Рішення № 10911967, 06.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.10р.Справа № 39/168-10 За позовом Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА - СТІЛ ГРУП", м.Павлоград, Дніпропетровська область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ - ІНЖИНІРИНГ", м.Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення збитків у розмірі 747 386 грн. 86 коп.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Горобець М.А. дов. від 21.12.2009 р. № 74

Колесник І.І. дов. від 03.02.2010 р. № 5

від відповідача-1: Пащенко Ф.Л. дов. від 20.07.2010 р. № 406

від відповідача-2: Сокол О.Ю. дов. від 20.07.2010 р. № 212

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство „Юнікон” (надалі Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТСА-СТІЛ ГРУП” (надалі Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТАЛ-ІНЖИНІРІНГ” (надалі Відповідач-2), в якому з урахуванням зменшення розміру позовних вимог (а.с. 91-93) просить суд стягнути з відповідачів за рахунок субсидіарної відповідальності грошову суму в розмірі 511077 грн. 98 коп., в тому числі 300763 грн. 46 коп. неодержаного прибутку, 18705 грн. 15 коп. збитків, 40894 грн. 52 коп. три проценти річних та 150714 грн. 85 коп. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку Відповідача-1 господарського зобов’язання встановленого умовами договору поставки № 105-ц від 12.11.2009 року. Вимоги щодо субсидіарної відповідальності Відповідача-1 та Відповідача-2 обґрунтовані тим, що за умов укладеного між Позивачем та Відповідачем-2 договору поруки, останній взяв на себе зобов’язання у випадку невиконання Відповідачем-1 свого обов’язку передбаченого договором поставки відповідати перед Позивачем як субсидіарний боржник.

Відповідач-1 в порушення вимог суду (ухвали від 23.06.2010, 08.07.2010, 21.07.2010) письмових заперечень по суті заявленого позову не подав.

Згідно вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідач-2 проти позову заперечує, вважає заявлені ПАТ „Юнікон” вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з підстав недодержання Позивачем умов вирішення спорів за договором № 105-п від 12.11.2009 року, яким передбачено, що усі спори та суперечки, що виникають з цього договору вирішуються шляхом переговорів і лише у разі недосягнення згоди зі спірних питань вони підлягають вирішенню у судовому порядку. Окрім того, заперечуючи позовні вимоги, Відповідач-2 посилається на необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України, оскільки на його думку у спірних правовідносинах, що склалися між Позивачем та Відповідачем-1 відсутнє грошове зобов’язання, за порушення якого передбачена відповідальність у вигляді сплати інфляційних витрат та трьох процентів річних від простроченої суми. Заперечуючи позовні вимоги в частині стягнення збитків, Відповідач-2 посилається на не доведення Позивачем причинного зв’язку між протиправними діями (бездіяльністю) Відповідача-1 та завданими Позивачеві збитками, а також невжиття Позивачем заходів щодо одержання доходу, які мають враховуватися при визначені розміру неодержаного договору (упущеної вигода) згідно ч. 4 ст. 623 ЦК України.

30.07.2010 представником Відповідача-2 подано клопотання про витребування доказів, за змістом якого він просить витребувати від Позивача документальне підтвердження розірвання контракту купівлі-продажу № PR-9/02/2009 від листопада 2009 року, а також документальний детальний розрахунок суми збитків: неодержаного прибутку у сумі 300763,46 грн., та збитків у сумі 18705,15 грн. з зазначенням всіх похідних даних такого розрахунку.

30.07.2010 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 06.08.2010, згін ст. 77 ГПК України.

06.08.2010 Відповідачем-1 подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Дніпропетровської області справи за позовом ТОВ „ТСА-СТІЛ ГРУП” про визнання договору № 105-п від 12.11.2009 року недійсним в частині пунктів 8.1. та 8.2.

В судовому засіданні 06.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно вимог ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, 12 листопада 2009 року між Позивачем (Покупець) та Відповідачем-1 (Постачальник) був укладений договір № 105-п, відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти й оплатити металопродукцію, кількість і якісні характеристики якої вказуються в специфікаціях, доданих до Договору.

За змістом підписаної сторонами договору специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору), Постачальник в строк до 10.01.2010 року мав відвантажити на користь Покупця заготовку сталеву квадратну безперервно-литу вагою нетто/МТ 2700,00, за ціною 2855,00 грн. без ПДВ, на загальну суму з ПДВ –9 250 200, 00 грн.

Окрім того, зазначеною специфікацією сторони передбачили наступні умови платежу:

1) 5 440 000, 00 грн. з ПДВ оплачується до 01.12.2009р.;

2) 2 630 000, 00 грн. з ПДВ оплачується до 15.12.2009р. при умові відвантаження першої 1 000 т продукції до 09.12.2009р.;

3) балансовий платіж –оплачується до 22.12.2009р. при умові відвантаження другої 1000 т продукції до 16.12.2009р.

Позивач (Покупець) виконуючи свої зобов’язання щодо здійснення оплати продукції, перерахував на користь Відповідача-1 передоплату в розмірі 5 350 000, 00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями № 2177 від 27.11.2009, № 2289 від 02.12.2009, № 2311 від 03.12.2009.

Як встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2010 року у справі № 7/29-10 за позовом ПАТ „Юнікон” до ТОВ „ТСА-СТІЛ ГРУП” та ТОВ „МЕТАЛ-ІНЖИНІРІНГ”, Постачальник (ТОВ „ТСА-СТІЛ ГРУП”) свої зобов’язання за договором № 105-п від 12.11.2009 року щодо здійснення на користь Покупця (ПАТ „Юнікон”) поставки продукції на суму здійсненої попередньої оплати в розмірі 5 350000,00 грн. не виконав.

В своєму позові ПАТ „Юнікон” зазначає, що через невиконання Відповідачем-1 свого зобов’язання з поставки продукції Позивач поніс збитки в результаті неможливості виконання укладеного з компанією „VA Intertrading Aktiengesellschaft” Контракту купівлі-продажу № PR-9/02/2009 від 24.11.2009.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді обов’язку відшкодувати збитки (ст. 611 ЦК України).

Статтею 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Реальні збитки –це втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода –це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як убачається зі змісту доданого до матеріалів справи Контракту купівлі-продажу № PR-9/02/2009 від 24.11.2009 та специфікації до нього, за умовами зазначеної угоди, Позивач мав поставити на адресу компанії „VA Intertrading Aktiengesellschaft” металопродукцію виробника ТОВ „ТСА-СТІЛ ГРУП” –заготовку сталеву квадратну безперервно-литу вагою 3,000,00 тон, за ціною 404,5 доларів США за тону, на загальну суму 1213500,00 доларів США.

На виконання умов зазначеного контракту Позивач отримав від свого контрагента попередню оплати в розмірі 220 000 доларів США. (а.с. 51). Зазначена сума валютних коштів була продана Позивачем за 1753 400 грн. 00 коп. (а.с. 51), та перерахована на користь Відповідача-1 як частина попередньої оплати по договору № 105-п від 12.11.2009 року.

Внаслідок невиконання Відповідачем-1 обов’язку з поставки на користь Позивача продукції за договором № 105-п від 12.11.2009 року, що в свою чергу завадило Позивачеві виконати обов’язок із поставки цієї ж продукції на користь компанії „VA Intertrading Aktiengesellschaft” в рамках контракту купівлі-продажу № PR-9/02/2009 від 24.11.2009, Позивач був вимушений здійснити повернення на користь свого контрагента суми отриманої ним попередньої оплати в розмірі 220000 доларів США (а.с. 106), з метою чого він придбав валюту в зазначеному розмірі за ціною 1762 420 грн. 00 коп. (а.с. 52).

Таким чином, внаслідок невиконання Відповідачем-1 свого зобов’язання передбаченого договором № 105-п від 12.11.2009 року Позивач був вимушений понести додаткові витрати у вигляді різниці між вартістю продажу валюти (1753 400,00 грн.) та вартістю купівлі валюти (1762420,00 грн.) в розмірі 9020,00 грн. (1762420,00-1753 400,00=9020,00), а також сплати комісії банку за купівлю валюти в розмірі 6160 грн. 31 коп., які згідно ст. 225 ГК України слід віднести до складу збитків.

Окрім того, внаслідок порушення Відповідачем-1 свого зобов’язання за договором № 105-п від 12.11.2009 року, Позивач зазнав збитків у вигляді неодержаного доходу, який становить різницю між вартістю металопрокату, що повинен був поставити Відповідача-1, та вартістю цієї металопродукції, що мала бути отримана Позивачем за контрактом купівлі-продажу № PR-9/02/2009 від 24.11.2009, за вирахуванням передбачених контрактом витрат Позивача на доставку металопрокату.

За розрахунком Позивача, наведеним в заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 91-93), розмір неодержаного доходу (упущеної вигоди) становить 300763 грн. 46 коп., та розрахований наступний чином:

(3195,55 х 1561,59 = 4990138,92 ) –(2855,00 х 1561,59 = 4458339,45) = 531799,47 –(167385,60 + 63650,41 = 231036,01) = 300763,46

де:

- 3195,55 грн. (404,5 доларів США за курсом 7,9) - вартість металопрокату за контрактом купівлі-продажу № PR-9/02/2009 від 24.11.2009 (без ПДВ);

- 2855,00 грн. - вартість металопрокату за договором № 105-п від 12.11.2009 (без ПДВ);

- 1561,59 тон - кількість металопрокату, який Відповідач-1 мав поставити в рамках договору № 105-п від 12.11.2009 на суму здійсненої Позивачем попередньої оплати в розмірі 5 350000,00 грн. з ПДВ;

- 167385,60 грн. –вартість перевезення металопрокату до місця поставки;

- 63650,41 грн. –вартість навантаження металопрокату.

З огляду на викладене, за умов встановлення рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 7/29-10 факту порушення Відповідачем-1 господарського зобов’язання, та спричиненням внаслідок такого порушення збитків, розмір яких доведено поданими у справу доказами, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення збитків обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім вимог щодо стягнення збитків завданих порушенням господарського зобов’язання, Позивач вимагає стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних від простроченої суми грошового зобов’язання з повернення суми передоплати в розмірі 5350000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2010 року у справі № 7/29-10 встановлено факт простроченого зобов’язання Відповідача-1 з повернути на користь Позивача суми попередньої оплати в розмірі 5 350000,00 грн., а отже, вимога про стягнення суми інфляційних нарахувань в розмірі 150714 грн. 85 коп. за лютий-березень 2010 року та трьох процентів річних в розмірі 40894 грн. 52 коп., нарахованих за період прострочення із 25.01.2010 по 27.04.2010 суд вважає обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Заявлені до стягнення суми збитків, інфляційних витрат та трьох процентів річних, Позивач просить стягнути за рахунок субсидіарної відповідальності Відповідача-1 та Відповідача-2. Суд вважає заявлені у такий спосіб вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

22.12.2009 між Позивачем, як кредитором, та Відповідачем-2, як поручителем, був укладений договір поруки № ПОР-7/02/2009 (далі –Договір поруки), за умовами якого Поручитель зобов’язався відповідати перед Кредитором за виконання Відповідачем-1 (боржником) зобов’язань за договором купівлі-продажу № 105-п від 12.11.2009р., за яким кредитор надав боржнику попередню оплату за продукцію на загальну суму 5 350 000, 00 грн., а боржник зобов’язався поставити продукцію до 10.01.2010р. (п. 1 Договору поруки).

Відповідно до п. 2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов’язків за Договором в тому ж обсязі, що і боржник.

Пунктом 4 Договору поруки сторони встановили, що у випадку невиконання боржником обов’язків за Договором № 105-п від 12.11.2009 поручитель відповідає перед кредитором як субсидіарний боржник.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Як вище встановлено судом, договором поруки № ПОР-7/02/2009 сторони встановили додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя –Відповідача-2.

Відповідно до ч. 2 ст. 619 ЦК України до пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Виконуючи вимоги ст. 619 ЦК України, до звернення з позовною вимогою про стягнення суми збитків інфляційних витрат та трьох процентів річних за рахунок субсидіарної відповідальності Відповідача-1 (Боржника) та Відповідача-2 (Поручителя), Позивач звернувся з відповідною вимогою до Боржника (ТОВ „ТСА-СТІЛ ГРУП” ) шляхом направлення йому 04.06.2010 року претензії (а.с. 25-28), відповідь на яку станом на час подачі позову (18.06.2010 року) Позивач не отримав.

Враховуючи вищевикладене, вимоги Позивача про стягнення за рахунок субсидіарної відповідальності Відповідача-1 та Відповідача-2 грошової суми в розмірі 511077 грн. 98 коп., в тому числі 300763 грн. 46 коп. збитків у вигляді неодержаного прибутку, 18705 грн. 15 коп. збитків у вигляді додаткових витрат, а також 40894 грн. 52 коп. трьох процентів річних та 150714 грн. 85 коп. інфляційних нарахувань, підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення Відповідача-2, викладені у відзиві на позовну заяву підлягають відхиленню, як такі, що спростовуються встановленими під час розгляду справи обставинами.

Суд відхиляє клопотання Відповідача-2 щодо витребування доказів, з огляду на невідповідність його вимогам ст. 38 ГПК України, в редакції Закону України від 07.07.2010 р. N 2453-VI, а також враховуючи приписи ч. 1 ст. 34 ГПК України, згідно якої суд приймає тільки ті докази, які мають значення для вирішення справи. Суд також не убачає підстав для зупинення провадження у справі з підстав наведених в клопотанні Відповідача-1, оскільки останнім не надано доказів знаходження не вирішенні суду іншої пов’язаної справи, до вирішення якої неможливо розглянути спір у справі № 39/168-10.

Згідно приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України, суд вважає за необхідне судові витрати в межах розміру задоволених позовних вимог покласти на Відповідача-1, як сторону внаслідок неправильних дій якої виник даний спір.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 35 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути за рахунок субсидіарної відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП" (51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, буд. 1/1, ідентифікаційний код 35113476) та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-ІНЖИНІРІНГ" (51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, буд. 1/1, ідентифікаційний код 35113497) на користь Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, 28-А, ідентифікаційний код 23647276), 300763 грн. 46 коп. збитків у вигляді неодержаного прибутку, 18705 грн. 15 коп. збитків у вигляді додаткових витрат, 40894 грн. 52 коп. три проценти річних, 150714 грн. 85 коп. інфляційних нарахувань, видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП" (51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, буд. 1/1, ідентифікаційний код 35113476) на користь Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, 28-А, ідентифікаційний код 23647276) 5110,77 грн. витрати на оплату державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, видати наказ.

СуддяО.В. Ліпинський Рішення підписано 10.08.2010