Рішення № 10908576, 28.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.10р.Справа № 31/188-10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агростильплюс", м.Кривий Ріг

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро-переробний комплекс Оліком", смт.Солоне Дніпропетровської області

про стягнення 278 025,0 грн.

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивачаТерещенко О.А., дов. від 30.06.10р.;

Від відповідачаКолісник К.Г., директор.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить суд визнати зобов'язання відповідача такими, що не були виконані без вагомих причин, зобов'язати відповідача повернути кошти у розмірі 257 400,00 грн. та стягнути на свою користь суму збитків у розмірі 20 625,00 грн.

Позов вмотивовано тим, що позивачем було перераховано відповідачу 257 400,00 грн. за товар, між тим, товар позивач не отримав. Також позивач посилається на те, що відповідач товар не поставив, проте користується безпідставно коштами позивача з 09 грудня 2009 року, за користування якими позивач сплачує відсотки (кредитний договір № 11387286000 від 27 серпня 2008 року), сума яких за три місяці складає 20 625, 00 грн.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов зазначає, що 09.12.2009р. між сторонами був укладений догові купівлі-продажу 36 тон соняшникової олії шляхом обміну документами, що підтверджують їх волевиявлення на укладення договору. Відповідач вказує, що за домовленістю між сторонами, фактична передача товару за договором від 09.12.2009р. відбулася 13.01.2010р. на умовах ЕХW з заводу відповідача, який розташований в смт. Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, фактично соняшникове масло у кількості 35 тон 690 кг. було відвантажено 13.01.2010р. для ТОВ "Агростильплюс" відповідачем у вантажний автомобіль Сканія (держ. № АЕ 65-09СЕ), причеп АЕ14-95ХР, водій Журавльов Ю.Н. (автопідприємство ПП Ткаченко), що підтверджується відповідною товарно-транспортною накладною. Відповідач вважає, що безумовним доказом передачі позивачу та отримання ним придбаного товару є також податкова накладна № 224 від 10.12.2009р. та видаткова накладна № РН-0000001 від 13.01.2010р., які були отримані позивачем та свідченням отримання позивачем придбаного товару є також постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.02.2010р., винесена за наслідком дослідчої перевірки заяви директора ТОВ АПК "Оліком" про перевірку факту відвантаження ТОВ "Агростильплюс" соняшникового масла.

За клопотанням відповідача, погодженим з позивачем, строк вирішення спору продовжено на один місяць.

За згодою сторін в судовому засіданні 21.07.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агростильплюс" відповідно до платіжних доручень від 09.12.2009 р.№ 238 та від 10.12.2009 р. № 240 перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-переробний комплекс Оліком" 257 400,00 грн. з призначенням платежу: "сплата за масло соняшникове згідно рахунка СФ-0000080 від 09.12.09 р."

Відповідний договір у письмовій формі на придбання товару між сторонами не укладався.

Позивачем у зв’язку з неотриманням оплаченого товару, направлено відповідачу претензію про повернення коштів у сумі 257 400, 00 грн., яка отримана останнім 27.01.10 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач посилається на ті обставини, що оплачений позивачем товар не був ним отриманий, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За приписом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають із підстав встановлених ст. 11 цього кодексу.

За ч. 1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надана до матеріалів справи відповідачем видаткова накладна № РН-0000001 від 13.01.2010 р. не містить підпису особи, уповноваженої згідно довіреності № 2 від 13.01.2010 р. на одержання цінностей, тому не є належним доказом поставки товару на суму 255 183,50 грн.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо отримання товару позивачем на підставі товарно-транспортної накладної від 13.01.2010 р., у зв’язку із наступним.

Відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 за № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.

Доказів того, що особа, зазначена у товарно-транспортній накладній від 13.01.2010 р., була уповноважена позивачем на одержання цінностей, суду не надано.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.02.2010 року, винесеною заступником начальника Солонянського РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області, встановлено, що 13.01.2010 року на завод ТОВ АПК "Оліком", від ТОВ "Агростильплюс" приїхав вантажний автомобіль Сканія, реєстраційний номер АЕ 6509 СЕ, причеп АЕ1495ХР та забрав масло соняшникове у кількості 35690 кілограм.

Оскільки факти, викладені в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи не є преюдиціальними у розумінні ст. 35 ГПК України, встановлення судом при розгляді даного спору обставин передачі у власність позивача товару на суму 257 400,00 грн. має здійснюватися у сукупності з іншими обставинами та матеріалами справи.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідачем не доведено шляхом надання належних доказів (ст. 33, ст. 34 ГПК України) обставин передачі у власність позивача товару на суму 257 400,00 грн., отже, не підтверджено отримання на відповідній правовій підставі грошових коштів у розмірі 257 400,00 грн. грн., перехованих йому позивачем, з огляду на що, суд вбачає підстави для задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача 257 400,00грн.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення збитків у вигляді сплачених банківських відсотків у сумі 20 635,00 грн., то вони є необґрунтованими, виходячи з того, що понесення позивачем витрат у вигляді сплати процентів по кредитному договору № 11387286000 від 27.08.08 р. не знаходиться у необхідному причинному зв’язку з протиправною поведінкою відповідача, оскільки проценти банку повинні сплачуватися незалежно від будь-яких дій інших осіб, у тому числі, і відповідача.

Також не підлягає задоволенню позовні вимоги в частині визнання зобов'язань відповідача такими, що не були виконані без вагомих причин, оскільки заявлена позивачем вимога не відповідає способам захисту цивільних прав, встановленим ст. 16 ЦК України.

Судові витрати по справі відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-переробний комплекс "Оліком" (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Кірова, 253, код ЄДРПОУ 30740904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростильплюс" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, 34/9, код ЄДРПОУ 35005615) 257 400,00 грн., 2574,00 грн. витрат на сплату держмита; 218,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В іншій частині позову - відмовити.

          Суддя А.В.Єременко