Рішення № 10906239, 16.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/38616.08.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Український страховий дім»

доПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Транс»

простягнення 6121,44 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Корчовий С.Г.

від відповідача:не з’явився

третя особа:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Український страховий дім»(надалі –ЗАТ «Український страховий дім») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(надалі –ПАТ «СК»«Універсальна») про стягнення 6121,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ «Український страховий дім»на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-08 №566 Кв від 28.03.2008 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «BMW X5», реєстраційний номер АА 9339 АІ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Власником транспортного засобу - автомобіля «IVECO», реєстраційний номер АО 7753 АН, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, є ТОВ «Глобал Транс». Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «IVECO», реєстраційний номер АО 7753 АН, яким скоєно ДТП застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/9575296), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.08.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.08.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 16.08.2010 р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Транс».

В судове засідання 16.08.2010 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 16.08.2010 р. не з'явились, при причини неявки суд не повідомили.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відмітками на звороті ухвал суду від 16.07.2010 р. та 02.08.2010 р., які були направлені за адресою вказаною в позовній заяві. Ухвала суду від 16.07.2010 р. отримана відповідачем 26.07.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №10476287.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2008 р. між ЗАТ «Український страховий дім»та Федотовою Наталією Леонідівною укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-08 №566 Кв, об’єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом.

Предметом договору є страхування автомобіля марки «BMW X5», реєстраційний номер АА 9339 АІ на випадок настання подій, перелік яких наведено у ст. 5 договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб у будь-якому місці знаходження транспортного засобу; стихійні лиха; пожежі чи самозаймання транспортного засобу; таємне чи відкрите викрадення у будь-якому місці знаходження.

08.08.2008 р. близько 14 год. 50 хв. по Набережному шосе в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «BMW X5»та автомобіля «IVECO», а саме: Паламарчук Віктор Дмитрович керуючи автомобілем «IVECO»при об’їзді не витримавши безпечного бокового інтервалу допустив зіткнення з автомобілем «BMW X5», реєстраційний номер АА 9339 АІ, під керуванням Шуляк Сергій Іванович.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Паламарчуком В.Д. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Печерського РУ ГУ МВС у м. Києві 12.08.2008 р.

Відповідно до звіту №2103 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 17.08.2008 р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕАК «Легіон»(Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6837/08 від 15.04.2008 р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу автомобіля «BMW X5», реєстраційний номер АА 9339 АІ в результаті його пошкодження при ДТП складає 3701,75 грн.

25.08.2008 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля «BMW X5»звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, шляхом оплати вартості ремонту автомобіля, згідно документів ремонтної організації –СТО ТОВ «АВТ Баварія».

Згідно попереднього рахунку –фактури №321830 складеного 29.08.2008 р. ТОВ «АВТ Баварія»вартість ремонту пошкодженого автомобіля становить 6121,44 грн.

На підставі страхового акту №НТ-08/566/Кв/ДУ1/1, затвердженого 09.09.2008 р. та наказу від 16.06.2008 р. ЗАТ «Український страховий дім», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-08 №566 Кв від 28.03.2008 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 6121,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням №85 від 19.09.2008 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ЗАТ «Український страховий дім»перейшло в межах суми 6121,44грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб –автомобіль «IVECO», реєстраційний номер АО 7753 АН, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «BMW X5», належить ТОВ «Глобал Транс», та знаходився під керуванням Паламарчука В.Д.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Вина Паламарчука В.Д., який керував транспортним засобом встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Глобал Транс», як власника автомобіля «IVECO», реєстраційний номер АО 7753 АН, застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»згідно із полісом №ВВ/9575296.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/9575296) винесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 14.07.2008 р. (0:00) по 13.07.2009 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВВ/9575296 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ТОВ «Глобал Транс», судом встановлено, що Паламарчук В.Д. користувався транспортним засобом на законній підставі, доказів на спростування вказаного висновку сторонами не надано, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Паламарчуком В.Д., належного ТОВ «Глобал Транс»автомобіля «IVECO», реєстраційний номер АО 7753 АН була застрахована ПАТ «СК»«Універсальна».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВВ/9575296) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза –нуль (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із звіту №2103 від 17.08.2008 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу автомобіля «BMW X5», реєстраційний номер АА 9339 АІ в результаті його пошкодження при ДТП складає 3701,75 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач заявою №1320 від 01.06.2009 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка отримана відповідачем 02.06.2009 р., звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 6121,44 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВВ/9575296 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3701,75 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В задоволенні позову в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 2419,69грн. необхідно відмовити, оскільки розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Український страховий дім»задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1; ідентифікаційний код 20113829) на користь Закритого акціонерного товариства «Український страховий дім»(01023, м. Київ, Площа Спортивна, 3; ідентифікаційний код 32556540) суму страхового відшкодування у розмірі 3 701 (три тисячі сімсот одна) грн. 75 коп., державне мито у розмірі 61 (шістдесят одна) грн. 68коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 142 (сто сорок дві) грн. 71 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –20.08.2010 р.