Ухвала суду № 109080244, 15.02.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 201/7663/21

Провадження № 2/761/4406/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.

представника відповідача: Максименко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Креді Агріколь Банк» про стягнення збитків, пені, процентів, інфляційних втрат, моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

З квітня 2022 р. в провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, в якій ухвалою судді від 29.04.2022 р. відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, а ухвалою суду від 03.11.2022 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач повторно у судове засідання не з`явилася, свого представника не направила, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в черговий раз (вп`яте) подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача просив залишити позовну заяву без розгляду через повторну неявку в судове засідання позивача.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повторно не з`явилась в судове засідання, про день та час розгляду справи, що були призначені на 05.12.2022 р., 15.02.2023 р. сторона позивача повідомлялась належним чином. При цьому, на стадії підготовчого судового засіданні позивач тричі заявляла аналогічні клопотання про відкладення розгляду справи без надання належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 17 листопада 2021 року (справа № 640/17803/15-ц), від 07 серпня 2020 року (справа № 405/8125/15-ц).

Як зазначено вище, позивач в судове засідання не з`явилась, свого представника не направила, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, її неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи у відсутності позивача до суду не надходило.

Крім цього, посилання позивача, як на підставу відкладення розгляду справи, введення воєнного стану суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 260/4504/20 (провадження № К/990/11829/22) зазначено, що «за загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об`єкті нерухомості) та ін, має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства. При цьому врахуванню підлягають попередня поведінка учасника справи, можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, можливість прибути у судове засідання та скористатися правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції».

Своїм правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач не скористалась, доказів ведення активних бойових дій на території м. Дніпра та у зв`язку з цим неможливість прийняти участь в засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції, не надано.

Судом також враховано наявність в позивача представника та включення витрат на правничу допомогу до судових витрат (згідно позовної заяви), поведінку відповідача, який забезпечував явку свого представника як на підготовче засідання, так і на розгляд справи по суті.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.

Отже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Відтак суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, яким не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки, відповідно до яких суд міг би з`ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи без позивача.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 44, 128, 130, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Креді Агріколь Банк» про стягнення збитків, пені, процентів, інфляційних втрат, моральної шкоди у цивільній справі №201/7663/21, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.

Повна ухвала виготовлена 17.02.2023 р.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов