Рішення № 10906982, 02.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.10                                                                                 Справа № 11/115

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Державного відкритого акціонерного товариства шахта "Білоріченська" Дочірнього підприємства державної холдингової компанії "Луганськвугілля", смт. Білореченський Луганської області

про стягнення 13410 грн. 00 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Хроніна Е.Л., дов. № 86 від 01.01.2010, Міщенко В.В., дов. № 32 від 01.01.2010;

від відповідача - Мостовой Д.О., дов. № 02-1789 від 23.11.2009;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 13410 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 51409996 масу вантажу у вагоні № 67905430.

В судове засідання прибули повноважні представники сторін у справі.

В процесі судового розгляду справи позовні вимоги позивачем підтримані у повному обсязі.

          Письмовим відзивом № 02-939 від 31.05.2010 (а.с. 42-43) та додатковими письмовими поясненнями по суті спору відповідач проти позову заперечив з викладених у відзиві підстав. Зокрема, в обґрунтування заперечень проти позову відповідач послався на невідповідність найменування вантажу у накладній та комерційному акті, а також на факт зазначення у комерційному акті відомостей про відсутність на вантажі захисного маркування, яке було нанесене на вантаж при його відправленні. Крім того, відповідач зауважив, що комплект перевізних документів на вантаж оформлювався не ним, а ВАТ «ГЗФ «Білоріченська», надлишок вантажу у кількості 1700 кг також був отриманий не ним, а представником ВАТ «ГЗФ «Білоріченська».

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

За залізничною накладною № 51409996 (а.с. 11-12) зі станції відправлення Збірна Донецької залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці відповідачем як вантажовідправником був відправлений вагон № 67905430. При проходження вказаного вантажу через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу у вагоні та встановлено невідповідність маси вантажу у вагоні (за накладною –71000 кг) фактичній масі, виявленій при контрольному зважуванні (фактично маса вантажу складала 72700 кг).

У накладній відповідачем як відправником вантажу зазначені відомості про маркування вантажу вапном.

За фактом виявленого порушення складений комерційний акт АА № 017039/25 від 30.10.2009 (а.с. 10).

В комерційному акті містяться відомості про відсутність маркування вантажу у вагоні № 67905430, а також про те, що вагон завантажено нижче бортів, завантаження рівномірне, двері люка зачинені, витікання відсутнє, у технічному відношенні вагон справний.

Після вивантаження відправником надлишку вантажу вантаж у кількості 71000 кг у вагоні № 67905430 було відправлено за досильною накладною № 46216624 на станцію призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.

Надлишок вантажу вагою 1700 кг отримано представником ВАТ «ГЗФ «Білоріченська», що підтверджено відповідною розпискою (а.с. 68).

Належність відповідачеві всього вантажу у вагоні № 67905430 на момент відправлення вагону відповідачем не оспорюється. Про неправомірність отримання представником ВАТ «ГЗФ «Білоріченська» надлишку вантажу відповідачем не заявлено.

До матеріалів справи позивачем надано довідку Дорожньої геофізичної станції Придніпровської залізниці № 2004/114 від 13.07.2010 (а.с. 79-80) з відомостями про атмосферні опади на ділянці залізниці шляхом прямування вагону № 67905430 у період з 28.10.2009 по 02.11.2009.

За доводами позивача маркування вантажу було змите саме вказаними атмосферними опадами.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України (далі за текстом – Статут) накладна - основний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вимог Статуту, який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статутом залізниць України (далі за текстом –Статут), а саме ст. 24, передбачене право залізниць перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.

Відповідно до п. 1.1 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі –Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п. 1.1 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі –Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Правил перевезення вантажів графи „Маса вантажу, визначена відправником, кг” та „Спосіб визначення маси” заповнюються вантажовідправником.

Згідно п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

У накладній № 51409996 (вагон № 67905430) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 71000 кг, спосіб визначення маси - на вагонних вагах електроно-тензометричних «Ермак-ВВ-100-2-20»відправника. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання і вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником. У графі «Відправник»вказаної вище залізничної накладної вказано найменування відправника - ДХК «Луганськвугілля» ДВАТ шахта «Білоріченська», тобто відповідача у даній справі.

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Статутом, а саме ст. 24, передбачене право залізниць перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт невідповідності маси вантажу у вагоні № 67905430, що була зазначена відповідачем у перевізних документах –71000 кг, фактичній масі вантажу –72700 кг.

Комерційний акт АА № 017039/25 від 30.10.2009 складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами. Надлишок вугілля з вагону № 67905430 переданий на адресу вантажовідправника, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач посилається на невідповідність виявленого вантажу даним, зазначеним в накладній (у накладній вантаж .йменується як вугільний концентрат, у комерційному акті –як антрацит).

Відповідно до Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) Тарифне керівництво №1 як антрацит, так і вугільний концентрат відноситься до одного і того ж найменування по групам або тарифним позиціям вугілля кам'яне та має код тарифної групи та позиції 161, тому посилання відповідача на вказану обставину є безпідставними.

Крім того, відповідачем ніяким чином не заявлено про зникнення вантажу –вугільного концентрату, що зазначений у накладній, та про появу нового вантажу у вагоні № 67905430 –антрациту.

Відсутність захисного маркування вантажу у вагоні № 67905430 може бути спричинена наявністю значної кількості атмосферних опадів під час прямування вагону на станцію призначення, що підтверджено згаданою вище довідкою та не спростовано відповідачем у справі.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого господарського Суду України від 29.09.2008 № 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого Господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів»у п.3.21 встановлено: якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із «шапкою», нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без «шапки», без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

Обов'язок щодо доведення відсутності своєї вини у разі порушення маркування покладено на залізницю при виявленні нестачі вантажу у вагоні, а не при перевантаженні вагону більше вантажопідйомності. Вказаним вище комерційним актом засвідчено невідповідність маси вантажу відомостям, зазначеним у накладній, при цьому фактична маса вантажу виявилася не меншою, а більшою за масу, зазначену у накладній, факт нестачі вантажу відсутній, тому факт відсутності захисного маркування при контрольному зважуванні вантажу не може бути підставою для звільнення вантажовідправника від встановленої Статутом відповідальності.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно ст. 129 Статуту акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Пунктом 5.5 Розділу 4 Правил перевезень вантажів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлене неправильне зазначення у накладній відомостей про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту, а саме у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 51409996 за вагон № 67905430 становить 2682 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 13410 грн. 00 коп.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Із врахуванням викладеного вище суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

          2. Стягнути з державного відкритого акціонерного товариства шахти «Білоріченська»дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля», Луганська область, Лутугинський район, смт. Білоріченський, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, код 01073828, штраф у розмірі 13410 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 134 грн. 10 коп., а також на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного рішення – 06.08.2010.

Суддя                                         М.О. Москаленко