114/23

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків

21 лютого 2023 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі судді Афанасьєвої Ю.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Новосанжарський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про встановлення факту батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

03.02.2023 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новосанжарського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про встановлення факту батьківства.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 08.02.2023 року вказана позовна заява була залишена без руху та позивачу був наданий строк для усунення недоліків.

Так позивачу необхідно було уточнити суб`єктний склад учасників, зміст позовних вимог до відповідача Новосанжарський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в залежності від наявності спору про право, а також вид провадження, в якому така заява підлягає розгляду.

16.02.2023 року через канцелярію до суду надійшла уточнююча заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Новосанжарський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), про встановлення факту батьківства.

Відповідно до змісту заявлених вимог, заявник ОСОБА_1 просить встановити факт, яким визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною дочкою - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати Новосанжарський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) внести зміни до актового запису про народження №10, складеного 13 лютого 2019 року Новосанжарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі, Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зазначивши батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.

При цьому зазначає, що метою встановлення факту батьківства є внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 .

Невнесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 в майбутньому перешкоджає в отриманні пенсії по втраті годувальника, в отриманні пільг після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 1 статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Статтею 318 ЦПК України визначені вимоги до заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Так, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Подана заява не відповідає вимогам ст. 318 ЦПК України, а саме: у заяві не зазначено, з якою метою заявнику необхідно встановити вищезазначений факт.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 та ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Визначення походження дитини встановлено Главою 12 Сімейного кодексу України.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Тобто, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанова Пленуму), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.274 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Так, із заявою в порядку окремого провадження до суду звернулась ОСОБА_1 - мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо встановлення факту батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина України ОСОБА_3 , по відношенню до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як роз`яснено у п.7 та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Положеннями статті 135 СК України визначений порядок запису про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлено.

Згідно з частиною першою цієї статті при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народження провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Зі змісту заяви вбачається, що метою встановлення факту батьківства заявниці є внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини, однак така мета є не конкретизованою, не зазначено, що саме прагне досягти заявник внаслідок встановлення цього факту та які юридичні наслідки він породжує .

Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві саме мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд має визначити й коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.

Зміст рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, повинен містити крім іншого, мету його встановлення.

Разом з тим, з огляду на зазначену заявником мету заяви про встановлення факту батьківства, суд звертає увагу на те, що вказана заява не містить посилання на осіб, які мають матеріально-правову заінтересованість щодо розгляду даної справи (заінтересованих осіб), що суперечить вищенаведеним вимогам пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення». Вказана заявником у якості заінтересованої особи - Новосанжарський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), такою особою не є, оскільки воно лише виконує рішення про встановлення батьківства.

В порядку же окремого провадження суд може підтвердити наявність або відсутність юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи.

А встановлення факту батьківства тягне за собою певні юридичні наслідки у вигляді набуття дітьми по відношенню до батька, факт батьківства якого просять встановити, відповідних прав на утримання, спадкових прав тощо.

В даному випадку заявник не зазначив, чи є інші, окрім заявника, особи, заінтересовані у вирішенні цієї справи, та чи впливатиме встановлений факт на спадкові та інші права та обов`язки таких осіб.

При цьому заявнику слід врахувати, що суб`єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту (відділ соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; нотаріальну контору, інших спадкоємців - у справах про встановлення факту прийняття спадщини, органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва, тощо), однак у заяві про встановлення факту батьківства заявник визначила коло заінтересовану особу на власний розсуд без наведення ґрунтовних підстав та мети для встановлення факту, який для заявника має юридичне значення та безпосередньо породжує юридичні наслідки.

В заяві про встановлення факту батьківства заявник вказує на те, що не внесення змін до актового запису про народження дитини в майбутньому перешкоджає в отримані пенсії по втраті годувальника, в отриманні пільг після померлого. Між тим, заявник так й не навела характер та підстави отримання пільг та пенсії, в зв`зяку з чим неможливо вцілому визначитись з правовими наслідками встановлення факту батьківства та відповідно й суб`єктним складом учасників, прав та інтересів яких можуть стосуватися вимоги за даною заявою, що унеможливлює й дотримання вищевказаних правил зокрема пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Враховуючи наведене, заяницею підлягає учточненню та зазначення конкретна мета встановлення факту батьківства ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_2 та залежно від мети встановлення юридичного факту визначити коло заінтересованих осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав визначено у статті 16 ЦК України.

Згідно до частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 08.02.2023 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 127, 175-177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Новосанжарського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про встановлення факту батьківства - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що повідомити позивача.

Позивачу роз`яснити, що в разі невиконання вказаних недоліків, дана заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва