Рішення № 10907141, 19.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.10                                                                                 Справа № 8/154пд

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САН ФАСОН», м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТРІУМ ЛТД», м. Луганськ, -

про розірвання договору суборенди, стягнення 106104 грн. 70 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Шуманов О.М. –представник, - довіреність №б/н від 17.06.10 року;

від відповідача –Конопльова І.Л. –представник, - довіреність №1 від 04.01.10 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: позивачем заявлено вимоги про:

розірвання договору суборенди №9 від 03.04.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТРІУМ ЛТД»(далі - ТОВ «АТРІУМ ЛТД», - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САН ФАСОН»(далі - ТОВ «САН ФАСОН», - суборендар);

вилучення із володіння ТОВ «АТРІУМ ЛТД»та передачу ТОВ «САН ФАСОН»майна загальною вартістю 295303,84 грн., що розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, буд. 138, магазин «Дочки&Синочки»згідно переліку, зазначеному у Додатку № 8 до позовної заяви;

стягнення з ТОВ «АТРІУМ ЛТД»на користь ТОВ «САН ФАСОН»грошових коштів у сумі 106104,70 грн.

Одночасно з поданням позову позивачем заявлені клопотання згідно ст.ст. 66 та 67 ГПК України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

майно - торгівельне обладнання та товар (згідно переліку), що розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, 138, другий поверх ТРЦ «АТРІУМ» у приміщенні магазину «Дочки&Синочки», із вилученням зазначеного майна із приміщення та передання на зберігання іншим особам;

грошові кошти відповідача у межах ціни позову –401408,54 грн., що розміщені на рахунку 2600930187506 у філії «ЛЦВ ПІБ»МФО 304308, а у випадках недостатності грошових коштів на цьому рахунку, накласти арешт на інші рахунки України в межах ціни позову;

частину нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, 138 другий поверх ТРЦ «АТРІУМ»у приміщенні магазину «Дочки&Синочки», загальною площею 151,2 кв.м.

Це клопотання в ході судового розгляду спору не було вирішено.

При вирішенні спору по суті суд не вбачає правових та фактичних підстав для його задоволення.

Розпорядженням заступника голови –в.о. голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 06.08.09 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 07.08.09 року до 25.08.10 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

Ухвалою суду від 20.08.09 року провадження по справі було зупинено на підставі ч.1 ст. 79 ПК України –у зв’язку з оскарженням відповідачем у касаційному порядку ухвали суду від 20.07.09 року про порушення провадження у справі.

Постановою Вищого господарського суду України (далі –ВГСУ) від 22.09.09 року відмовлено у прийнятті вищеназваної скарги.

19.10.09 року провадження у справі поновлено, а ухвалою від 04.11.09 року зупинено на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України у зв’язку з апеляційним оскарженням відповідачем ухвали суду від 19.10.09 року про поновлення провадження у справі.

Відповідач ухвалу від 19.10.09 року також оскаржив у касаційному порядку (скарга від 02.11.09 року).

Ухвалою ВГСУ від 30.11.09 року у прийнятті вищезгаданої касаційної скарги відмовлено.

Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 23.03.10 року повернув скаржнику апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Луганської області від 19.10.09 року.

Господарський суд 12.04.10 року поновив провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.04.10 року провадження у справі було зупинено у зв’язку з апеляційним оскарженням відповідачем ухвали суду від 20.08.09 року –про зупинення провадження у справі.

Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 27.04.10 року відмовив у прийнятті апеляційної скарги.

07.07.10 року від позивача надійшла заява про зміну (доповнення) предмету позову (вих. №23/3 від 23.06.10 року), відповідно до якої позивач, підтримуючи усі раніше заявлені вимоги, просить також стягнути з відповідача за період з 01.06.09 року по 31.10.09 року збитки (втрачену вигоду) у сумі 52087,00 грн.

Заступник голови господарського суду Луганської області Рябцева О.В. ухвалою від 15.07.10 року продовжив термін вирішення цього спору на 1 місяць – до 20.08.10 року.

Провадження по справі поновлено 15.07.10 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 05.08.10 року до 19.08.10 року –у зв’язку з неявкою позивача.

До початку судового засідання, призначеного на 19.08.09 року, сторони звернулися до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач:

подав заяву про часткову відмову від позову (вих. №б/н від 19.08.10 року), - відповідно до якої відмовився від позову в частині вилучення із володіння ТОВ «АТРІУМ ЛТД»та передачу ТОВ «САН ФАСОН»майна загальною вартістю 295303,84 грн., що розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, буд. 138, магазин «Дочки&Синочки»згідно переліку, зазначеному у Додатку № 8 до позовної заяви;

в іншій частині позов (з урахуванням змін, внесених до нього заявою від 23.06.10 року за вих. №23/3) підтримав, посилаючись на те, що відповідач безмотивно та безпідставно порушив умови договору шляхом недопуску позивача до орендованого приміщення та належного йому майна, яке у ньому перебуває, чим спричинив йому збитки (неотриману вигоду) у сумі 52087,00 грн., та незаконно володіє грошовими коштами позивача у сумі 106104,70 грн.

          Суд, враховуючи, що заява позивача про часткову відмову від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує його охоронювані законом права, а також охоронювані законом права інших осіб, - прийняв її.

Провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим, оскільки, як він стверджує, позивач сам зачинив орендоване приміщення та не користується ним, - відповідач же ніколи не чинив йому перешкод у користуванні предметом оренди. З огляду на цю обставину він вважає, що позивач має перед ним борг зі сплати орендної плати у сумі 383679,33 грн. (відзив на позов від 18.08.10 року за вих. №б/н).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

03.04.08 року між позивачем (суборендар) та відповідачем (орендар) укладено договір суборенди №9, відповідно до якого орендар зобов’язується передати суборендареві у тимчасове платне користування частину будинку Торгово-розважального центру, який надалі іменується «Секція»(п.1.1), яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Будьонного, 138 (п.1.6).

Суборендар відповідно до п. 5.1.1 Попереднього договору №62/ю від 17.03.08 року перерахував на рахунок орендаря гарантійний платіж у розмірі 70094,81 грн., половина якого є авансовою передплатою за перший місяць суборенди, а інша половина –за останній місяць суборенди (п.1.7).

Площа секції, переданої у суборенду, - 151,2 кв.м (п.4.1).

Суборендар з метою дотримання упорядкованого і систематизованого призначення секції Центру, зручного для відвідувачів, зобов’язаний використовувати її винятково відповідно до цільового призначення, обумовленого даним договором у п.6.2 (п.6.1), а відповідно до останнього пункту суборендар зобов’язаний використовувати секцію винятково з метою здійснення роздрібної торгівлі дитячим одягом, взуттям, біжутерією та аксесуарами для дітей. Суборендар не має права змінювати торгівельний профіль без додаткового письмового узгодження з орендарем (п.6.2).

Договір укладено на термін з дати підписання до 28.02.11 року (п.7.2).

До складових частин платежу, який суборендар зобов’язаний сплачувати орендареві, входять: орендна плата; оплата сервісних послуг; оплата будь-яких видів штрафних санкцій або неустойок, передбачених цим договором (п.9.1.1-9.1.3)

Сторони визначили, що орендна плата сплачується у терміни, обумовлені договором, починаючи з дати, зазначеної у акті здачі секції у суборенду (п.10.1) по формулі, викладеній у п.10.2 договору, плюс ПДВ.

Суборендар зобов’язаний щомісячно оплачувати сервісні послуги (п.11.1).

Усі платежі здійснюються у безготівковій формі на поточний рахунок орендаря (п.13.1).

Якщо суборендар вчасно здійснює платежі і інші суми, що підлягають оплаті відповідно до даного договору, виконує і дотримується усіх домовленостей і умов, що підлягають виконанню і дотриманню за цим договором, він вправі безперешкодно використовувати секцію і користуватися усіма іншими правами суборендаря за даним договором протягом терміну суборенди без якого-небудь втручання або перешкод з боку орендаря (п.15.1).

Згідно п.30.1 договору сторони домовилися, що у випадках, передбачених даним договором, право суборендаря користуватися секцією може бути обмежено, і орендар вправі не допускати суборендаря у секцію. Зокрема, використання суборендарем секції може бути обмежено відповідно до правил даної статті у випадку прострочення суборендарем виконання зобов’язань, що передбачають здійснення платежів на користь орендаря, і якщо будь-який платіж суборендаря за даним договором буде прострочений.

Пунктом 30.5 договору встановлено, що про обмеження права суборендаря користуватися секцією відповідно до умов цього договору орендар письмово повідомляє суборендаря не менш, ніж за 5 календарних днів до зазначеного обмеження.

Договір може бути розірваний або припинений на інших підставах, які передбачені умовами договору або положеннями діючого законодавства (п.39.1) (том 1, а.с. 18-30).

18.12.08 року сторони уклали додаткову угоду №2 до договору, якою доповнили його пунктом 10.4.1 та встановили, що за 1 кв.м орендованого приміщення щомісячно підлягає сплаті 180,29 грн. (том 1, а.с.35).

31.03.09 року сторони уклали додаткову угоду №3, якою доповнили договір пунктом 10.4.2 та встановили, що суборендар за користування предметом оренди у період з 01.04.09 року по 30.06.09 року щомісячно сплачує по 10000,00 грн. (том 1, а.с.36).

Позивач на підтвердження належного виконання ним умов договору надав до справи документальні докази внесення орендної плати та інших платежів на користь орендаря згідно виставленим ним рахункам за весь період існування орендних правовідносин (том 1, а.с.90-109), у тому числі за:

травень 2009 року у сумі 10724,62 грн. (10000,00 грн. - орендна плата за травень 2009 року згідно рахунку №123 від 02.04.09 року) + 724,62 грн. - комунальні послуги за той же місяць згідно рахунку №182 від 03.06.09 року);

червень 2009 року у сумі 10000,00 грн. (орендна плата за червень 2009 року згідно рахунку №183 від 03.06.09 року);

липень 2009 року у сумі 57508,92 грн. (10000,00 грн. - орендна плата за липень 2009 року згідно рахунку №б/н від 19.06.09 року + 47508,92 грн. –«повна оплата оренди приміщення та експлуатаційних витрат за липень 2009 року згідно рахунку №207н від 15.06.09 року»(том 1, а.с. 90-92).

Факт сплати позивачем на користь відповідача гарантійного внеску у сумі 70094,81 грн. підтверджено платіжним дорученням №684 від 21.03.08 року (том 1, а.с. 109).

Посилаючись на вищезгадані документи, позивач стверджує, що він не порушував умови договору суборенди.

Відповідач не спростував цей довод.

Позивач вважає підставою для вимоги про розірвання договору суборенди факт порушення його умов з боку відповідача, який, на його думку, полягає у наступному.

20.05.09 року ТОВ «САН ФАСОН»звернулося до ТОВ «АТРІУМ ЛТД»з листом №262-09, яким попередило, що, починаючи з 21.05.09 року, магазин «Дочки&Синочки»буде закрито для покупців у зв’язку зі зміною колекції та обладнання (том 1, а.с.37), - що відповідає умовам ст. 6 договору суборенди.

Як стверджує позивач, орендар (відповідач) без будь-якого попередження, починаючи з 21.05.09 року, опечатав секцію, відключив подачу електричної енергії до неї та припинив туди допуск суборендаря і його працівників, - на підтвердження чого позивач надав документальні докази, у т.ч. акти про недопущення у орендоване приміщення за період з 21.05.09 року по 31.05.09 року (том 1, а.с.38-44; 110-111;144; та ін.).

Такі дії відповідача стали підставою для звернення посадових осіб ТОВ «САН ФАСОН»з заявами до підрозділів міліції УМВС України у Луганській області, які за наслідками перевірок відмовили у порушенні кримінальної справи, вбачаючи у конфлікті сторін господарсько- та цивільно-правові відносини (том 1, а.с.134-136; том 2, а.с.32; та ін.).

Позивач стверджує, що з 21.05.09 року до цього часу він позбавлений можливості користуватися орендованим приміщенням; 22.10.09 року за допомогою спецпідрозділу «Беркут»УМВСУ у Луганській області він забрав майно, вимогу про вилучення якого у відповідача заявляв у позові та від якої відмовився на підставі вищезгаданої заяви про часткову відмову від позову (від 19.08.10 року за вих. №б/н).

На його думку, вищевикладені обставини є підставою для дострокового розірвання договору суборенди №9 від 03.04.08 року.

Крім того, він вважає, що відповідач безпідставно отримав від нього та незаконно не повертає (утримує) грошові кошти у загальній сумі 106104,70 грн., у тому числі:

3548,38 грн. –частина орендної плати за період з 21.05.09 року по 31.05.09 року, - оскільки ТОВ «САН ФАСОН»здійснило оплату орендної плати за травень 2009 року у сумі 10000,00 грн. (платіжне доручення №13 від 07.05.09 року на суму 10000,00 грн.), але упродовж вищеназваного періоду травня 2009 року було позбавлене можливості користуватися суборендованим приміщенням;

10000,00 грн. –орендна плата за червень 2009 року, сплачена на підставі платіжного доручення №248 від 15.06.09 року на суму 10000,00 грн.;

57508,92 грн. – орендна плата за липень 2009 року, сплачена на підставі платіжних доручень №269 від 19.06.09 року на суму 10000,00 грн. та №273 від 22.06.09 року на суму 47508,92 грн.;

35047,40 грн. –половина гарантійного платежу у розмірі 70094,81 грн, сплаченого суборендарем відповідно до п. 1.7 договору суборенди на підставі платіжного доручення №684 від 21.03.08 року, - яка є авансовою передплатою за останній місяць оренди.

Вказану суму коштів позивач просить стягнути з відповідача як безпідставно отриману та утримувану.

Позивач також просить стягнути з відповідача збитки (втрачену вигоду) за період з 01.06.09 року по 31.10.09 року у сумі 52087,00 грн., яку він визначив шляхом складення суми доходу ТОВ «САН ФАСОН», отриманого за період з червня по жовтень 2008 року під час суборенди спірної секції (11473,00 грн. за червень 2008 року + 5934,00 грн. за липень 2008 року + 35257,00 грн. за серпень 2008 року + 16166,00 грн. за вересень 2008 року + 6203,00 грн. за жовтень 2008 року), - при цьому будь-які документальні докази на підтвердження цієї вимоги до справи не надав.

Відповідач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством (ст.ст.32-34 ГПК України), ці докази та доводи не спростував.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

1.В частині розірвання договору суборенди №9 від 03.04.08 року.

          Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ), який є обов’язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          Як сказано у ст. 627 ЦКУ, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Уклавши спірний договір, сторони отримали низку прав та зобов’язань.

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань; воно повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦКУ), при цьому статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Згідно приписам ч. 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), - відповідно до пункту 3.5 відповідач повинен сплачувати орендну плату на користь позивача не пізніше 10-го числа поточного місяця, - однак, як вбачається з наявних доказів, не виконував цей обов’язок впродовж 5-ти місяців підряд, починаючи з 01.01.10 року по 31.05.10 року.

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ).

За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за вказаним договором, - тобто, керуючись ст.ст.795-796 ЦКУ та ст.ст.10-11, 13 договору, сплатив на користь орендаря орендну плату, у тому числі за період з травня по липень 2009 року, а також за останній місяць оренди (п.1.7 договору) (ст.ст.795-796 ЦКУ).

          Орендар належним чином не виконав умови договору, а саме: без підстав, передбачених укладеним договором та чинним законодавством, припинив доступ суборендаря до орендованого приміщення, позбавивши його можливості користування предметом оренди за призначенням.

Як вбачається з приписів пункту 30.5 договору суборенди, орендар про обмеження права суборендаря користуватися секцією повинен був письмово повідомити суборендаря не менш, ніж за 5 календарних днів до зазначеного обмеження, - однак, не зробив цього, але своїми діями позбавив суборендаря можливості користуватися предметом оренди за призначенням.

Доказів на спростування цього доводу позивача відповідач не надав, в той час, як надані позивачем докази підтверджують цю обставину.

Позивач вважає це порушення умов договору істотним.

Суд, враховуючи наявні у справі докази, погоджується з ним.

          Згідно п. 39.1 договору він може бути розірваний або припинений на інших підставах, які передбачені умовами договору або положеннями діючого законодавства.

          Відповідно до частин 1-2 ст. 651 Цивільного кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Таким чином, позов в частині розірвання спірного договору підлягає задоволенню.

          2.В частині стягнення з відповідача 106104,70 грн. суд виходить з наступного.

          Наявними у справі доказами належним чином доведено, що позивач позбавлений можливості користуватися предметом суборенди, починаючи з 21.05.09 року.

Згідно ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

          Суд вважає, що вказана сума коштів відповідачем була отримана на підставі договору суборенди №9 від 03.04.08 рок та на виконання його умов.

          Але починаючи з 21.05.09 року відповідач повністю позбавив позивача можливості користуватися предметом оренди, - тобто правова підстава для отримання орендної плати відпала.

          Згідно приписам ст. 1212 Цивільного кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

          Наявність таких обставин позивач довів, а тому позов у даній частині підлягає задоволенню у повному обсязі.

          3.Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків (втраченої вигоди) у сумі 52087,00 грн, - то позов у цій частині не підлягає задоволенню, оскільки на обгрунтування цієї вимоги позивач не надав до справи будь-яких доказів.

          Таким чином, позов в цілому підлягає задоволенню частково з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, суд судові витрати покладає на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, а саме:

          державне мито:

в частині позову про розірвання договору –у сумі 85,00 грн.;

в частині позову про стягнення 106104,70 грн. –у сумі 1061, 04 грн. (1% вартості позову (п. «а». ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»)), - а всього 1146,04 грн. (1061,40 грн. + 85,00 грн.);

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - у сумі 157,50 грн.

          Решта судових витрат покладається на позивача.

          На підставі викладеного, ст.ст.16,202,203,509,526,530,626,627,629,651,759,762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст.82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати договір суборенди №9, укладений 03.04.2008 року, у місті Луганську, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТРІУМ ЛТД»(орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САН ФАСОН»(суборендар).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТРІУМ ЛТД», ідентифікаційний код 35306682, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Совєтская, 40, офіс 510, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САН ФАСОН», ідентифікаційний код 35270080, яке зареєстроване за адресою: м. Днепропетровськ, Ж/М Сокіл, буд. 1, корпус 3, кв. 41, знаходиться за адресою: місто Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 33 (4 поверх), - грошові кошти (орендну плату) у сумі 106104 (сто шість тисяч сто чотири) грн. 70 коп., а також судові витрати, а саме: державне мито у сумі 1146 (одна тисяча сто сорок шість) грн. 04 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 157 (сто п’ятдесят чсім) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Провадження у справі в частині вилучення з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «АТРІУМ ЛТД», ідентифікаційний код 35306682, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Совєтская, 40, офіс 510, майна загальною вартістю 295303 грн. 84 коп. –припинити.

6.Решту судових витрат покласти на позивача.

          Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 19.08.10 року за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня його підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 25 серпня 2010 року.

Суддя                                                                                          А.П.Середа