Рішення № 10911757, 25.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

25.08.2010Справа №2-32/4076-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Фізичної особи – підприємця Власенка Віктора Віталійовича (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, мікр. 10, будинок 20, кв. 20 ідентифікаційний номер 2449300691)

До відповідача Центральної міської лікарні (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул.. 50 лєт Побєди, 7 ідентифікаційний код 01995522)

Про стягнення 53318, 20 грн.

За участю представників:

Від позивача – Власенко В.В.

Від відповідача – Клочков О.Г., довіреність б/н від 24.08.2010р. у справі.

Представникам роз’яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Фізична особа – підприємець Власенко Віктор Віталійович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Центральної міської лікарні про стягнення 53 318, 20 грн. боргу

Ухвалою господарського суду від 06.08.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 25.08.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов’язків за договором № 3 від 30.03.2010р. на надання послуг з організацію гарячого харчування, що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, надав для огляду оригінали документів, які вимагалися судом (копії –у справі), та просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2010 року між Фізичною особою – підприємцем Власенко Віктором Віталійовичем (Постачальник) (позивач) та Центральною міською лікарнею (Платник) (відповідач) був укладений Договір на послуги з організації гарячого харчування на умовах запиту цінових пропозицій (а.с. 9).

За своєю правовою природою, зазначений договір є договором надання послуг.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором

Згідно з пунктом 1.1 Договору, Постачальник зобов’язується надати послуги з організації гарячого харчування (Послуги), згідно заявки.

Вартість договору складає 154208, 00 грн., що зазначено в пункті 2.1 Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору надання послуг здійснюється на підставі письмових щоденних заявок, які підтверджуються актами виконаних робіт та списками людей, котрі знаходяться на стаціонарному лікуванні.

Пунктом 6.5 Договору сторони передбачили, що оплата здійснюється згідно рахунка та акту виконаних робіт.

Так, на виконання умов Договору позивачем були надані послуги , що підтверджується актами виконаних робвт та рахунками за надані послуги. ( а.с. 10-13).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується заборгованість в розмірі 53318, 20 грн., визнана відповідачем у судовому засіданні, та ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 5 статті 78 господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити .

2.          Стягнути з Центральної міської лікарні (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул.. 50 лєт Побєди, 7 ідентифікаційний код 01995522) на користь Фізичної особи – підприємця Власенка Віктора Віталійовича (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, мікр. 10, будинок 20, кв. 20 ідентифікаційний номер 2449300691) 53318, 00 грн. заборгованості, 533, 18 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників у судовому засіданні 25.08.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 26.08.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.