Рішення № 10910719, 05.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.10р.Справа № 40/6-10

За позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м.Київ

до Сільськогосподарського фермерського господарства "Ромашка біла", с.Волоське Дніпропетровської області

про стягнення 356308,06 грн.

Суддя Красота О.І.

Представники:

Від позивача: Кайнога Є.В. доручення б/н від 03.06.2010 року.

Від відповідача: не з»явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" (надалі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом доСільськогосподарського фермерського господарства "Ромашка біла" в якому просить стягнути суму 86545,84 грн. –основного боргу, 6828,82 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по сплаті вартості товару та процентів за користування товарним кредитом, суму 250982,95 грн. –збитків, 11950,44 грн. –процентів за неправомірне користування коштами, 305,15 грн. –процентів за користування товарним кредитом та витрат по справі.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" (постачальник) та Сільськогосподарським фермерським господарством "Ромашка біла" (покупець) був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № 8880-456 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору в терміни визначені договором, постачальник зобов’язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі-товар), а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1. договору вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування кредитом (ціна договору) вказана в додатку №1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті –в доларах США. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Відповідно до п.2.2 договору сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов’язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Сума гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов’язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс до долара США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини); однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс до долара США, встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору.

Згідно з п. 2.3 договору покупець проводить оплату вартості (ціни) та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п. 2.2 на банківський рахунок постачальника.

Позивач, на виконання своїх зобов’язань здійснив поставку на суму 67499,98 грн., що підтверджується накладною №ВН/020/1649 від 11.09.07р.

Відповідач, свої зобов’язання в частині оплати поставки виконав частково на суму 20422,64 грн.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 86545,84 грн. та підлягає задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.7.3. Договору покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійно облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу. Розмір пені становить 6828,82 грн.

Крім того ч.5 ст.255 ГК України сторони господарського зобов’язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню у твердій сумі, або у вигляді відсоткових ставок.

Пунктом 7.4. договору покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов’язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі в залежності від строків(тривалості) порушення зобов’язання покупцем: 10 відсотків неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф), що складає 250982,95 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні витрати складають 11950,44 грн., які підлягають задоволенню.

Згідно п.2.1. договору відповідач сплачує відсотки за користування товарним кредитом, що складає 305,15 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –86545,84 грн. –основного боргу, 6828,82 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по сплаті вартості товару та процентів за користування товарним кредитом, суму 250982,95 грн. –збитків, 11950,44 грн. –процентів за неправомірне користування коштами, 305,15 грн. –процентів за користування товарним кредитом та витрат по справі.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як підставу своїх позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського фермерського господарства "Ромашка біла", (52043, с.Волоське Дніпропетровський район, Дніпропетровської області, вул.Центральна, 2б, р/р 260014189 в ДФ ВАТ АБ „Укрсоцбанк”, МФО 305448, код ЄДРПОУ 32575626)на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", (03143, м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 152, р/р 26003360016675 у ВАТ „Укрексімбанк”, м.Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 13980201) суму 86545,84 грн. –основного боргу, 6828,82 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по сплаті вартості товару та процентів за користування товарним кредитом, суму 250982,95 грн. –збитків, 11950,44 грн. –процентів за неправомірне користування коштами, 305,15 грн. –процентів за користування товарним кредитом, 3563,09 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяО.І. Красота Рішення підписано 05.08.10р.