Рішення № 10907044, 19.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.10                                                                                 Справа № 8/193

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон», м. Алчевськ Луганської області, -

про стягнення 14090 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Хроніна Е.Л. –інженер комерційного відділу, - довіреність №86 від 01.01.10 року; Крисько Я.І. - юрисконсульт 2-ї категорії, - довіреність №20 від 01.01.10 року;

від відповідача – представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 14090,00 грн. за невірно зазначену масу вантажу у залізничній накладній №51953575 від 27.01.10 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 26.07.10 року до 19.08.10 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 19.08.10 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

Позивач позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм право на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату. час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;22;34), у т.ч. письмовим повідомленням оператора поштового зв’язку про вручення 13.07.10 року повноваженій особі відповідача ухвали суду від 07.07.10 року про порушення провадження у справі та призначення її до слухання.

У позовній заяві в якості адреси місцезнаходження відповідача вказано: місто Алчевськ, вул. Горького, 99-а Луганської області; аналогічна юридична адреса відповідача вказана у довідці державного реєстратора за №6492689 від 21.07.10 року (а.с.24).

З урахуванням викладеного суд керується частиною 1 ст. 64 ГПК України, згідно якій ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

          Позивач не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

          З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, суд, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст. 22,ст.ст.32-34,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе вирішити цей спір по суті у даному судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

27.01.10 року відповідачем у супроводі накладної на маршрут або групу вагонів за №51953575 від 27.01.10 року, у вагонах №65293110 та 60502762, з залізничної станції Дар’ївка Донецької залізниці, вантажною швидкістю, навалом, з завантаженням нижче бортів, з маркуванням вантажу вапном, після зважування на 150-тонних електронних вагах, - до залізничної станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на адресу отримувача –ВАТ «Запоріжсталь»відправлено вантаж вугільної продукції (антрацит марки АШ-0-6), - при цьому у вищезгаданій накладній вантажовідправник вказав, що у вагон №65293110 завантажено 69000 кг названої продукції (нетто); вага тари з брусу –23800 кг, звідки вага брутто –92800 кг (а.с.13-14).

Згідно накладній 30.01.10 року обидва вагони прибули на проміжну залізничну станцію Синельникове Придніпровської залізниці.

Того ж дня за участю представників станції Синельникове: начальника станції Гладкого С.А., його заступника Бондаренко А.А. та старшого прийомоздавальника станції Лис І.М. здійснено комісійне контрольне переважування цих вагонів на 150-тонних вагонних вагах.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні №65293110 на 1600 кг більше вантажопідйомності вагону та ніж вказано у накладній, а саме: вага брутто замість 92800 кг –становить 94400 кг, тара з брусу –23800 кг, вага нетто замість 69000 кг становить 70600 кг, - у зв’язку з чим позивачем складено комерційний акт АА №035678/6 (а.с.10).

В акті зазначено, що переважування здійснено на 150-тонних вагонних вагах; вагон прибув у технічному відношенні справним; двері, люки у вагоні закриті, витікання не виявлено; завантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 40-50 см; поверхня вантажу вкрита снігом, маркування вапном не проглядається.

          Відповідач не оскаржив та не оспорив вищезгаданий комерційний акт.

          Позивач не надав документальних доказів, що у зв’язку з виявленими розбіжностями між даними залізничної накладної та фактичною масою вантажу у вагоні він звертався до відповідача з претензією.

          Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно пунктам 1.1-1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 (з наступними змінами та доповненнями), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084 (далі –Правила №644), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.98 №460 «Про затвердження бланків перевізних документів».

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу (п. 1.1).

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.

У разі оформлення станцією перевізних документів та здійснення розрахунків платежів за допомогою автоматизованих систем вантажовідправник разом з комплектом перевізних документів надає станції відправлення його електронну копію. Інформація, внесена в електронну копію перевізного документа, повинна відповідати даним, унесеним відправником в оригінал (п. 1.2).

Перевізний документ поєднує звичайну інформацію з кодованою інформацією; місця для кодування у ньому обведені жирними рамками. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції (п. 1.3).

Згідно абзацу 2 п. 2.6. Правил №644, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

У даному спірному випадку різниця у вагоні №652931110 становить 2,3%.

Пунктом 5.5 Правил №644 встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

          З огляду на вищевикладене суд вважає, що позивач правомірно скористався Правилами складення актів, затверджених наказом Мінтрансу України №334 від 28.05.2002 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за №567/6855 (далі – Правила №334).

          Пунктом 1 цих Правил встановлено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

          Комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах (абз. 2 п. 2).

          Комерційні акти складаються:

на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;
при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.
У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона (п.4).

          Пунктом 6 цих Правил встановлено, що при видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом. В акт включаються тільки відправки, які прибули в справних вагонах з непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб (якщо такі перевезення передбачені Правилами), у яких виявлено недостачу або надлишок.

В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.

При необхідності ці відомості зазначаються у додатку, який є продовженням комерційного акта. Додаток підписують ті ж особи, які підписали комерційний акт.

Згідно приписам п.9 Правил у комерційному акті детально описується стан вантажу або багажу, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах.

          Пунктом 10 Правил №334 встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

          З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивачем при складанні комерційного акту, що є предметом дослідження за цим спором, не порушено чинне законодавство.

          Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено настання відповідальності для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів на нього та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу на станції призначення, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Так, у статті 118 сказано, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, а статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічна позиція викладена у п.6.1 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.08 року №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз’яснення президії ВГСУ від 29.05.02 року №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»(далі –Рекомендації №601).

Згідно вищезгаданій накладній №51953575 від 27.01.10 року провізна плата за вагон №65293110 становить 2818,00 грн., звідси, позивачем вірно визначено розмір штрафу, а саме: 14090,00 грн. (2818,00 грн. х 5).

Термін позовної давності для його стягнення станом на час звернення позивача з позовом до суду –не закінчився.

          Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

          Відповідач їх не спростував.          

          За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які сказано вище у цьому рішенні.

Відповідно до ст.ст.44, 47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються: на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного цивільного законодавства та умови договору.

На підставі викладеного, ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, п.п. 6, 10 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України №334 від 28.05.2002 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за №567/6855, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43,44,47-1,49,75, 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон», ідентифікаційний код 34703447, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Горького, 99-а Луганської області, - на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», ідентифікаційний код 01073828, яке знаходиться за адресою: місто Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 108, - штраф у сумі 14090 (чотирнадцять тисяч дев’яносто) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 140 (сто сорок) грн. 90 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 19.08.10 року за згодою позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –20 серпня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа