Ухвала суду № 109065416, 20.02.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/595/23

Провадження № 1-кс/344/315/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_3 на рішення, дії та бездіяльність прокурора, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області зі скаргою про визнання протиправною бездіяльності прокурора щодо розгляду його скарги на неправомірні дії слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні №12019090180001030 (№12021090000000215) від 11.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України.

В судових засіданнях ОСОБА_3 вимоги своєї скарги підтримав, надавши додаткові пояснення, в тому числі письмові; покликався на те, що він є невинуватим у вчиненні злочину, з приводу якого складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019090180001030, яке направлено до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області; вважає сфабрикованими слідчим та прокурором щодо себе матеріали кримінального провадження №12019090180001030 від 11.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України.

З вищевказаного приводу ОСОБА_3 звертався із заявою до Офісу Генерального прокурора щодо прийняття відповідних заходів, яку було перенаправлено до Івано-Франківської обласної прокуратури, яка, не вживши належних заходів щодо заяви ОСОБА_3 , таким чином допустила оскаржувану бездіяльність.

В судовому засіданні 20.01.2023 року після надання пояснень по суті скаржником було подано клопотання про забезпечення йому права на правову допомогу, оскільки в умовах СІЗО він фізично позбавлений можливості щодо надання документів на підтвердження своїх доводів.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 20.01.2023 року залучено захисника для участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на рішення, дії та бездіяльність прокурора в рамках кримінального провадження №12019090180001030, з числа адвокатів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області. Виконання ухвали доручено директору Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області, якому забезпечити явку захисника в судове засідання.

В судовому засіданні 16.02.2023 року захисник ОСОБА_3 підтримав скаргу ОСОБА_3 , просив її задовольнити.

Прокурор в судових засіданнях проти вимоги скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Проаналізувавши пояснення скаржника, його захисника, прокурора, дослідивши зміст скарги та надані документи, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - «КПК України»).

Зокрема, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування..

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).

Згідно з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

Системний аналіз вищезазначених законодавчих положень дає підстави дійти висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають заяви чи повідомлення, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне порушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18.

В межах оскарження такої бездіяльності слідчий суддя повинен перевірити не тільки факти звернення до органу досудового розслідування, отримання цим органом відповідної заяви та вчинення бездіяльності, а також з`ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач чи прокурор дійшли висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; вирішити питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання уповноваженої особи внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Завдання слідчого судді при вирішенні таких скарг не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області перебувало кримінальне провадження, внесене 20.05.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021090000000215 за підозрою, зокрема, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Станом на даний час у даному кримінальному провадженні складено обвинувальні акти, і на розгляді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження №12019090180001030 від 11.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України.

28.11.2022 року ОСОБА_3 звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою, в якій покликався на фальсифікацію щодо нього кримінального провадження та доказів обвинувачення, на вчинення протиправних дій працівниками правоохоронних органів (викрадення його майна під час проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_3 ), грубі порушення прокурора та суддів Івано-Франківської області, незаконне застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, безпідставне накладення арештів на майно у кримінальному провадженні та з інших питань, у зв`язку з чим просив прийняти відповідні міри.

Супровідним листом Офісу Генерального прокурора від 12.12.2022 року №31/3р-22 заяву ОСОБА_3 направлено до Івано-Франківської обласної прокуратури для розгляду в межах повноважень.

Листом Івано-Франківської обласної прокуратури від 28.12.2022 року №09/3-531-22 ОСОБА_3 повідомлено наступне:

«… Ваше обвинувачення у вчиненні інкримінованого злочину ґрунтується на здобутих у ході досудового розслідування доказах, належність та допустимість яких буде перевірено судом при розгляді справи по суті. Суд надасть оцінку доводам стосовно доведеності вини, після з`ясування обставин та перевірки їх доказами буде ухвалено судове рішення у відповідності до глави 29 КПК України.

Під час досудових розслідувань кримінальних проваджень №№ 12019090180001030, 12021090000000215 неналежного здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва ним, як і неякісного підтримання державного обвинувачення в ході судового розгляду, порушень КПК України та наказів Генерального прокурора не допущено, а тому підстав для реагування на дії прокурора немає.

Розгляд кримінального провадження стосовно Вас, клопотань прокурора

стосовно запобіжних заходів обвинувачених та апеляційних скарг з цього приводу судами першої та апеляційної інстанції здійснюється з дотриманням КПК України.

Обшуки за місцем Вашого проживання працівниками поліції було проведено на законних підставах, у присутності Вашої дружини та Вас особисто. Незаконного вилучення майна не допущено. Після ознайомлення з протоколами обшуків Ваша дружина та Ви будь-яких заяв чи скарг стосовно законності дій працівників поліції, вилучення майна чи неналежного оформлення протоколів не заявляли. Копії протоколів обшуків було вручено

Вашій дружині та Вам особисто. Під час досудового розслідування та за результатами виконання вимог ст. 290 КПК України (ознайомлення з матеріалами) Ви із заявами про викрадення майна не звертались. Обґрунтованих доказів про викрадення працівниками поліції грошових коштів та іншого майна Вами не надано, а тому Ваші доводи у цій частині вважаю надуманими. Підстав для внесення відомостей в ЄРДР за цим фактом не вбачаю.

Ви обґрунтовано обвинувачуєтесь у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. За час судового розгляду справи про Ваше обвинувачення передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які судами першої та апеляційної інстанцій неодноразово визнано доведеними, не зменшились та не перестали існувати, а нових обставин щодо Вас, які б підлягали врахуванню при вирішенні питання про запобіжний захід, не встановлено. За таких обставин підстави для зміни чи скасування застосованого до Вас запобіжного заходу, як і підстави для звернення прокурора до суду з клопотанням про скасування Вам запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, відсутні.

Надання копій відомчої переписки за зверненнями чинними наказами Генерального прокурора не передбачено.

При розгляді Ваших попередніх звернень з аналогічних питань Івано-Франківською обласною прокуратурою проведено об`єктивні перевірки за результатами яких Ваші доводи визнано необґрунтованими, про що надано роз`яснення. При надходженні від Вас у подальшому звернень з тих самих питань, які вже вирішено по суті, відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» може бути прийнято рішення про залишення їх без розгляду».

Вважаючи таку відповідь прокурора неналежною, посилаючись на незаконність невжиття прокурором заходів щодо реагування на його звернення та невжиття заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності, невнесення до ЄРДР відомостей щодо викрадення працівниками поліції під час проведення обшуку його майна, ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що в межах поданої до суду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, відповідно до вимог кримінального процесуального закону до повноважень слідчого судді не віднесено питання щодо надання оцінки доказам обвинувачення у кримінальному провадженні №12019090180001030 (питання допустимості доказів у зв`язку з порушенням процедури їх отримання вирішується судом, який розглядає кримінальне провадження по суті), вирішення питання законності проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , накладення арешту на його майно, застосування щодо нього запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні.

Не відноситься вищевказані питання і до повноважень прокурора у кримінальному провадженні, який здійснює процесуальне керівництво на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні, представляє сторону обвинувачення в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням визначено ч. 2 ст. 36 КПК України.

Крім того, ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, про застосування запобіжного заходу можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а тому перевірка законності вжиття таких заходів забезпечення кримінального провадження є повноваженням суду апеляційної інстанції, а не слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України, або прокурора.

Аналогічно, в рамках розгляду скарги на бездіяльність прокурора в порядку ст. 303 КПК України слідчий суддя позбавлений повноважень щодо перевірки законності процесуальних дій слідчих суддів при вирішенні клопотань органу досудового розслідування у кримінальному провадженні (арешт майна, застосування запобіжного заходу, надання права на проведення обшуку тощо).

Зокрема, слідчий суддя наголошує, що статтею 303 КПК України визначено чіткий і вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Щодо доводів скаржника на викрадення працівниками правоохоронного органу його власності під час проведення обшуку, то, як з`ясовано в судовому засіданні, з даного приводу ОСОБА_3 звертався до Івано-Франківського міського суду зі скаргою на дії та бездіяльність слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, працівників поліції, прокуратури та суду.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.01.2023 року у справі № 344/537/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108370313) відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 на дії та бездіяльність слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, працівників поліції, прокуратури та суду.

Станом на даний час в провадженні Івано-Франківського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_3 на Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.01.2023 року у справі № 344/537/23.

Таким чином, питання дій та бездіяльності слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, працівників поліції, прокуратури та суду вже є предметом незавершеного розгляду за ст. 303 КПК України.

Крім того, в рамках розгляду даної скарги ОСОБА_3 слідчий суддя погоджується з позицією прокурора щодо того, що після ознайомлення з протоколами обшуків ОСОБА_3 та його дружина будь-яких заяв чи скарг стосовно законності дій працівників поліції, вилучення майна чи неналежного оформлення протоколів не заявляли. Копії протоколів обшуків підписано ОСОБА_3 та його дружиною. Під час досудового розслідування та за результатами виконання вимог ст. 290 КПК України (ознайомлення з матеріалами) ОСОБА_3 із заявами про викрадення майна не звертався. Будь-яких доказів про викрадення працівниками поліції грошових коштів та іншого майна ОСОБА_3 не надано.

За таких обставин висновок прокурора, викладений у листі Івано-Франківської обласної прокуратури від 28.12.2022 року №09/3-531-22, про відсутність підстав для внесення відомостей в ЄРДР за фактом викрадення під час обшуку майна ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає підставним, а відповідні доводи скаржника щодо його незаконності - передчасними.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, N 93) право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією. А у справі "Preda and Dardari v. Italy, 1999), суд вказав, що метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь-яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією.

Виконання завдань кримінального провадження може здійснюватись лише із застосуванням та дотриманням належної правової процедури, а відомості, які зазначені у заяві про кримінальне правопорушення, по суті визначають межі досудового розслідування.

Слідчий суддя повторно зауважує, що станом на даний час кримінальне провадження №12019090180001030 від 11.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України перебуває на розгляді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, і саме до повноважень цього суду віднесено оцінку доказів з точки зору їх належності та допустимості, встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що подана до суду скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою та передчасною, оскільки ознак бездіяльності прокурора під час розгляду звернення ОСОБА_3 слідчим суддею не встановлено. Щодо всіх зазначених у заяві до Офісу Генерального прокурора доводів ОСОБА_3 прокурором, у межах його компетенції, надано належну та змістовну відповідь.

Суб`єктивна незгода ОСОБА_3 зі змістом даної відповіді по суті не свідчить про наявність у діях прокурора ознак протиправної бездіяльності.

За таких обставин, на думку слідчого судді, скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню. Підстав для задоволення скарги слідчий суддя не знаходить.

Ч.1 ст. 307 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р (ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18).

Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення, дії та бездіяльність прокурора - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.02.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1