Постанова № 10911231, 11.08.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010 р. № 28/414-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Білошкап О.В.

Катеринчук Л.Й.

За участю : представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва - Махнівського М.О., ліквідатора ТОВ "Українська торгово-технологічна компанія" Загороднього С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва

на постанову господарського суду м.Києва від 25.12.2009 р. по справі № 28/414-б за заявою ЗАТ "Котс" до ТОВ "Українська торгово-технологічна компанія" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.12.2009 р. порушено провадження по справі № 28/414-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-технологічна компанія", на підставі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду м. Києва від 25.12.2009 р. по справі № 28/414-б боржник ТОВ "Українська торгово-технологічна компанія" визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 111 527,40 грн., ліквідатором призначено арбітражного керуючого Загороднього С.В., якого зобовязано протягом пяти днів подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання ТОВ "Українська торгово-технологічна компанія" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, письмово повідомити про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів боржника, а також, провести ліквідаційну процедуру і надати суду звіт та ліквідаційний баланс боржника.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2010 р. /суддя Копитова О.С./ затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, боржника - ТОВ "Українська торгово-технологічна компанія" ліквідовано, провадження по справі № 28/414-б припинено.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м.Києва просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 25.12.2009 р., посилаючись на те, що вона постановлена судом першої інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження по справі припинити.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Приймаючи оскаржувану Постанову про визнання ТОВ "Українська торгово-технологічна компанія" банкрутом суд першої інстанції посилався на те, що боржник відсутній за своїм місцем знаходження, вимоги ініціюючого кредитора підтверджуються матеріалами справи і не були задоволені боржником і відповідно до ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у суду є підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Але з такими висновками суду погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Разом з тим, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, передбаченого ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами даного Закону.

Вимоги ініціюючого кредитора - ЗАТ "Котс" до боржника підтверджується договорами субпідряду від 20.12.2007 р. , актами приймання виконаних робіт №№1, 2, 3, 4, 5 від 31.07.2008 р., визнаними претензіями від 03.11.2008 р. та від 10.11.2008 р.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Згідно ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" визнана претензія не є виконавчим документом.

Отже, заява ініціюючого кредитора про визнання ТОВ "Українська торгово-технологічна компанія" банкрутом, подана за відсутності безспірних вимог до боржника.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ініціюючим кредитором надано суду витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.11.2009 р., у якому значиться, що відомості про відсутність юридичної особи - ТОВ " ТОВ "Українська торгово-технологічна компанія" за місцемзнаходження - не підтверджені (а.с.231).

Відповідно до ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ”, місцезнаходження юридичної особи адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно зі ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним реєстратором реєстраційної картки від юридичної особи або найменування органу державної податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.

Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду та повідомляє про це заявника у випадках і в порядку, встановлених частиною п'ятою цієї статті. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, зазначені вище норми передбачають можливість внесення реєстратором, після дотримання передбаченої ст. 19 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" процедури, до реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, а також запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Внесення вказаних записів має різну правову природу, а також різні правові наслідки, в зв'язку з чим , вказані відомості не є тотожними, тобто внесення до реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу не може слугувати доказом відсутності боржника.

Відповідно до вимог ч.2, ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, в порушення вимог закону, звертаючись до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство боржника на підставі ст.52 Закону, ініціюючий кредитор не надав суду належних доказів, які б свідчили про відсутність юридичної особи - боржника за її місцезнаходженням та про безспірність своїх грошових вимог.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що справа про банкрутство боржника - ТОВ "Українська торгово-технологічна компанія" за ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, порушена безпідставно і у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, в порядку ст. 52 даного Закону, а також підстав для закінчення ухвалою від 25.05.2010 р. спрощеної процедури банкрутства боржника на підставі п.6 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Основними учасниками процедури банкротства виступають кредитори та боржник, відношення між якими є горизонтальними.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі , а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів не інакше як через відновлення платоспроможності. Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно зі ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження по справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження в справі підлягає припиненню.

Предметом спору, на стадії порушення провадження по справі про банкрутство, є неплатоспроможність боржника сплатити безспірні грошові вимоги, що повинно бути підтверджено ініціюючим кредитором відповідними доказами при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство.

Якщо при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство боржника кредитор не надав суду необхідних доказів, які б свідчили про неспроможність боржника сплатити безспірний борг, а судом порушене провадження по справі, то таке провадження підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючим кредитором не надано доказів безспірності вимог, поскільки вимоги ЗАТ "Котс" ґрунтуються лише на визнаній претензії до боржника і не підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими, а також за відсутності доказів, що боржник відсутній за його місцезнаходженням, отже справа про банкрутство боржника порушена судом безпідставно.

За таких обставин, постанову господарського суду м.Києва від 25.12.2009 р. по справі № 28/414-б не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а провадження по справі - припиненню на підставі п.1-1,ч.1 ст.80 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 11111, п.1-1 ст.80 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити.

Постанову господарського суду м. Києва від 25.12.2009 р. по справі № 28/414-б скасувати.

Провадження по справі № 28/414-б припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-технологічна компанія", м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд.6 ( код ЄДРПОУ 32073530), проведену відповідно до постанови господарського суду м. Києва від 25.12.2009 р. по справі № 28/414-б.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білошкап О.В.

Катеринчук Л.Й.