Рішення № 10908687, 28.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.10р.Справа № 8/103-10 За позовом Приватного підприємства "Екстрем Спорт" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспорт-Дніпро" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення коштів, отриманих без достатніх правових підстав у сумі 37 911,76 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Жураківський А.М. - представник (дов. № 59 від 22.06.10р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Екстрем Спорт" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроспорт-Дніпро" (далі-відповідач) про стягнення коштів, отриманих без достатніх правових підстав у сумі 37 911,76 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Між позивачем та відповідачем 15.05.2008 року був підписаний текст договору купівлі–продажу №15/04-08, згідно умов якого відповідач зобов’язується передати у власність позивачу товар за попереднім замовленням на сезон «Зима 2008–2009 року», а позивач зобов’язується прийняти і оплатити товар згідно умов договору.

В момент підписання договору між сторонами було проведено ряд переговорів, зокрема досягнуто згоди щодо такої обов’язкової істотної умови договору, як строк його дії, в частині інших обов’язкових істотних умов договору, зокрема, таких як предмет та ціна, відповідно до п. 1.2. договору сторони домовились, що асортимент, кількість, строки надходження на склад продавця, ціна одиниці товару та загальна сума угоди вказуються в додатку №1 до договору, який є специфікацією попереднього замовлення на сезон «Зима 2008-2009 року»і є невід’ємною частиною договору.

Однак, після підписання сторонами договору, додаток №1 сторонами не було укладено та не було підписано, тобто будь-якого погодження між сторонами умови договору про предмет та ціну не існувало. Жодних попередніх замовлень (як таких, що передували підписанню договору, так і таких, що могли б здійснюватися після його підписання) з боку позивача з моменту підписання тексту договору і в подальшому не було, також не було жодних пропозицій з боку відповідача про викуп товару відповідно до умов договору.

Крім того, на виконання умов договору з боку відповідача жодної одиниці товару не передавалось позивачу, жодних рахунків-фактур за договором від відповідача позивач не отримував.

Крім того, 02.06.2008 року позивачем помилково було перераховано кошти у сумі 37 911,76 гривень на рахунок відповідача, при цьому ним було вказано інше призначення платежу та іншу дату договору –«гарантійний платіж зг. договору № 15.04.-08 від 15.04.2008 р. в т.ч. ПДВ 20% 6318,63 грн.», що також свідчить про помилковість перерахування коштів відповідачу.

24.11.2009 року, після виявлення позивачем помилковості вказаного вище платежу, позивач направив повідомлення відповідачу, в якому зазначив про повернення коштів у сумі 37 911,76 грн., як таких, що були помилково перераховані відповідачу, у строк до 20.12.2009 року. Відповідач відповідь на вказаний лист не надав, кошти у сумі 37 911,26 грн. позивачу не повернув, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути кошти в сумі 37 911,76 грн., як такі, що отримані без достатніх правових підстав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.07.2010р.

Вислухавши позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2008 року між позивачем та відповідачем був підписаний текст договору купівлі–продажу №15/04-08, згідно умов якого відповідач зобов’язався передати у власність позивачу товар за попереднім замовленням на сезон «Зима 2008–2009 року», а позивач зобов’язався прийняти і оплатити товар згідно умов договору.

В момент підписання договору між сторонами було досягнуто згоди щодо такої обов’язкової істотної умови договору, як строк його дії, в частині інших обов’язкових істотних умов договору, зокрема, таких як предмет та ціна, відповідно до п. 1.2. договору сторони домовились, що асортимент, кількість, строки надходження на склад продавця, ціна одиниці товару та загальна сума угоди зазначаються в додатку №1 до договору, який є специфікацією попереднього замовлення на сезон «Зима 2008-2009 року» і є невід’ємною частиною договору.

Після підписання сторонами договору, додаток №1 сторонами не було підписано, тобто будь-якого погодження між сторонами щодо умов договору про предмет та ціну не існувало. Попередніх замовлень (як таких, що передували підписанню договору, так і таких, що могли б здійснюватися після його підписання) з боку позивача з моменту підписання тексту договору і в подальшому не було, також не було жодних пропозицій з боку відповідача про викуп товару відповідно до умов договору.

Крім того, на виконання умов договору з боку відповідача товар не передавався, рахунки-фактури за договором від відповідача позивач не отримував.

02.06.2008 року позивачем помилково було перераховано кошти у сумі 37 911,76 гривень на рахунок відповідача, при цьому ним було вказано інше призначення платежу та іншу дату договору – «гарантійний платіж зг. договору № 15.04.-08 від 15.04.2008 р. в т.ч. ПДВ 20% 6318,63 грн.», що також свідчить про помилковість перерахування коштів відповідачу.

24.11.2009 року, після виявлення позивачем помилковості вказаного вище платежу, позивач направив повідомлення відповідачу, в якому зазначив про повернення коштів у сумі 37 911,76 грн., як таких, що були помилково перераховані відповідачу, в строк до 20.12.2009 року.

Відповідач відповідь на вказаний лист не надав, кошти у сумі 37 911,26 грн. позивачу не повернув.

Отже, недосягнення сторонами істотних умов договору про виконання робіт унеможливлює набуття сторонами прав та обов’язків за договором.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За приписами ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дане положення також міститься в ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, відповідно до якої, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 180 Господарського кодексу України визначає істотні умови господарського договору. Відповідно до положень цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну чи припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо істотних його умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (аналогічні положення закріплені в ст. 638 Цивільного кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов’язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності –в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Згідно з ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільним кодексом України.

Таким чином, сторонами не було укладено (відповідно до вимог п. 1.2. договору), Додатку №1(специфікації), де відповідно до вищезазначених вимог мало б бути визначено предмет договору - найменування (номенклатуру, асортимент) товару, його кількість, вимоги щодо його якості.

Крім того, взагалі не обумовлена сторонами вимога про ціну договору, що свідчить про те, що договір сторін є неукладеним.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки сторони не домовились про предмет договору та його ціну, позивач зазначає, що не мав жодного наміру придбавати будь-який товар від відповідача, а тим більше оплачувати його вартість.

У зв’язку із тим, що прав та обов’язків за неукладеним договором у сторін немає, перераховані позивачем грошові кошти не є виконанням зобов’язання.

Так, ст. 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а згідно приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач після отримання від позивача листа № 16 від 24.11.009 року з вимогою повернення 37911,76 грн., повинен був у семиденний строк повернути зазначену суму коштів позивачу, але відповідач доказів виконання свого зобов’язання щодо повернення зазначених коштів не надав.

Отже, оскільки договір між позивачем та відповідачем є неукладеним, то кошти у сумі 37911,76 грн., які були помилково перераховані позивачем відповідачу, є такими, що набуті Відповідачем без відповідної правової підстави, а тому підлягають поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 203, 387, 530, 626, 628, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 180, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспорт-Дніпро" (49000, м.Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, 5; код ЄДРПОУ 35809572) на користь Приватного підприємства "Екстрем-Спорт" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 53; код ЄДРПОУ 32671162) - 37 911 грн. 76 коп. безпідставно набутих коштів, 379 грн. 12 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

СуддяІ.Ю. Дубінін