Рішення № 10909749, 31.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.10р.Справа № 9/70-10 За позовом Військового прокурора Криворізького гарнізону, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, м. Київ, в особі: Міністерства оборони України, м. Київ, в особі: Криворізької Квартирно-експлуатаційної частини району, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Відповідача-1 Первинна організація профспілки трудящих Металургійної та гірничо-добувної промисловості України Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Відповідача-2 Криворізька гарнізонна організація товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

Третя особа-1 - Фізична особа ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Третя особа-2 - Фізична особа ОСОБА_2, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Третя особа-3 - Фізична особа ОСОБА_3, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Третя особа-4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Третя особа-5 - Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про зобовязання повернути майно та землі

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання- спеціаліст Бобир Ю.В

Представники:

Від позивача Война Ю.В., гол. спеціаліст, довіреність № 03-3/13055 від 31.12.09р.

Від відповідача 1 Худик І.О., ю/к, довіреність № ПН-209 від 11.03.08р.

Від відповідача 2 Тувайкін О.М., голова гарнізонної організації, витяг з протоколу № 1

від17.03.07р.

Від третьої особи 1 представник не зявився

Від третьої особи 2 представник не зявився

Від третьої особи 3 представник не зявився

Від третьої особи 4 представник не зявився

Від третьої особи 5 представник не зявився

В судовому засіданні прийняли участь - Гагун А.А., помічник військового прокурора

Криворізького гарнізону, посвідчення № 357 від 27.12.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор Криворізького гарнізону звернувся із позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Міністерства оборони України в особі Криворізької КЕЧ району до Відповідача-1 Первинної організації профспілки трудящих Металургійної та гірничодобувної промисловості України ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»та до Відповідача-2 - Криворізької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, в якій просить господарський суд: 1) зобовязати Відповідача-1 повернути законному власнику державі в особі Міністерства оборони України в особі Криворізької КЕЧ району 9/10 часток нерухомого майна та землі цілісного майнового комплексу військового містечка №49 (стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки», нова назва комплекс відпочинку «Кудашівський»), отриманих за договором купівлі-продажу частини нерухомості від 05.12.2007р. серії ВКВ №9924725; 2) зобовязати Відповідача-2 повернути законному власнику державі в особі Міністерства оборони України в особі Криворізької КЕЧ району 1/10 часток нерухомого майна та землі цілісного майнового комплексу військового містечка №49 (стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки», нова назва комплекс відпочинку «Кудашівський»), отриманих за договором дарування частки нерухомості від 12.09.2007р. серії ВЕХ №968667.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовуються тим, що зазначене майно незаконно вибуло з оперативного управління Міністерства оборони України, що завдає державі значних економічних та матеріальних збитків. Просить витребувати це нерухоме майно та землі наведеного військового містечка з чужого незаконного володіння.

Кабінет Міністрів України в особі Головного управління юстиції Дніпропетровської області пояснило, що рішення по відчуженню військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, відповідно до вимог законодавства, приймається виключно Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Що стосується цілісного майнового комплексу «Карачунівський будинок мисливця та рибалки»(військове містечко №49), то вказує, що з моменту набуття ним статусу військового майна, Міністерством оборони України не вносилось подання, щодо його відчуження, а Кабінетом Міністрів України не приймались рішення по відчуженню або вилученню цього майна, з метою передачі до сфери управління інших органів чи у комунальну власність. Вказує, що на теперішній час право власності на комплекс відпочинку «Кудашівський»(стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки»), після його неодноразової реалізації приватно-комерційними структурами зареєстровано за Криворізькою гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (1/10 частка) та за Первинною організацією профспілки трудящих Металургійної та гірничодобувної промисловості України ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вважає, що з огляду на те, що право власності на зазначене нерухоме майно за ініціативою держави не змінювалось, державою не відчужувалось та не передавалось до сфери управління іншим органам або у комунальну власність, це майно на законних підставах продовжує залишатись державним майном та не може знаходитись у власності сторонніх громадсько-профспілкових структур. Також просить врахувати, що з моменту отримання Міністерством оборони України зазначеного нерухомого майна держава набула право власності на землю під його будівлями та спорудами. Вказує, що в свою чергу державою в особі Кабінету Міністрів України не приймалось рішення щодо відчуження у 2006 році наведеної землі на користь будь-яких осіб.

Криворізька КЕЧ району позовні вимоги Військового прокурора Криворізького гарнізону щодо зобовязання відповідачів повернути майно та землі підтримує в повному обсязі. Подавала клопотання, у яких просила проводити судові засідання за відсутності свого представника.

Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»проти позову заперечує. Вказує у відзиві на позов, що є недоведеними та помилковими твердження Позивачів: що виділені у 1965 році та в 1971 році земельні ділянки увійшли до складу військового містечка №49, а вже потім передані у користування Криворізькій гарнізонній раді всеармійського військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР; що спірна земельна ділянка є в державній власності; що «Карачунівський будинок мисливця та рибалки»є в Переліку майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, управління яким покладалось на Міністерство оборони України, згідно постанови Кабінету Міністрів України №18 від 13.01.1995р.; що спірне майно має статус «військового майна»тощо. Вказує, що Відповідач-1 придбав частину спірного майна на законних підставах та у спосіб передбачений законодавством у ТОВ «Прогрес»на підставі договору купівлі продажу, яке мало право відчужувати це майно, оскільки не доведено іншого. До того ж, вважає, що в даному випадку майно, яке вимагають повернути, було передано власником (державою) в управління Міністерству оборони України і Позивач (Міністерство оборони України) за своїм власним бажанням і своєю волею передав та закріпив це майно за Криворізькою гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (Відповідачем-2), а відтак Позивачі несли ризик вибору особи, якій вони вирішили довірити своє майно, тому позбавляються права вимагати повернення 9/10 частин комплексу відпочинку «Кудашевський»від Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»(Відповідача-1), як добросовісного набувача.

Криворізька гарнізонна організація товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України відзив на позов по суті предявлених позовних вимог не надала.

Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»та Криворізька гарнізонна організація товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України подавали клопотання, у яких просили зупинити провадження у цій справі до завершення розгляду Вищим господарським судом України іншої повязаної справи №27/212-09. У задоволенні цих клопотань спочатку було відмовлено судом з тих підстав, що зупинення провадження у справі перешкоджає вчиненню процесуальних дій по витребуванню додаткових доказів та встановленню суттєвих обставин цієї справи, а в подальшому підстави для зупинення провадження у цій справі були усунуті внаслідок завершення розгляду Вищим господарським судом України справи №27/212-09 із прийняттям остаточної постанови від 08.07.2010р.

Залучені до участі у справі у якості третіх осіб фізичні особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснень щодо спірних обставин справи суду не надали.

ТОВ «Прогрес», яке було залучено до участі у справі у якості третьої особи-4, пояснень у справі не надало. Представник ТОВ «Прогрес»у судове засідання не зявився.

Комунальне підприємство «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»надіслало клопотання, в якому вказує, що керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004р. та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. №7/5, здійснює державну реєстрацію виникнення, переходу та припинення прав власності на обєкти нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів. Просить розглядати справу без участі свого представника.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2010р. у цій справі були вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно цілісний майновий комплекс військового містечка №49 (стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки», нова назва комплекс відпочинку «Кудашівський»), розташоване за адресою: с. Кудашівка Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Правобережна сторона, буд. 5).

Заявою від 28.07.2010р. прокурор не заперечує, якщо суд вийде за межі позовних вимог, які викладені у позові, для захисту порушеного права.

В судовому засіданні 28.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 18.06.1965р. № 454 було виділено Криворізькій гарнізонній раді всеармійського військово-мисливського округу в постійне користування під будівництво «Будинку риболова»земельну ділянку 0,5 га за рахунок землекористування Криворізького лісництва Криворізького лісгосзапасу з виключенням із держлісфонду.

23.12.1971 року, на підставі рішення № 781 виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих, було виділено Криворізькій Квартирно-експлуатаційній частині району 1,0 га за рахунок Криворізького лісництва та радгоспу «Комуніст»з дозволом провадити будівництво споруд капітального типу.

В подальшому наведені земельні ділянки, які є суміжними ділянками, увійшли до складу Військового містечка №49 та були забудовані будинками відпочинку і спорудами соціально-господарського призначення, а це військове містечко отримало відкриту назву «Карачунівський будинок мисливця та рибалки»і було надано у використання Криворізькій гарнізонній раді всеармійського військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР.

При набутті суверенітету Українською державою в 1991 році, відповідно до ст. 1 Закону України від 10.09.1991 за № 1540-XII «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, визнано державною власністю України.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 року № 3943-XII, майну загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, розташованому на території України, надано статус загальнодержавної власності.

Також, наведена постанова визначає, що правонаступником орендодавця за договорами оренди майнових комплексів, розташованих на території України, які укладено з центральними органами загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, є Фонд державного майна України. Також, Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР»від 13.01.1995 року за №18, виданої на виконання постанови Верховної ради України від 04.02.1994 року за №3943-XII, передбачено Міністерствам, зазначеним у додатку, прийняти до 15.01.1995 року до сфери управління відповідне майно, з наступним повідомленням органів державної статистики, податкових і фінансових органів.

Так, Міністерству оборони України приписано прийняти підприємства, організації та об'єкти колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР, зокрема: мисливські і риболовецькі господарства; будинки мисливця-рибалки; туристичні бази та інше.

З метою реалізації наведених постанов, відповідними структурними підрозділами Міністерства оборони України, на які покладено обовязки обліку, розподілу і закріплення обєктів нерухомості за військовими частинами (установами, організаціями) Збройних Сил України, було видано низку керівних документів.

Так, начальником розквартирування військ і капітального будівництва Збройних Сил України начальником головного Управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України видано розпорядження від 25.10.2000 року за №12р, щодо проведення інвентаризації та прийому майна товариств військових мисливців та рибалок. Начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України видано наказ за № 137 від 31.10.2000 року «Про проведення інвентаризації та прийому майна товариств військових мисливців та рибалок». На підставі наведених розпоряджень, у Міністерстві оборони України було проведено, зокрема, інвентаризацію майна товариств військових мисливців та рибалок, розташованого на території Південного оперативного командування.

За результатами проведеної інвентаризації, начальником Квартирно-експлуатаційного управління Південного оперативного командування було видано наказ за № 86 від 25.12.2000 року «Про прийняття на облік майна товариства військових мисливців та рибалок». Одним із пунктів цього наказу передбачалося взяття Криворізькою Квартирно-експлуатаційною частиною району на облік «Карачунівського будинку мисливця та рибалки».

В свою чергу, на виконання вимог вищенаведених керівних документів, начальником Криворізького гарнізону було видано наказ за № 22 від 15.05.2001 року «Про створення комісії по передачі Карачунівського будинку мисливця та рибалки на облік Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району».

Зазначеною комісією було здійснено прийом будівель та споруд «Карачунівського будинку мисливця та рибалки»(військове містечко № 49), про що 24.04.2001 року складено відповідний акт прийому-передачі. Наведений акт, підписано 30.04.2001 року посадовою особою, яка здала нерухоме майно начальником «Карачунівського будинку мисливця та рибалки»Тувайкіним О.М. і службовою особою Міністерства оборони України, яка прийняла це майно начальником Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району підполковником Самойловим В.В.

При цьому будь-яких доказів про статус Криворізької гарнізонної ради всеармійського військово-мисливського округу (її створення, функціонування, реорганізацію або ліквідацію тощо) та про статус «Карачунівського будинку мисливця та рибалки», начальником якого був Тувайкін О.М. за станом на дату складення вказаного вище акту прийому-передачі майна від 24.04.2001р. господарському суду під час розгляду цієї справи не надано.

Як вбачається із Статуту Криворізької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, Відповідач-2 є місцевою громадською організацією, яка поширює свою діяльність на територію м. Кривого Рогу. Статут Відповідача-2 був прийнятий Конференцією Криворізької гарнізонної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України від 21.11.2001р. №2, був затверджений Центральною радою Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (протокол від 14.12.2001р. №91) та зареєстрований Виконкомом Криворізької міської ради (рішення від 13.02.2002р. №75). Відповідно до пункту 1.3 цього Статуту Відповідач-2 є самостійною юридичною особою. Як зазначено у пункті 4.1 цього Статуту, кошти та інше майно Організації надходить з таких джерел: - вступних і членських внесків; - добровільних надходжень від юридичних та фізичних осіб, які не являються членами Організації; інших надходжень не заборонених чинним законодавством України.

Водночас, відповідно даних з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка Дніпропетровського обласного управління статистики №1701 від 26.02.2002р.) та відповідно до свідоцтва про реєстрацію (перереєстрацію) обєднання громадян від 13.02.2002р. №339, Відповідач-2 є громадською організацією - місцевим осередком всеукраїнської громадської організації.

При цьому будь-яких положень про наявні у Відповідача-2 (на момент створення цієї громадської організації) майнові права на нерухоме майно «Карачунівського будинку мисливця та рибалки»та прав користування земельною ділянкою, на якій розташовано цей цілісний майновий комплекс, у вказаному Статуті не міститься. Не міститься у цьому Статуті і будь-яких положень про перехід (правонаступництво) до Відповідача-2 будь-яких майнових прав від Криворізькій гарнізонній раді всеармійського військово-мисливського округу.

Не надано Відповідачами і доказів про будь-які інші, крім наведених вище, правові підстави використання зазначеного майна - «Карачунівського будинку мисливця та рибалки»у період до 1991 року, з 1991 по 1995 роки та з 1995 по 2001 роки тощо.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що Відповідач-2 є новоствореною громадською організацією, яка не є правонаступником Криворізької гарнізонної ради всеармійського військово-мисливського округу або «Карачунівського будинку мисливця та рибалки», хоча і була утворена з однією метою та фактично продовжувала використовувати для цього майно зазначеного військового містечка №49 та будинку мисливця та рибалки, яке з 24.04.2001р. юридично було передано на баланс Міністерства оборони України в особі Криворізької КЕЧ району.

Так після підписання наведеного акту, нерухоме майно військового містечка № 49 було взято на картковий облік Криворізькою КЕЧ району та набуло статусу військового майна, оскільки відповідно до абзацу 2 ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною (установою, організацією) Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Окрім того, цим законом визначено, що військові частини (установи, організації) Збройних Сил України, зобовязані використовувати закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку що визначається Кабінетом Міністрів України.

Тлумачення терміну «військове майно»дається статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України». Так, військове майно це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема: будинки та споруди.

Управління військовим майном, згідно ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», здійснюють відповідні органи державної виконавчої влади. При цьому, до компетенції Кабінету Міністрів України належить вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям. Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройних Сил України, здійснює управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Рішення по відчуженню військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», приймається виключно Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Відповідно до інших нормативних актів чинного законодавства, військове майно може бути вилучено із оперативного управління військових частин (установ, організацій) Збройних Сил України та безоплатно передано іншим особам.

Так, «Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року № 1282, визначає процедуру вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном (далі органи, уповноважені управляти державним майном), самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони (далі самоврядні установи і організації), та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність.

Пунктом 3 вказаного Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України передбачено, що у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність можуть передаватися військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме і рухоме військове майно, яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил України і не планується до використання за призначенням. Окрім того, до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, а також самоврядним установам і організаціям може передаватися будь-яке військове майно, за винятком озброєння та бойової техніки.

Відповідно до вимог п. 4 наведеного вище Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України, передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України щодо цілісних майнових комплексів.

Отже, військове майно це державне майно і специфіка використання та розпорядження ним регулюється наведеними нормами чинного законодавства, а відчуження або вилучення військового майна із оперативного управління Міністерства оборони України, повинні здійснюватися виключно у відповідності до вимог вищезазначених законів та нормативних актів.

Що стосується цілісного майнового комплексу «Карачунівський будинок мисливця та рибалки»(військове містечко № 49), то з моменту набуття ним статусу військового майна, Міністерством оборони України не вносилось подання, щодо його відчуження, а Кабінетом Міністрів України не приймалися рішення по відчуженню або вилученню цього майна, з метою передачі до сфери управління інших органів чи у комунальну власність.

Вищевказане підтверджується листом Фонду Державного майна України від 18.12.2008 року за № 10-24-18455, із змісту якого вбачається, що погодження на відчуження «Карачунівського будинку мисливця та рибалки»(військове містечко № 49 с. Кудашівка Криворізького району Дніпропетровської області) державою не надавалося і документи стосовно відчуження цього майна у фонді відсутні. Також у листі зазначено, що за даними інвентаризації обєктів державної власності, Міністерство оборони України обліковується в Єдиному реєстрі обєктів державної власності як орган управління, а майно наведеного військового містечка перебуває на його балансі. В підтвердження інформації, викладеній у листі, Фондом Державного майна України було надано до військової прокуратури Криворізького гарнізону картки форми №26(д) з відомостями про окреме нерухоме державне майно.

Отже, щодо доводів Відповідача-1, що Позивачем не доведено, що «Карачунівський будинок мисливця та рибалки»є в Переліку майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, управління яким покладалось на Міністерство оборони України, згідно постанови Кабінету Міністрів України №18 від 13.01.1995р., то слід виходити із встановлення інших юридично значимих фактів, а саме: що судом не встановлено дійсного правонаступника Криворізької гарнізонної ради всеармійського військово-мисливського округу або іншої загальносоюзної громадської організації колишнього Союзу РСР (через можливий саморозпуск або припинення свої діяльності) та що Відповідачем-2 не доведено факт будь-якого правонаступництва щодо майна цих громадських організацій.

Таким чином, починаючи з моменту прийняття Міністерством оборони України «Карачунівського будинку мисливця та рибалки»за актом прийому-передачі від 24.04.2001 року, та по теперішній час, наведене нерухоме майно повинно перебувати у державній власності.

Це підтверджується також і постановою Верховного Суду України від 18.11.2003 року у справі № 18/375 за позовом Генеральної прокуратури України в інтересах держави у особі Міністерства оборони України до Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України щодо зобовязання відповідача провести інвентаризацію майна колишнього Військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР, оцінити вказане майно і передати позивачу. Наведеною постановою Верховного Суду України наголошено, що згідно чинного законодавства на Міністерство оборони України тимчасово, до законодавчого визначення субєктів права власності загальносоюзних громадських організацій колишнього союзу СРСР, покладено повноваження управління спірним державним майном.

Права держави на майно, яке їй належить, визначені Цивільним кодексом України. При цьому необхідно враховувати, що держава у цивільних відносинах діє на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1 ст. 167 Цивільного кодексу України) та набуває і здійснює цивільні права та обовязки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 Цивільного кодексу України).

Так ст. 326 Цивільного Кодексу України зазначає, що у державній власності знаходиться майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Частина 1 ст. 321 Цивільного Кодексу України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Поняття та зміст права власності визначаються ст. ст. 316, 317 Цивільного Кодексу України. Так, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346 Цивільного Кодексу України. Зокрема, право власності припиняється при відчуженні власником свого майна (п.1 ч.1 ст. 346 вказаного Кодексу).

Підстави набуття права власності передбачені ст. 328 Цивільного Кодексу України. Так, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, у тому числі із правочинів.

Відповідно до засад глави 16 розділу IV Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Вищенаведеними нормами закону повинні керуватися всі учасники цивільних та господарських правовідносин при здійсненні своєї діяльності, проте, як вбачається із нижче встановлених обставин, цілісний майновий комплекс «Карачунівський будинок мисливця та рибалки»(військове містечко № 49) був безпідставно вилучений із оперативного управління Міністерства оборони України і незаконно привласнений Криворізькою гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України.

Так, у 2006 році на виконання наказу Міністра оборони України № 290 від 31.05.2005 року «Про проведення організаційних заходів з формування та комплектування територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь», начальником Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління видано розпорядження №303/22/1/47 від 20.01.2006 року «Про закріплення за військовими частинами (закладами, установами та організаціями) Збройних Сил України, які знаходяться на забезпечені КЕВ міст, КЕЧ районів Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж та земельних ділянок».

На виконання наведеного розпорядження, начальником Криворізького гарнізону видано наказ № 1 від 20.02.2006 року «Про закріплення за військовими частинами Збройних Сил України казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж та земельних ділянок. Згідно змісту цього наказу, військове містечко № 49 підлягало закріпленню за Криворізькою гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України. Водночас, контроль за виконанням наказу було покладено на начальника Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району.

Оскільки абзацом 1 ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»передбачено закріплення військового майна тільки за військовими частинами (організаціями та установами) Збройних Сил України на праві оперативного управління, а згідно статуту Криворізької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, остання не є структурним підрозділом Міністерства оборони України, не входить до складу Збройних Сил України та не провадить свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони України, а є виключно місцевою громадською організацією, то виданий наказ начальника Криворізького гарнізону № 1 від 20.02.2006 року суперечить вимогам чинного законодавства.

Наведений наказ у липні 2009 році було опротестовано військовим прокурором Криворізького гарнізону та скасовано начальником Криворізького гарнізону в частині, що стосується закріплення військового містечка № 49 за вказаною громадською організацією.

За приписами ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У 2006 році, керуючись незаконним наказом начальника Криворізького гарнізону, службові особи Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району, склали акт прийому-передачі «Карачунівського будинку мисливця та рибалки»і, в порушення вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, здійснили безоплатну передачу військового майна Криворізькій гарнізонній організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України.

В подальшому, голова Криворізької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (Відповідач-2) Тувайкін О.М. звернувся до Криворізького БТІ та Кіровської Сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області з вимогою визнати за Криворізькою гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України право власності на будівлі та споруди «Карачунівського будинку мисливця та рибалки».

Виконавчим комітетом Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на засіданні 22.05.2007 року вирішено питання щодо визнання права власності на наведене нерухоме майно та ухвалено низку рішень.

По-перше, рішенням № 21 від 22.05.2007 року «Карачунівському будинку мисливця та рибалки»(військове містечко № 49) присвоєно поштову адресу: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Кудашівка, вул. Правобережна сторона, 5 комплекс відпочинку «Кудашівський».

По-друге, рішенням №29 від 22.05.2007 року за Криворізькою гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України визнано право власності на обєкти комплексу відпочинку «Кудашівський».

На підставі наведеного рішення виконавчого комітету Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 29 від 22.05.2007 року Відповідач-2 отримав свідоцтво від 07.06.2007 року серії САВ за № 071597 про право власності Криворізької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України на обєкти нерухомості комплексу відпочинку «Кудашівський», а Криворізьким БТІ до реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис щодо знаходження 1/1 частки комплексу відпочинку «Кудашівський»у власності Криворізької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, про що свідчить витяг з цього реєстру від 12.06.2007 року № 14868832.

Таким чином, вище вказаними рішеннями, виконавчий комітет Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області порушив вимоги ст. ст. 167, 170, 316, 317, 321, 326 Цивільного кодексу України та повністю позбавив державу як власника майна, права володіння, користування і розпоряджання цілісним майновим комплексом «Карачунівським будинком мисливця та рибалки».

Після реєстрації права власності на комплекс відпочинку «Кудашівський»(стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки») Відповідач-2 за договором купівлі-продажу від 22.06.2007 року серії ВЕР № 274325 продав нерухоме майно у рівних частках двом фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 На підставі наведеного договору купівлі-продажу Криворізьким БТІ зроблено новий запис до реєстру прав власності на нерухоме майно, про що свідчить витяг з цього реєстру від 05.07.2007 року №15134836, згідно якого громадянину ОСОБА_1 на праві приватної власності належить Ѕ частка комплексу відпочинку «Кудашівський»та громадянину ОСОБА_2 на праві приватної власності належить Ѕ частка комплексу відпочинку «Кудашівський».

11.07.2007 року фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продали свої частки комплексу відпочинку «Кудашівський»за договором купівлі-продажу серії ВЕТ № 044113 громадянину ОСОБА_3, після чого Криворізьким БТІ також було вносено відповідний запис до реєстру прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом з реєстру від 11.09.2007 року № 15883349 про право власності ОСОБА_3 на 1/1 частку комплексу відпочинку «Кудашівський».

В свою чергу, ОСОБА_3 за договором дарування частки нерухомості від 12.09.2007 року серії ВЕХ № 968667 передав Криворізькій гарнізонній організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України 1/10 частку комплексу відпочинку «Кудашівський», а іншу частку у розмірі 9/10 зазначеного комплексу відпочинку, за договором купівлі-продажу частки нерухомості від 11.09.2007 року серії ВЕХ № 968647 передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес».

Як вбачається із витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2007 року № 16242642, Криворізьким БТІ було здійснено запис до реєстру прав власності на нерухоме майно про зміну власників комплексу відпочинку «Кудашівський», згідно якого за Криворізькою гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України зареєстровано право власності на 1/10 частку комплексу відпочинку «Кудашівський», а за ТОВ «Прогрес»зареєстровано право власності на 9/10 часток вказаного комплексу відпочинку.

05.12.2007 року ТОВ «Прогрес»продало зазначене нерухоме майно, а саме 9/10 часток комплексу відпочинку «Кудашівський», за договором купівлі-продажу частини нерухомості серії ВКВ № 924725 на користь Первинної організації профспілки трудящих Металургійної та гірничодобувної промисловості України ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Про набуття Первинною організацією профспілки трудящих Металургійної та гірничодобувної промисловості України ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»права власності на 9/10 часток комплексу відпочинку «Кудашівський»Криворізьким БТІ здійснено запис до реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.12.2007 року № 17202629.

Таким чином, станом на теперішній час, право власності на комплекс відпочинку «Кудашівський»(стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки»), після його неодноразової реалізації вказаними вище особами, зареєстровано за Відповідачем-2 - Криворізькою гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (1/10 частка) і за Відповідачем-1 - Первинною організацією профспілки трудящих Металургійної та гірничодобувної промисловості України ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»(9/10 часток).

Як вбачається із наданих до матеріалів цієї справи судових рішень, військовий прокурор Криворізького гарнізону звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Міністерства оборони України з позовом до виконавчого комітету Криворізької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа: Криворізька гарнізонна організація товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кіровської сільської ради криворізького району Дніпропетровської області від 22.05.2007р. №29 «Про видачу права власності Криворізькій гарнізонній організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України».

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 19.11.2009р. позовні вимоги задовольнив, визнав незаконним рішення виконавчого комітету кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 22.05.2007р. №29 «Про видачу права власності Криворізькій гарнізонній організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України». При ухваленні цього рішення господарський суд виходив з того, що позивачем належним чином доведено факт неправомірного відчуження спірного майна, яке відбулось на підставі рішення виконавчого комітету Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області за №29 від 22.05.2007р.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 24.03.2010р. рішення господарського суду Дніпропетровської області залишив без змін, з тих самих підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2010р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2010р. у справі №27/212-09 залишено без змін, а касаційну скаргу Криворізької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України без задоволення. Як зазначено у цій постанові Вищого господарського суду України оскільки суди встановили особливий статус спірного майна, а саме, що воно є військовим майном та перебуває у державній власності. Суди попередніх інстанцій підставно задовольнили позов, визнавши незаконним рішення Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 22.05.2007р. №29, яким визнано право власності на спірне майно за Криворізькою гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України.

Таким чином, як доказами, які надані до матеріалів цієї справи, так і вищевказаними судовими рішеннями у справі господарського суду Дніпропетровської області №27/212-09, встановлено, що право власності на зазначене нерухоме майно за ініціативою держави не змінювалось, цілісний майновий комплекс «Карачунівський будинок мисливця та рибалки»(нова назва комплекс відпочинку «Кудашівський») державою не відчужувався та не передавався до сфери управління іншим органам або у комунальну власність.

18.12.2009 року на виконання вказаного судового рішення господарського суду Дніпропетровської області рішенням від 19.11.2009р. Кіровською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області було прийнято рішенням № 99 «Про скасування рішення № 29 від 22.05.2007 року про видачу права власності Криворізькій гарнізонній організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України».

Таким чином, цілісний майновий комплекс «Карачунівський будинок мисливця та рибалки»(нова назва комплекс відпочинку «Кудашівський») на законних підставах продовжує залишатись державним майном та не може знаходитись у власності сторонніх осіб, у даному випадку у користуванні Відповідача-1 та Відповідача-2.

Згідно ч. ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України визначено, що майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.

Частиною 3 ст. 388 Цивільного кодексу України також встановлено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як вбачається із встановлених вище обставин Відповідач-1 набув частку зазначеного майна за відплатним договором, а Відповідач-2 набув частку зазначеного майна за невідплатним договором, а тому вважають себе добросовісними набувачами цього майна.

Проте, як вбачається із встановлених обставин, первинна передача майна від Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району до Відповідача-2 - Криворізької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України 20.02.2006 року відбулась на безвідплатній основі та із порушенням вищенаведених положень чинного законодавства, яке регулює порядок використання військового майна, фактично поза волею власника держави в особі вищенаведених державних органів.

Таким чином, обидва Відповідачі не можуть вважатись такими, що набули право власності на зазначене спірне майно з посиланням на положення ст. 330 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 388 цього ж Кодексу спірне нерухоме майно може бути у будь-якому випадку витребуване у них законним власником державою.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Невизнання Відповідачами позовних вимог прокурора та Позивачів про повернення державі спірного нерухомого майна, порушує майнові права останньої, тоді як, відповідно до ч.1, 4 ст.41 Конституції України, ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків і в порядку, встановлених законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та витребування майна з чужого незаконного володіння (п. 4 ч. 2 ст. 16 та ч.3 ст. 388 названого Кодексу).

Статтею 121 Конституції України передбачено повноваження прокуратури, щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовними заявами.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вказувалось вище відчуження спірного майна було здійснено із порушенням правового режиму майна у Збройних Силах України, управління яким закріплене за Міністерством оборони України, та із порушенням компетенції Кабінету Міністрів України, якому належить виключне право прийняття рішення по відчуженню спірного майна. Отже ці особи правильно визначені прокурором як позивачі у даній справі у вимогах про захист майнових прав держави у даному спорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, визначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як вбачається із встановлених вище обставин вчинені Відповідачем-2 правочини із майном цілісного майнового комплексу військового містечка №49 (стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки», нова назва комплекс відпочинку «Кудашівський») та правочини Відповідачів щодо набуття прав користування зазначеними вище земельними ділянками, на яких розташоване це майно, були спрямовані на незаконне заволодіння цим майном та землями, власником яких є держава, а відтак є нікчемними в силу вищенаведених приписів ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частина 5 ст. 216 Цивільного кодексу України, встановлює, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави до Відповідача-1 та до Відповідача-2 про зобовязання повернути законному власнику державі в особі Міністерства оборони України в особі Криворізької КЕЧ району відповідно 9/10 часток та 1/10 частини зазначеного спірного нерухомого майна - є обґрунтованими та законними, тому підлягають задоволенню.

Щодо решти вимог прокурора в інтересах держави в особі Позивачів про зобовязання Відповідачів повернути державі, як законному власнику, землі, на яких розташовано спірне нерухоме майно, то їх також слід задовольнити з наступних підстав.

Як зазначалось вище, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 18.06.1965р. № 454 та рішення виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 23.12.1971р. № 781 Відповідач-2 та Криворізька КЕЧ району користувалися земельною ділянкою, на якій було розташовано «Карачунівський будинок мисливця та рибалки», але при цьому будь-яких державних актів про право користування зазначеною земельною ділянкою у якості доказів на підтвердження площі та меж земельних ділянок, які фактично використовувались цими особами до 2001 року, до матеріалів цієї судової справи суду не надано.

З моменту отримання Міністерством оборони України за актом прийому-передачі від 24.04.2001 року нерухомого майна «Карачунівського будинку мисливця та рибалки», попередні користувачі втратили право користування земельними ділянками, право власності на яке належало державі, а нові користувачі зобовязані були провести оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовано це майно, у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким новим та єдиним користувачем земельної ділянки, на якій розташовано спірне майно, мала бути Криворізька КЕЧ району.

Як зазначено у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.05.2010р., який був складений Відділом Держкомзему у Криворізькому районі Дніпропетровської області, у відповідності до облікової документації на землі комплексу відпочинку «Кудашівський»(стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки», вбачається, що наведений цілісний майновий комплекс розташований на земельній ділянці площею 3,6 га, яка відповідно до форми статистичної звітності 6-зем з 01.01.2000р. по 01.01.2005р. обліковувалась за Криворізькою КЕЧ району (землі Міністерства оборони України).

Однак 25.05.2007р. між Криворізькою районною державною адміністрацією (як «орендодавець») та Відповідачем-2 (як «орендарем») був укладений договір оренди земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку, яка знаходиться на території Кіровської сільської ради загальною площею 2,3635 га (кадастровий номер 1221882900020010404) зі строком дії на 49 років. Цей договір оренди зареєстровано у Криворізькому районному відділі Дніпропетровської регіональної філії державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 12.06.2007р. за №040712100210.

Розпорядженням голови Криворізької районної державної адміністрації «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування (на умовах оренди) на земельну ділянку первинній організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»обслуговування бази відпочинку на території Кіровської сільської ради»від 28.02.2008р. №193-р було надано Відповідачу-1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо документів, що посвідчують право (на умовах оренди) на земельну ділянку площею 2,3635 га для обслуговування бази відпочинку на території Кіровської сільської ради.

Іншим розпорядженням голови Криворізької районної державної адміністрації «Про надання дозволу Криворізькій гарнізонній організації товариства військових мисливців та рибалок ЗС України на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку на території Кіровської сільської ради»від 05.11.2008р. №911-р було надано дозвіл Відповідачу-2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,3635 га для обслуговування бази відпочинку на території Кіровської сільської ради.

24.11.2008р. між Криворізькою районною державною адміністрацією (як «розпорядником земель району») та Відповідачем-2 (як «фактичним землекористувачем») укладено тимчасову угоду «про сплату за фактичне користування земельною ділянкою»за її цільовим призначенням, розташовану за адресою: Криворізький район Дніпропетровської області, Кіровська сільська рада, с. Кудашево, вул. Правобережна, 5 загальною площею 0,3635 га, у якому сторони цієї угоди засвідчили факт, що Відповідач-2, визнаючи у нього документів, які посвідчують отримання від «розпорядника земель»права користування земельною ділянкою в період даної Тимчасової угоди в період з 01.01.2008р. до моменту укладання цієї угоди зобовязався сплачувати до місцевого бюджету зазначені у п. 1 даної угоди платежі за кожен місяць фактичного користування.

Як вказано у пояснювальній записці Приватного підприємства «Проектно-виробнича фірма «ГЕОПЛАН»земельна ділянка 2,3635 га знаходилась у користуванні Відповідача-2, але у 2007 році комплекс будівель на площі 2,00 га було продано Відповідачу-1, тому Відповідачу-2 має бути надана в оренду земельна ділянка 0,3635 га.

Як зазначено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.03.2009р., який складений Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області (Держземінспекція у Дніпропетровській області), перевіркою було встановлено, що землевпорядна документація, щодо якої головою Криворізької районної державної адміністрації було прийнято розпорядження від 24.05.2007р. № 485-р, а в подальшому на підставі цього розпорядження із Відповідачем-2 був укладений договір оренди земельної ділянки від 25.05.2007р., строк дії якого 49 років, була складена із порушенням чинного законодавства та всупереч фактичним даним про балансову належність нерухомого майна Криворізькій КЕЧ району.

Отже, надані головою Криворізької районної державної адміністрації вище зазначені дозволи на розроблення технічної документації із землеустрою для Відповідача-1 на площу 2,0 га та для Відповідача-2 на площу 0,3635 га ґрунтуються на недостовірних відомостях щодо дійсного власника нерухомого майна, яке розташовано на цих земельних ділянках.

15.05.2009р. головою Криворізької районної державної адміністрації прийнято розпорядження №328-р «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (на умовах оренди) Криворізькій гарнізонній організації товариства військових мисливців та рибалок ЗС України для обслуговування бази відпочинку на території Кіровської сільської ради».

Проте в подальшому 08.06.2009р. між Криворізькою районною державною адміністрацією та Відповідачем-2 було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки за реєстраційним номером 040712100210 (номер реєстрації в Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру»від 12.06.2007р.), з кадастровим номером 1221882900020010404, відповідно до умов якого Відповідач-2 зобовязався повернути Орендодавцю зазначену вище земельну ділянку загальною площею 2,3635 га.

Як свідчить акт прийому-передачі майна за договором оренди земельної ділянки, який був складений 08.06.2009р., Відповідач-2 повернув, а Орендодавець - Криворізька районна державна адміністрація прийняла з оренди зазначену вище земельну ділянку загальною площею 2,3635 га.

Як зазначено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.05.2010р., який був складений Відділом держкомзему у Криворізькому районі Дніпропетровської області, 08.06.2009р. на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації від 15.05.2009р. за №328-р між Криворізькою районною державною адміністрацією та Відповідачем-2 повторно був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки площею 0,3635 га для обслуговування бази відпочинку на території Кіровської сільської ради (комплекс «Кудашівський») та зареєстрований відповідно до закону у Державному підприємстві «Центр Державного земельного кадастру»за №041012100653 від 07.04.2010р., строк дії якого 49 років.

Отже, на час розгляду цієї справи господарським судом Відповідач-1 має дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою зазначеної земельної ділянки, а із Відповідачем-2 укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки, власником яких є держава.

Такі обставини також свідчать про порушення прав держави, як власника зазначених земельних ділянок, оскільки, як зазначалося вище державою в особі Кабінету Міністрів України, не приймалося рішення щодо відчуження зазначеного майна на користь будь-яких інших осіб, окрім передачі його у користування Міністерству оборони України в особі Криворізької КЕЧ району.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.

За цільовим використанням спірні земельні ділянки відносяться до земель рекреаційного призначення (ст. ст. 51, 52 Земельного кодексу України).

Згідно ч. ч. 1 і 5 ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Як встановлено вище, Відповідач-1 та Відповідач-2 придбали спірне нерухоме майно за нікчемними правочинами, а відтак до них не переходить право користування земельними ділянками, на яких розташоване це майно. За відсутності такого права правочини, які вчинені Відповідачами у відносинах із Криворізькою районною державною адміністрацією також є нікчемними з вищенаведених правових підстав.

Згідно ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть

якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

На підставі викладеного позовні вимоги прокурора в інтересах держави про спонукання Відповідачів повернути зазначені земельні ділянки є обґрунтованими та законними, тому підлягають задоволенню.

Заходи по забезпеченню позову, які були вжиті у цій справі ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2010р., підлягають скасуванню після набрання рішенням законної сили.

Судові витрати у справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються у рівних частинах на кожного з Відповідачів.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 32-36, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобовязати Первинну організацію профспілки трудящих Металургійної та гірничодобувної промисловості України Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»(50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 25842148) повернути законному власнику державі в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) в особі Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леніна, 58, код ЄДРПОУ 08113181) 9/10 часток нерухомого майна цілісного майнового комплексу військового містечка №49 (стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки», нова назва комплекс відпочинку «Кудашівський»за адресою: с. Кудашівка Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Правобережна сторона, буд. 5), отриманих за договором купівлі-продажу частини нерухомості від 05.12.2007р. серії ВКВ №9924725.

Зобовязати Первинну організацію профспілки трудящих Металургійної та гірничодобувної промисловості України ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»(50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 25842148) повернути законному власнику державі в особі Кабінету Міністрів України (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00019442) земельну ділянку загальною площею 2,00 га, яка є частиною земельної ділянки площею 2,3635 га з кадастровим номером 1221882900020010404, на якій розташовано цілісний майновий комплекс військове містечко №49 (стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки», нова назва комплекс відпочинку «Кудашівський»за адресою: с.Кудашівка Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Правобережна сторона, буд. 5).

Стягнути з Первинної організації профспілки трудящих Металургійної та гірничодобувної промисловості України ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»(50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 25842148) в дохід Державного бюджету України суму 42 грн. 50 коп. витрат на державне мито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобовязати Криворізьку гарнізонну організацію товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леніна, 58, код ЄДРПОУ 26138948) повернути законному власнику державі в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) в особі Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леніна, 58, код ЄДРПОУ 08113181) 1/10 часток нерухомого майна цілісного майнового комплексу військового містечка №49 (стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки», нова назва комплекс відпочинку «Кудашівський»за адресою: с. Кудашівка Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Правобережна сторона, буд. 5), отриманих за договором дарування частки нерухомості від 12.09.2007р. серії ВЕХ №968667.

Зобовязати Криворізьку гарнізонну організацію товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України повернути законному власнику державі в особі Кабінету Міністрів України (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00019442) земельну ділянку загальною площею 0,3635 га кадастровий номер 1221882900020010506, на якій розташовано цілісний майновий комплекс військового містечка №49 (стара назва «Карачунівський будинок мисливця та рибалки», нова назва комплекс відпочинку «Кудашівський»за адресою: с. Кудашівка Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Правобережна сторона, буд. 5).

Стягнути з Криворізької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України в дохід Державного бюджету України суму 42 грн. 50 коп. витрат на державне мито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Скасувати заходи по забезпеченню позову, які були вжиті у цій справі ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2010р., після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.М. Подобєд Рішення підписано 11.08.10р.