Рішення № 10908901, 29.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.10р.Справа № 17/162-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАБО-УКРАЇНА", м. Київ

до Закритого акціонерного товариства "ОВЕТРИ", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

про стягнення 7008 грн. 80 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Кучер Т.М., довір. б/н від 07.05.10р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАБО-УКРАЇНА" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом у якому, з урахуванням уточнень внесених до позову заявою від 29.06.10р., просить стягнути з Закритого акціонерного товариства "ОВЕТРИ" (надалі –відповідач) суму 7008 грн. 80 коп. основного боргу, 478 грн. 86 коп. індексу інфляції, 143 грн. 44 коп. 3% річних, а всього розмір 7631 грн. 10 коп. заборгованості на підставі видаткової накладної № 104 та виставленого рахунку № 117 від 07.05.2008 року, а також просить суд відшкодувати вартість наданих юридичних послуг в сумі 6000 грн. 00 коп.

Позивач наполягав на задоволенні збільшених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у призначене судове засідання, про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином.

У відзиві вмотивовує свої заперечення проти позову тим, що у жовтні 2009 року було порушення провадження про банкрутство підприємства відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання зобов’язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію. В той же час, посилається на приписи ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, в силу яких провадження у даній справі повинно бути зупинено до набрання законної сили іншим судовим рішенням, а саме у справі про банкрутство ЗАТ "ОВЕТРИ" за № Б24/423-09.

На адресу господарського суду 18.06.10р. надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду спору, в зв’язку із розглядом іншої справи у Дніпропетровському окружному адміністративному судді. В той же час, господарський суд зазначає що відповідачем вже надавалось клопотання про відкладення розгляду спору з тих же підставі тільки в іншому суді, яке було задоволено господарським судом, проте на наступне судове засідання призначене на 10.06.10р. представник відповідача не з’явився, про причини відсутності представника не повідомив. Отже, суд вважає назване вище клопотання від 18.06.10р. зловживанням з боку відповідача господарськими процесуальними правами, а такі дії насамперед розцінюються судом як навмисне затягнення строку розгляду спору, при цьому в матеріалах справи наявні всі необхідні документи для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення у даній справі. В той же час господарський суд вважає за доцільне зазначити, що підприємство відповідача –є юридичною особою і необмежений у виборі представника підприємства для участі у призначеному судовому засіданні, до того ж про слухання справи у господарському суді товариство було повідомлено заздалегідь, свідченням чого є повернуте відділенням зв’язку на адресу суду поштове повідомлення, згідно якого кореспонденцію отримано під розпис 16.06.10р. За наведених обставин клопотання про відкладення розгляду спору задоволенню не підлягає.

Ухвалою голови господарського суду від 10.06.10р. строк розгляду спору за заявою судді продовжено до 27.07.10р.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

07 травня 2008 року позивачем на підставі усної домовленості поставлено в адрес відповідача люверси М076 (2.0, 246) в кількості 14200 шт. та ґудзики 309 (28) в кількості 7100 шт. (надалі - товар) на загальну суму 8008 грн. 80 коп., що підтверджується видатковою накладною № 104 від 07.05.08р. яка підписана повноважним представником відповідача без зауважень за довіреністю серії НБІ № 194505 від 07.05.08р. (а.с. 15, 17-18).

Встановлено, що відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару перед позивачем здійснив частково сплативши вартість отриманого товару в розмірі 1 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявною у справі банківською випискою (а.с. 19).

В зв’язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась спірна сума основного боргу в розмірі 7 008 грн. 80 коп.

Аналіз матеріалів справи відображає, що сторонами не встановлено строків оплати поставленого товару, так як доказів направлення рахунку № 117 від 07.05.08р. на адресу відповідача у позивача відсутні і лише з моменту отримання якого у відповідача виникає зобов’язання по його сплаті на протязі 7-ми днів.

Внаслідок чого, позивачем, в силу положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, 16.10.09р. направлено на адресу відповідача лист з вимогою сплатити спірну суму основного боргу у семи денний строк з дня отримання цієї вимоги, який отриманий ЗАТ "ОВЕТРИ" 20.10.09р. (а.с. 10), проте залишений останнім без відповіді та задоволення.

Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості господарському суду на час розгляду справи не надав.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як видно із встановлених обставин між сторонами було укладено усну домовленість на поставку товару, доказом чого є видаткова накладна (а.с. 15), а також наявність підпису повноважного представника підприємства відповідача про отримання товару без зауважень у відповідності до визначеного переліку на отримання матеріальних цінностей.

Окрім того, позивачем було виставлено відповідачу вимогу з проханням перерахувати спірну суму основного боргу на рахунок позивача.

За правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, боржник (відповідач у справі) зобов’язаний був оплатити залишкову вартість отриманого товару у семиденний строк, але до цього часу у добровільному порядку своїх зобов’язань не виконав.

Таким чином, в силу положень статті 11 і 509 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача виникло зобов’язання по оплаті позивачу поставленого та прийнятого товару.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних приписів ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Заперечення ж відповідача щодо необхідності зупинення провадження у даній справі до набрання чинності іншого рішення суду, в зв’язку із порушенням господарським судом Дніпропетровської області ухвалою № Б 24/423-09 від 16.10.09р. провадження у справі про банкрутство ЗАТ "ОВЕТРИ" та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання зобов’язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію господарським судом не приймаються до уваги, оскільки:

Пунктом 54 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.09р. за № 15 передбачено, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закон) та Господарський процесуальний кодекс України (ГПК) не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника (відповідача у справі), щодо якого вже порушено справу про банкрутство, також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.

Лише після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону.

В ході розгляду спору були здійсненні відповідні запити щодо надання інформації про перебіг банкрутства ЗАТ "ОВЕТРИ", зокрема, чи здійснювалась у офіційних друкованих органах публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та на якій стадії перебуває провадження у справі № Б24/423-09.

Згідно листа-відповіді № Б24/423-09 від 03.06.10р. який долучено до матеріалів справи (а.с. 40) відображається, що публікація оголошення про порушення не здійснювалась, а ухвала щодо ведення процедури розпорядження майном боржника не виносилась, що насамперед спростовує вищевказані заперечення відповідача.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу суму 478 грн. 86 коп. індексу інфляції та 143 грн. 44 коп. 3% річних за період з 24.10.09р. по 29.06.10р., розмір яких відображається в наданому позивачем розрахунку.

Перевіривши надані позивачем нарахування розміру штрафних санкцій (індексу інфляції та 3% річних) на їх відповідність до встановлених відповідною методикою вимог для здійснення таких видів нарахувань, господарський суд задовольняє їх частково з огляду на помилковість взятого позивачем періоду для нарахування штрафних санкцій, отже внаслідок здійсненого судом перерахунку задоволенню підлягає індекс інфляції за період з листопада 2009 року по березень 2010року у сумі 462 грн. 59 коп. та 3% річних за період з 28.10.09р. по 29.06.10р. у сумі 141 грн. 14 коп., а в решті нарахувань відмовляється за їх безпідставності.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосуванням штрафник санкцій.

Разом з тим, вимоги ж позивача щодо примусового стягнення з відповідача на свою користь додатково понесених витрат по оплаті наданих юридичних послуг в розмірі 6 000 грн. 00 коп. на підставі договору № 10 від 01.04.09р. укладеного з фізичною особою –підприємцем Левандовська Світлана Анатоліївна задоволенню не підлягають як безпідставні, тому що не можуть бути віднесені до складу збитків, у розумінні положень ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, оскільки не є об’єктивно необхідними витратами, понесеними позивачем у заявленому розмірі та не знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв’язку із порушенням відповідачем своїх господарських зобов’язань перед позивачем, тобто не є наслідком дій відповідача, які б обов’язково мали настати для позивача.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "ОВЕТРИ" (53300, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, вул. Зонова, 3; ЄДРПОУ 05517423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАБО-УКРАЇНА" (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 19, офіс 203 (поштова адреса: 03118, м. Київ, вул. Кустанайська, буд. 2); код ЄДРПОУ 31568398) суму 7 008 грн. 80 коп. (сім тисяч вісім грн. 80 коп.) основного боргу, 462 грн. 59 коп. (чотириста шістдесят дві грн. 59 коп.) індексу інфляції, 141 грн. 14 коп. (сто сорок одна грн. 14 коп.) 3% річних, 101 грн. 75 коп. (сто одна грн. 75 коп.) державного мита, 235 грн. 43 коп. (двісті тридцять п’ять грн. 43 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –27.07.10р.