Рішення № 10912352, 09.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.10р.Справа № 17/209-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Юго - Восток", м. Запоріжжя

до відповідача-1: Приватного підприємства "Ера Плюс", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 58 586 грн. 58 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Половенко О.В., довір. № 18-010 від 18.12.09р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Юго - Восток" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог внесених заявою № 18-ю/2 від 15.07.10р. у якому просить стягнути солідарно з Приватного підприємства "Ера Плюс" (відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд" (відповідача-2) суму 19528,86 грн. штрафу у розмірі 50% за порушення виконання зобов’язань по договору поставки № 21/05 та договору поруки № 3/09 від 21.05.10р., а в частині стягнення суми 39057,72 грн. основного боргу провадження у справі припинити, у зв’язку із повною сплатою.

Представник позивача наполягав на задоволенні уточненого розміру позовних вимог.

Відповідач-1 та відповідач-2 у судове засідання не з’явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, проте відзиву на позов та витребуваних ухвалою суду документів не надано.

У положеннях викладених в п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06р. за № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому факт направлення поштою на зареєстровану адресу відповідача -1, -2, з урахуванням конкретних обставин справи, може вважатися належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

21.05.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем-1 (покупцем) було укладено договір поставки № 21/05 (далі - Договір) з додатками до нього, у відповідності з умовами якого позивачем поставлено у відповідності із специфікацією № 1 (а.с. 18) на замовлення покупця технологічне обладнання (товар) на загальну суму 230057,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЮВ-0000218 від 04.12.09р. (а.с. 21) та довіреністю на отримання спірного товару № 15 від 04.12.09р. (а.с. 22).

Згідно розділу 3 зазначеного договору відповідач сплачує 50% передоплати від вартості товару в строк до 12.07.09р. (п. 3.3.1), а решту вартості 50% в строк до 15.08.09р. (п. 3.3.2).

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вивчивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив, що позивачем взяті на себе зобов’язання виконано належним чином, в строк та відповідно замовлення.

Однак, такого виконання умов Договору з боку відповідача-1 не вбачається, так як станом на 17.05.2010 р. покупцем не оплачено вартість отриманого від постачальника товару на загальну суму 39057,72 грн. основного боргу.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ст. 551 ЦК України ).

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

На підставі умов п. 8.3 Договору позивач нарахував покупцю штраф у розмірі 50% від розміру простроченої сплати, який становить розмір 19057,72 грн. та визнається судом обґрунтованим.

Окрім того, на забезпечення виконання зобов’язання покупця, 21.05.09р. між постачальником (кредитором), боржником (відповідачем-1 у справі) та відповідачем-2 (поручителем) укладено договір поруки № 3/09

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель(лі) відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Також, п. 1.4 названого договору поруки передбачена солідарна відповідальність позичальника та поручителів.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В зв’язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів справи належні докази про сплату відповідачем, в ході розгляду спору (в липні місяці 2010 року), повної суми основного боргу за несплачений товар в розмірі 39057,72 грн., отже ці грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом до застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для задоволення уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Ера Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополь-2, буд. 3, корп. 6, кв. 21; ЄДРПОУ 33473607); з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рунатрейд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Чекмарьова, буд. 3; ЄДРПОУ 35809483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Юго - Восток" (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1; ЄДРПОУ 24908218) суму 19057,72 грн. (дев’ятнадцять тисяч п’ятдесят сім грн. 72 коп.) штрафу.

Стягнути з Приватного підприємства "Ера Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополь-2, буд. 3, корп. 6, кв. 21; ЄДРПОУ 33473607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Юго - Восток" (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1; ЄДРПОУ 24908218) 585,86 грн. (п’ятсот вісімдесят п’ять грн. 86 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог провадження у справі –припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –09.08.10р.