Рішення № 10908093, 27.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.10р.Справа № 8/130-10 За позовом Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" (м. Дніпропетровськ)

до Дніпропетровського закритого акціонерного товариства "Трест Дніпродорбуд" (м.Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 11 884,00 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Ласько Л.Г. - представник (дов. б/№ від 11.01.10р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доДніпропетровського закритого акціонерного товариства "Трест Дніпродорбуд" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 11 884,00 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4904403385620, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.

Вислухавши позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року позивачем було здійснено поставку відповідачу продукції виробничо-технічного призначення на загальну суму 16 884,00 грн.

Факт поставки продукції відповідачу підтверджується видатковою накладною № ИО-101250 від 23.03.10р., підписаною уповноваженими представниками позивача та відповідача, а також довіреністю представників відповідача на отримання продукції та рахунком на сплату № И0210-1583 від 23.03.10р.

Відповідачем поставлена продукція була оплачена лише частково, а саме: за рахунком № И0210-1583 було сплачено 5 000,00 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 11 884,00 грн.

Позивачем було направлено претензію вих. № 483/2010 від 21.05.2010р. з вимогою погасити заборгованість, яка була отримана відповідачем 09.06.10р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4904403230830.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманої продукції у сумі 11 884,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 11 884,00 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 207, 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами вчиняються письмово, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а відповідно до ст. 181 цього ж кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Факт поставки продукції відповідачу підтверджується видатковою накладною № ИО-101250 від 23.03.10р., підписаною уповноваженими представниками позивача та відповідача, а також довіреністю представників відповідача на отримання продукції та рахунком на сплату № И0210-1583 від 23.03.10р., отже господарським судом встановлено, що між сторонами було укладено письмовий правочин у розумінні ст. 181 Господарського кодексу України та ст.с. 207, 208 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову щодо стягнення заборгованості за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення у розмірі 11 884,00 грн. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 207, 208, 525, 526, 530, 599, 610, 638, 639, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 181, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дніпропетровського закритого акціонерного товариства "Трест Дніпродорбуд" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 35; код ЄДРПОУ 03450005) на користь Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Кабардинська, 5; код ЄДРПОУ 13428292) - 11 884 грн. 00 коп. основного боргу, 118 грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

СуддяІ.Ю. Дубінін