Ухвала суду № 10907949, 03.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.08.10р.Справа № Б24/11-10-1 Суддя господарського суду Дніпропетровської області Калиниченко Л.М.

при секретарі судового засідання Германич І.Ю.

за участю представників сторін:

від кредитора - Долга Ю.Л., дов. № 83/11.5.2 від 26.01.10р., ВАТ ВТБ Банк

від боржника - П’ятигорець Ю.О., дов. № б/н від 30.09.09р.

в засіданні приймали участь - Дуднікова Н.Г., розпорядник майна

розглянувши справу

за заявою Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ в особі Відділення «Дніпропетровська регіональна дирекція» ВАТ ВТБ Банк, м.Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго", м.Дніпропетровськ, вул.Обручева, 17, 49005 (ЄДРПОУ 32405714)

про визнання грошових вимог

ВСТАНОВИВ:

По справі оголошувалась перерва з 08.07.10р. по 27.07.10р. до 11:45, з 27.07.10р. по 29.07.10р. до 10:00, з 29.07.10р. по 03.08.10р. до 12:40.

04.03.10р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ в особі Відділення «Дніпропетровська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк, м.Дніпропетровськ (надалі –Банк) про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь-Енерго», м.Дніпропетровськ (надалі –боржник) на суму 102761766,62грн., які виникли з кредитного договору № 44 від 23.02.06р.

18.05.10р. Банк направив заяву про уточнення та доповнення до заяви про визнання і включення до реєстру вимог кредиторів, в якій просить визнати майнові вимоги Банку на суму 3522573,64грн.

08.07.10р. Банк надав уточнення до заяви про визнання грошових вимог та просить суд визнати вимоги на суму 102761766,62грн., які виникли за кредитним договором № 44 від 23.02.06р.

28.07.10р. надав уточнення до заяви, просить суд визнати заборгованість боржника перед Банком на загальну суму 97 944 652,86грн. по договору № 44 від 23.02.06р., з яких

- заборгованість за неповернені кредитні кошти у сумі 55 000 000,00грн.;

- заборгованість по відсоткам на суму 29 992 595,21грн.;

- пеня по сплаті кредиту у сумі 12 211 506,85грн.;

- пеня по відсоткам у сумі 740 550,80грн.

          Боржник також змінив свою позицію щодо визнання грошових вимог заявлених Банком, нові заперечення зареєстровані в канцелярії господарського суду Дніпропетровської області 28.07.10р. за вх. № 13331.

В судовому засіданні боржник пояснив, що не заперечує щодо заборгованості по кредитному договору № 44 від 23.02.06р. в сумі 55 000 000,00грн., за неповернені кредитні кошти.

          Крім того, визнані:

- заборгованість по сплаті процентів з 01.03.07р. по 26.01.10р. у сумі 26 990 684,92грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 03.03.09р. по 02.09.09р. у сумі

6 327 260,29грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.07р. по 01.01.10р. у сумі 653 524,29грн.

          Боржник не визнає заборгованість по сплаті процентів нарахованих з 01.11.06р. по 28.02.07р.;

- пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з 25.01.09р. по 02.03.09р. та з 03.09.09р. по 26.01.10р.;

- пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.02.05р. по 01.03.09р.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,

встановив:

          27.01.10р. господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі № Б24/11-10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь-Енерго», м.Дніпропетровськ.

          24.02.10р. в газеті «Голос України»№ 33 (4783) опубліковано оголошення про порушення господарським судом справи про банкрутство боржника.

          Згідно ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

          Відповідно до ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі –Закон).

Відповідно до ч.6 ст.1 Закону, грошове зобов’язання –зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

04.03.10р. Банк звернувся з заявою до боржника про визнання грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів по кредитному договору № 44 від 23.02.06р. на суму 102761766,62грн.

В вищевказаній заяві кредитор посилається на невиконання боржника умови Кредитного договору, укладеного 23.02.06р. № 44 між АКБ «Мрія»в особі Дніпропетровської філії «Мрія», м.Дніпропетровськ, правонаступником якого за усіма правами та обов’язками являється ВАТ ВТБ Банк на підставі Статуту останнього у новій редакції від 27.04.09р.

Крім того, з боржником була укладена додаткова угода за №1 від 30.08.07р., № 2 від 21.02.08р. За умовами п.1.1. кредитного договору, Банк надав кредит боржнику у сумі 55000000,00грн. терміном користування до 22.02.08р. зі сплатою 21 % річних (а/с 10-11).

Відповідно до п.2.1. кредитного договору № 44 від 23.02.06р. в забезпечення зобов’язань за договором Банком прийняті товарно-матеріальні цінності, відповідно до Договору застави № 46 від 23.02.06р., № 47 від 23.02.06р., № 171 від 30.06.05р. (додаткова угода № 2 від 23.02.05р.) (а/с 14-20).

В період користування кредитними коштами боржник погасив відсотки за користування кредитною лінією у сумі 8682017,91грн.

В заяві від 08.07.10р., а також у судовому засіданні Банк просить врахувати, що при друкуванні заяви від 04.03.10р. була зроблена помилка в розмірі пені, замість суми 17769171,41грн. надрукована сума 17769,41грн., але розрахунок до заяви від 04.03.10р. було надано на суму 17769171,41грн.

Боржник не заперечує залучити до матеріалів справи заяву щодо уточнюючої суми, але її не визнає.

Банк зменшив заявлені вимоги і просить суд визнати по кредитному договору № 44 від 23.02.06р. суму 97 944 652,86грн..

Крім того, Банк просить суд визнати грошові вимоги за кредитним договором № 65/05 від 25.07.05р. укладений між Банком та ТОВ індустріально-виробничим об’єднанням компанією «Експлерент», м.Дніпропетровськ, де боржник по даній справі виступив майновим поручителем.

Станом на 01.03.10р. заборгованість ТОВ індустріально-виробничого об’єднання компанії «Експлерент», м.Дніпропетровськ перед Банком за кредитним договором № 65/05 від 25.07.05р. складає загальну суму заборгованості у розмірі 3522573,64грн.

Відповідно до ст..43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Суд вважає, що заявлені грошові вимоги Банком по кредитному договору № 65/05 від 25.07.05р. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Заяву з грошовими вимогами по вказаному кредитному договору Банк направив 18.05.10р., тоді як оголошення про порушення справи про банкрутство надруковано 24.02.10р.

Після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, заяви з грошовими вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, згідно з ч.15 ст.1 та ч.1 ст.14 Закону, мають право подати всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов’язань.

Тобто, Банк повинен був звернутися з відповідною заявою протягом 30-ти днів з дня опублікування оголошення в газеті «Голос України»№ 33 (4783) від 24.02.10р.

Згідно з ч.2 ст.14 Закону, вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними.

Банк вчасно не скористався своїм правом, тому суд відмовляє у задоволенні вимог по договору № 65/05 від 25.07.05р.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

          Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Розглянувши вимоги Банка по кредитному договору № 44 від 23.02.06р. та додаткових угод № 1 від 30.08.07р., № 2 від 21.02.08р., суд прийшов до висновку, що спірні вимоги кредитора підлягають задоволенню частково.

          При укладанні кредитного договору від 23.02.06р. № 44 боржник підписав вищеозначений договір, тобто, погодився з п.3.2.4. в якому зазначено: «За порушення строків повернення кредитних коштів та (або) сплати відсотків за їх використання, сплачувати Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредитні кошти пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповерненого кредиту та (або) суми несплачених відсотків за використання кредитних коштів за кожний день прострочення платежу (а/с 10 –зворотна сторона).

          Згідно п.3.2.3. Кредитного договору № 44 від 23.02.06р. відсотки повинні сплачуватися щомісячно, не пізніше 30(31) числа поточного місяця відповідно до п.1.1., 2.3., 2.5 Договору.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

          Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

          Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 Цивільного кодексу України).

          Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з рахунків наданих кредитором, останній дізнався про порушення свого права по несплаті боржником відсотків з 01.12.06р., 01.01.07р., 01.02.07р., 01.03.07р. (за листопад 2006р., грудень 2006р., січень 2007р., лютий 2007р.).

          Кредитор звернувся до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог 04.03.10р. Нараховані кредитором відсотки за листопад 2006р., грудень 2006р., січень 2007р. і лютий 2007р. нараховані поза межами трирічного строку позовної давності, так як строк позовної давності закінчився у лютому 2010р.

          З вищеозначеного вбачається, що сума 3 001 910,29грн. нарахованих відсотків за користування кредитними коштами не підлягає задоволенню, так як заявлена поза межами строку позовної давності.

          Відповідно до п.3.2.4. Договору, кредитором нараховано пеню по сплаті кредиту за період з 25.01.09р. по 26.01.10р.

          Відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 вказаної статті).

          Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором,

припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Таким чином, строк позовної давності за даними вимогами складає 1 рік з 03.03.09р. по 03.03.10р.

          Суд вважає, що пеня за прострочення кредиту повинна бути визнана:

- за період з 03.03.09р. по 14.06.09р. у сумі 3 724 931,51грн. від суми 55 000 000,00грн. неповернутого кредиту (55 000 000,00грн. х 24,0 % : 365 х 103);

- за період з 15.06.09р. по 11.08.09р. у сумі 1 922 739,73грн. (55 000 000,00грн. х 22,0 % : 365 х 58);

- за період з 12.08.09р. по 02.09.09р. у сумі 679 589,05грн. (55 000 000,00грн. х 20,5 % : 365 х 22).

          Всього на загальну суму 6 327 260,39грн.

          На підставі вищеозначеного, заявлена кредитором сума за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 5 884 246,56грн., за період з 25.01.09р. по 02.03.09р. та з 03.09.09р. по 26.01.10р. - підлягає відхиленню, як така, що суперечить вимогам ст.258 Цивільного кодексу України.

          Відносно нарахованої кредитором суми пені по відсоткам у розмірі 87 025,71грн. за період з 01.02.07р. по 01.03.09р. не може бути задоволеною, оскільки строк позовної давності відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України встановлений 1 рік. Кредитор звернувся з заявою про визнання грошових вимог 04.03.10р., таким чином перебіг позовної давності за вказаними вимогами почався з 04.03.09р. по 04.03.10р.

          На підставі вищеозначеного, керуючись ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.8.10. Рекомендації президії           Вищого господарського суду України від 04.06.04р. № 04-5/1193, якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора, які були розглянути в судовому засіданні і не знайшли підтвердження, суд відмовляє повністю або частково.

          З вищеозначеного свідчить, що вимоги кредитора підлягають частковому задоволенню, не підлягають задоволенню сума:

- 8 973 182,56грн., з яких: 3 001 910,29грн. заборгованість по сплаті процентів нарахованих за період з 01.11.06р. по 28.02.07р., сума 5 884 246,56грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 25.01.09р. по 02.03.09р. та з 03.09.09р. по 26.01.10р., сума 87 025,71грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.02.07р. по 01.03.09р.

          На підставі вищеозначеного, керуючись ст.ст.1, 14, 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

          Вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ в особі Відділення «Дніпропетровська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк, м.Дніпропетровськ задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ в особі Відділення «Дніпропетровська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк, м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь-Енерго», м.Дніпропетровськ по кредитному договору № 44 від 23.02.06р.:

- 55000000,00грн. - заборгованість по кредиту, що віднести до І черги задоволення;

- 26 990 684,92грн. - заборгованість по сплаті процентів нарахованих з 01.03.07р. по 26.01.10р., що віднести до І черги задоволення;

- 6 327 260,29грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 03.03.09р. по 02.09.09р., що віднести до VI черги;

- 653 524,29грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.03.07р. по 01.01.10р., що віднести до VI черги.

В решті заявлених грошових вимог - відмовити.

Зобов'язати розпорядника майна Дуднікову Н.Г. визнані господарським судом грошові вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ в особі Відділення «Дніпропетровська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк, м.Дніпропетровськ включити до реєстру вимог кредиторів.

Заявлені Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк, м.Київ в особі Відділення “Дніпропетровська регіональна дирекція”ВАТ ВТБ Банк, м.Дніпропетровськ вимоги по кредитному договору № 65/05 від 25.07.05р. у сумі 3522573,64грн. слід відмовити, які відповідно до ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя

Л.М. Калиниченко