Рішення № 10906137, 17.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/30617.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарба ЛТД»

до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Шумаков Ю.Б. (директор, наказ та протокол № 2 від 10.04.2007р.);

від відповідача: Якуш О.Л. (довіреність від 23.03.2010р.).

В судовому засіданні 17 серпня 29010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакофарба ЛТД»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району» м. Києва (надалі - відповідач) заборгованості на суму 39 410,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов’язків за договором № 9-5 від 01 березня 2010 року не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, позовні вимоги в судовому засіданні визнав в повному обсязі.

Ухвалою від 02.08.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 17.08.2010р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2010 між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (ділі по тексту - Покупець) (разом - сторони), було укладено договір №9-5 (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи, надалі –Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціні, вказаних у підписаних сторонами Специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється самовивозом зі складу Постачальника.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар (продукцію), що підтверджується довіреністю на отримання товару (продукції) № 10 від 26.03.2010р. та видатковим накладними: №0000573 та №0000574 від 26.03.2010р., №0000606 від 30.03.2010р. та №0000645 від 31.03.2010р. (копії документів в матеріалах справи).

Загальна сума поставленого товару (продукції) становить –39 410,70 грн.

Позивач стверджує, що взяті на себе зобов’язання за Договором перед відповідачем він виконав в повному обсязі, поставивши останньому товар (продукцію), натомість зазначає, що Покупець взяті на себе зобов’язання за Договором не виконав.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що оплата кожної партії продукції здійснюється покупцем протягом тридцяти календарних днів з дати поставки партії продукції.

Позивач вказує, що Покупець не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання по оплаті поставленого йому товару (продукції) внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість на суму - 39410,70 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору Постачальник на адресу Покупця надіслав претензію № 535 від 04.06.2010р. (копія в справі) про перерахування останнім суми загального боргу. Факт надсилання та отримання відповідного документа відповідачем підтверджується поштовим відправленням (копія в справі). 10.06.2010р. Покупець надав відповідь на претензію № 1388 (копія в справі) Постачальника в якій зазначив, що існуюча у нього заборгованість за Договором буде погашена по мірі надходження коштів на його рахунок.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у розмірі 630,11 грн. (394,11 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва (ідентифікаційний код: 03359090, адреса: 03170, м. Київ, Святошинський район, вул. Янтарна, будинок, 5, р/р № 2600433025088 в Києво - Святошинському відділенні ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 820019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарба ЛТД»(ідентифікаційний код: 33061725, адреса: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11/1, р/р № 26009037407900 в АКІБ «Укрсиббанк, м. Харків, МФО 351005) грошові кошти в розмірі 39 410,70 грн. (тридцять дев’ять тисяч чотириста десять гривень 70 копійок) та судові витрати у сумі 630,11 грн. (шістсот тридцять гривень 11 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 20.08.2010р.