Ухвала суду № 109120204, 21.02.2023, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/428/22

Провадження № 1-кс/177/2/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі, заяву про самовідвід судді Широківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 від участі у розгляді скарги захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення судової психологічної експертизи із застосуванням комп`ютерного поліграфа,-

ВСТАНОВИВ:

03.02.2023 на адресу Криворізького районного суду Дніпропетровської області, на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 24.01.2023, для розгляду надійшла заява про самовідвід судді Широківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 від розгляду скарга захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 (справа № 197/428/22) на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення судової психологічної експертизи із застосуванням комп`ютерного поліграфа.

Як слідує з заяви про самовідвід, суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області 01.08.2022 склала заяву про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_5 (справа № 197/428/22), поданої в його інтересах захисником ОСОБА_4 . Як підставу для самовідводу суддя ОСОБА_3 зазначала про те, що їй вкрай неприємно розглядати справи за участі адвоката ОСОБА_4 , оскільки під час розгляду суддею ОСОБА_3 кримінального провадження № 197/722/20 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст. 121 КК України, захист якого здійснювала адвокат ОСОБА_4 , захисник вживала дії щодо зміни складу суду, затягування розгляду справи та заявляла судді ОСОБА_3 відвід з надуманих підстав, який ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 11.07.2022 задоволено, без перевірки неправдивості свідчень ОСОБА_4 та матері обвинуваченого. Суддя вказала, що після отримання ухвали про задоволення її відводу, їй вкрай неприємно розглядати справи з адвокатом ОСОБА_4 , а тому посилаючись на забезпечення права особи на розгляд справи поза будь-яким сумнівом щодо об`єктивності та неупередженості складу суду, вважала за доцільне заявити самовідвід.

Суддя ОСОБА_3 , заявник ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 , прокурор, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи, правом на участь у судовому засіданні не скористалися, причини неявки не повідомили. Однак, ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вказала про підтримання заяви.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про самовідвід у відсутності учасників, які не з`явилися, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 81 КПК України.

Розглянувши заяву про самовідвід, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 124, 126 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» після складення присяги судді, особа призначена на посаду судді, набуває повноважень судді. При цьому, вступаючи на посаду судді, така особа урочисто присягає Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Як визначено ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, в тому числі слідчому судді, такий відвід повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. ст. 75-76 КПК України. Однією з підстав для відводу судді (слідчого судді) може бути наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Заява про відвід (самовідвід) має бути мотивованою, тобто не формальною і не такою, що містить загальні чи абстрактні припущення про можливу упередженість поведінки та/або рішень судді в майбутньому. Така заява повинна містити посилання на достатні фактичні дані, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості судді при розгляді конкретної судової справи.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення). Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення в справі «Білуха проти України», п.п. 49, 50).

Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді, позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).

Таким чином, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

З поданої на розгляд суду заяви про самовідвід не встановлено обставин, які б вказували на існування в учасників справи будь-яких сумнівів у неупередженості чи необ`єктивності судді ОСОБА_3 . У разі наявності таких сумнівів, саме учасники мають право заявити відвід судді.

Як слідує з заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 , як на підставу самовідводу суддя вказує про те, що їй неприємно розглядати справи за участі адвоката ОСОБА_4 , через задоволення в минулому заяви останньої про відвід судді ОСОБА_3 від розгляду іншої справи (№ 197/722/20). Однак, вказане не може бути підставою для самовідводу судді, оскільки кожен суддя, при здійсненні розгляду справи розподіленої на нього згідно з правилами автоматизованого розподілу, зобов`язаний об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя, керуючись принципами верховенства права та підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді.

При здійсненні правосуддя суддя зобов`язаний бути неупередженим та об`єктивним, не допускати прояву суб`єктивних вподобань чи неприязні.

У разі вчинення дій, які суддя розцінює як втручання у здійснення ним правосуддя, він має реагувати відповідно до вимог ч.4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а у випадку вчинення учасниками, в тому числі захисниками зловживання процесуальними правами, суддя зобов`язаний реагувати відповідно до вимог процесуального законодавства.

Однак, заявлення ОСОБА_4 відводу судді в іншій справі, що є процесуальним правом учасників, та його задоволення, не може свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді при розгляді скарги ОСОБА_5 , а отже не є підставою для самовідводу.

Участь у розгляді справи за заявою ОСОБА_5 адвоката, в даному випадку ОСОБА_4 , не свідчить про неможливість прийняття суддею ОСОБА_3 об`єктивного та неупередженого рішення по справі, що є безпосереднім обов`язком судді.

Обставини, на які суддя посилається у своїй заяві, не можуть слугувати підставами для її самовідводу, оскільки на переконання суду, є виключно суб`єктивними та мають переважно емоційний характер, тому не належать до таких, які викликають сумнів у її неупередженості та унеможливлюють ухвалення нею об`єктивного судового рішення в справі.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що безсторонність суду та здійснення провадження в справі на основі додержання законності презюмується, є основним обов`язком судді, суд приходить до висновку, що заявлений самовідвід суддею Широківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 , не містить достатніх доводів, які б свідчили про наявність підстав для самовідводу, передбачених нормами КПК України, тому заява про самовідвід від участі в розгляді справи № 197/428/22, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75-76, 80, 81, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви про самовідвід судді Широківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 від участі в розгляді скарги захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення судової психологічної експертизи із застосуванням комп`ютерного поліграфа (справа № 197/428/22) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1