Рішення № 10906844, 16.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.10                                                                                 Справа № 4/216

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «Техномер», м. Луганськ

до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ

про стягнення 2109665 грн. 75 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Чорної І.М.

у присутності представників сторін:

від позивача: Олейнік О.О., довіреність № 1 від 02.11.2009;

від відповідача: Нікітін В.В., довіреність № 23-д від 18.02.2010.

Суть справи: заявлена вимога про стягнення з відповідача 2100000 грн. 00 коп. заборгованості, 3% річних у сумі 9665 грн. 75 коп. відповідно до договору про відступлення права вимоги № 30/03/10 від 30.03.2010.

У судовому засіданні 09.08.2010, згідно ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 16.08.2010.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 16.08.2010.

Представник позивача надав у судове засідання заяву, здану до суду 19.07.07, в порядку ст. 22 ГПК України, якою відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 9665 грн. 75 коп. та просить припинити провадження по справі у цій частині, відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України, повідомивши суд, що з наслідками відмови від позову у цій частині ознайомлений.

Представник відповідача доповненням до відзиву вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в обсязі основного боргу.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

встановив:

Між Приватним підприємством «Техномер»(позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»30.03.2010 укладено договір про відступлення права вимоги № 30/03/10 (далі за текстом - договір), відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»передало Приватному підприємству «Техномер»права вимоги сплати відповідачем - Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго»заборгованості у сумі 2 100 000 грн. 00 коп., про що відповідач був повідомлений належним чином.

Право вимоги сплати вказаної заборгованості виникло у Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»за договорами про відступлення права вимоги № 1/12/09 від 01.12.2009 та № 21/12/09 від 21.12.2009.

Відповідно до п. 2.2 договору № 30/03/10 від 30.03.2010, новий кредитор (позивач у справі) зобов’язаний компенсувати первісному кредитору (Товариству з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія») вартість відступленого права вимоги заборгованості у розмірі, передбаченому п. п. 2.1 цього договору, протягом 25 банківських днів з моменту укладення договору.

Підпунктом 2.3 договору, розрахунки за цим договором можуть також здійснюватися шляхом видачі простого чи переказного векселя (векселів), заліком зустрічних однорідних вимог чи іншим способом, що не протирічить законодавству України. У разі, якщо розрахунки здійснюються не в грошовій формі, Сторони підписують Додаткову угоду до цього договору.

Сторони за договором уклали додаткову угоду № 1 до договору про відступлення права вимоги № 30/03/10 від 30.03.2010 щодо здійснення розрахунків за договором шляхом передачі простого векселя.

На підставі акту приймання-передачі векселя до договору про відступлення права вимоги від 12.04.2010 Приватне підприємство «Техномер»(позивач) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»прийняло простий вексель серії АА № 0040534 з датою складання 12.04.2010, номінальною та ринковою вартістю 2100000грн.00 коп. Даний факт також підтверджується актом звіряння від 13.04.2010.

За таких обставин, відповідно до умов вищевказаного договору у Приватного підприємства «Техномер»(позивача) виникло право вимоги сплати Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго»(відповідачем) заборгованості у сумі 2100000 грн. 00 коп., а також штрафних санкцій (штрафу, пені), завданих збитків за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов’язань, нарахованих процентів та інших, належних до сплати коштів, згідно з законодавством України.

Позивач 11.05.2010 направив відповідачу письмову вимогу щодо погашення заборгованості у 7-денний строк в порядку, передбаченому ст. 530 Цивільного кодексу України, на яку позивач відповіді не отримав, заборгованість відповідачем не була сплачена.

Представник відповідача доповненням до відзиву, зданого до суду 16.08.2010, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в обсязі основного боргу.

Оцінивши доводи сторін та наявні у справі матеріали у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача суму заборгованості у розмірі 2100000 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 9665 грн. 75 коп. відповідно до договору про відступлення права вимоги № 30/03/10 від 30.03.2010.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, Між Приватним підприємством «Техномер»(позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»було укладено договір про відступлення права вимоги № 30/03/10 від 30.03.2010. За умовами цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»передало Приватному підприємству «Техномер»права вимоги сплати відповідачем - Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго»заборгованості у сумі 2100000 грн. 00 коп., про що відповідач був повідомлений належним чином.

Право вимоги сплати вказаної заборгованості виникло у Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»за договорами про відступлення права вимоги № 1/12/09 від 01.12.2009 та № 21/12/09 від 21.12.2009 (а. с. 17-19, а. с. 21).

Відповідно до п. 2.2 договору № 30/03/10 від 30.03.2010, новий кредитор (позивач у справі) зобов’язаний компенсувати первісному кредитору (Товариству з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія») вартість відступленого права вимоги заборгованості у розмірі, передбаченому п. п. 2.1 цього договору, протягом 25 банківських днів з моменту укладення договору.

Підпунктом 2.3 договору розрахунки за цим договором можуть також здійснюватися шляхом видачі простого чи переказного векселя (векселів), заліком зустрічних однорідних вимог чи іншим способом, що не протирічить законодавству України. У разі, якщо розрахунки здійснюються не в грошовій формі, Сторони підписують Додаткову угоду до цього договору.

На виконання умов договору сторони договору уклали додаткову угоду № 1 до договору про відступлення права вимоги № 30/03/10 від 30.03.2010 щодо здійснення розрахунків за договором шляхом передачі простого векселя.

Згідно з актом приймання-передачі від 12.04.2010 Приватне підприємство «Техномер»передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»прийняло простий вексель серії АА № 0040534 з датою складання 12.04.2010, номінальною та ринковою вартістю 2100000 грн. 00 коп. (а. с. 13).

Факт повного розрахунку за договором про відступлення права вимоги № 30/03/10 від 30.03.2010 шляхом передачі простого векселя серії АА № 0040534 з датою складання 12.04.2010, номінальною та ринковою вартістю 2100000 грн. 00 коп. підтверджується актом звірення від 13.04.2010, який належним чином підписаний сторонами та скріплений печатками їх підприємств (а. с. 15).

Позивач 11.05.2010 направив відповідачу письмову вимогу № 5 щодо погашення заборгованості у 7-денний строк в порядку, передбаченому ст. 530 Цивільного кодексу України (а. с. 27), відповідач відповідь на вимогу не надав, оплату не здійснив.

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем у розмірі 2100000 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи; сума заборгованості у розмірі 2100000 грн. 00 коп. відповідачем визнана.

Представник позивача надав у судове засідання заяву, зданою до суду 16.08.2010, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9665 грн. 75 коп., повідомивши суд, що з наслідками відмови від позову у цій частині ознайомлений.

Таким чином, відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе прийняти відмову позивач від даного позову в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9665 грн. 75 коп., оскільки це право позивача передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, ця відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує ні чиї права та охоронювані законом інтереси.

За таких підстав, провадження по справі в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9665 грн. 75 коп. підлягає припиненню на підстав п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, позов підлягає задоволенню частково, з відповідача слід стягнути суму заборгованості у розмірі 2100000 грн. 00 коп., в решті позову –провадження припинити на підстав п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.08.2010 за згодою представників сторін була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525,526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22,44,49, 77, п. 4 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23А, код ЄДРПОУ 24047779, на користь Приватного підприємства «Техномер», м. Луганськ, вул. Оборона, буд. 30А, код ЄДРПОУ 33846882, борг у сумі 2 100 000 грн. 00 коп., витрати по державному миту в сумі 21000 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234 грн. 91 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          3. В решті вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –19.08.2010

Суддя                                                                                           Г.М. Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева