Рішення № 10906090, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/27321.07.10 За позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України

2. Державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонпостачальник»

до

проТовариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Тритон»

визнання недійсним договору

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Прокуратури Хоптюк В.С. прок.відд., Кривоклуб Т.В. прок.відд.,

Хруленко О.В. ст.прок.відд.

Від Позивачів 1.Порайко А.М. предст.

2. ОСОБА_1 предст.

Від Відповідача не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України (далі Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі Позивач-1) та державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонпостачальник»(далі Позивач-2) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова Компанія «Тритон» (далі Відповідач), в якому просить суд визнати недійсним договір міни цінних паперів № Д-0902 від 09.09.2009, укладений між Позивачем-2 та Відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір міни цінних паперів № Д-0902 від 09.09.2009 від імені Позивача-2 підписаний не уповноваженою та невстановленою особою, підтвердженням чому є висновок почеркознавчої експертизи. До того ж, предметом договору міни є цінні папери, які на момент укладення спірного договору не знаходилися у власності Відповідача.

Позивач-2 надав до суду письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги Прокурора та зазначив, що підпис генерального директора Позивача-2 в договір міни цінних паперів № Д-0902 від 09.09.2009 підроблений, жодних дій на укладення чи виконання цього договору Позивач-2 не вчиняв.

Відповідач відзиву на позов до суду не надав, повноважного представника для участі в судових засіданнях не направив, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Зважаючи на викладене та керуючись статтею 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

В матеріалах справи знаходиться копія договору міни цінних паперів № Д 0902 від 09.09.2009 (далі Договір міни), який, як зазначено в преамбулі договору, укладений між Позивачем-2 в особі тимчасово виконуючого обовязки генерального директора ОСОБА_1 та Відповідачем.

Згідно з п. 1.1 Договору міни Позивач-2 зобовязується передати у власність Відповідача цінні папери (цінні папери-1), а Відповідач зобовязується передати Позивачу-2 у власність цінні папери (цінні папери-2), зазначені в п. 1.2, згідно з умовами даного договору.

В п. 1.2 Договору міни визначено, що ЦП-1 є 15 заставних (серії АА № 000140 - № 000153), емітовані товариством з обмеженою відповідальністю «Екобуд», загальною вартістю 5026650,00 грн.

Цінними паперами-2 є іменні інвестиційні сертифікати, емітовані ТОВ «КУА «Холдинг Груп»ЗНВПІФ «Імпульс І», код ISIN UA 4000049175, бездокументарної форми випуску, номінальною вартістю 10000,00 грн., кількість 500 штук, договірна вартість пакету 5026650,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору міни Позивач-2 зобовязується здійснити поставку цінних паперів до 30.09.2009 шляхом передачі закладних за актом приймання-передачі, при цьому додатковий індосамент здійснюється на імя Відповідача.

Акт приймання-передачі заставних до Договору міни був складений сторонами 09.09.2009 та підписаний від імені Позивача-2 ОСОБА_1

Відповідач згідно з п. 2.2 Договору міни зобовязується здійснити поставку цінних паперів в строк до 30.09.2009 шляхом переказу зі свого рахунку в цінних паперах № 003301 в ВАТ «Агрокомбанк»на рахунок Позивача-2 (рахунок Позивача-2 визначається після його відкриття шляхом його зазначення в додатковій угоді, яка є невідємною частиною цього договору).

Докази підписання додаткової угоди, визначеної в п. 2.2 Договору міни, так само як і докази перерахування цінних паперів-2 на рахунок Позивача-2 в матеріалах справи відсутні.

В підп. (б) п. 3.1 Договору міни міститься гарантія сторін про те, що цінні папери належать сторонам на праві власності й вони мають всі права володіти, користуватися та розпоряджатися ними.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, на що в матеріалах справи знаходиться копія договору купівлі-продажу цінних паперів № Д-0907 від 22.09.2009, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Професійний лізинг»та Відповідачем, на підставі якого останній придбав іменні інвестиційні сертифікати, емітовані ТОВ «КУА «Холдинг Груп»ЗНВПІФ «Імпульс І», код ISIN UA 4000049175, бездокументарної форми випуску, номінальною вартістю 10000,00 грн., кількість 500 штук, договірна вартість 12500,00 грн.

Також в матеріалах справи знаходиться копія виписки про операції з цінними паперами на рахунку в цінних паперах № 003301, що належить Відповідачу, складена 19.02.2010 за період з 26.11.2008 по 19.02.2010. З указаної виписки вбачається, що іменні інвестиційні сертифікати, емітовані ТОВ «КУА «Холдинг Груп»ЗНВПІФ «Імпульс І», код ISIN UA 4000049175, номінальною вартістю 10000,00 грн., кількістю 500 штук були зараховані на рахунок Відповідача 25.09.2009; 10.11.2009 43 інвестиційні сертифікати були списані з рахунку, і станом на 19.02.2010 на рахунку обліковується 457 інвестиційних сертифікати.

З наведених документів слідує наступне: на момент укладення Договору міни Відповідач не мав у власності цінних паперів, що складають предмет міни, відтак, гарантія Відповідача про належність йому цінних паперів на праві власності, що викладена в п. 3.1 Договору міни, не відповідала дійсності на момент укладення даного договору; вказані цінні папери так і не були перераховані Позивачу-2, як це передбачено в п. 2.2 Договору міни.

На останньому аркуші Договору міни міститься підпис з розшифруванням «ТВО Генерального директора ОСОБА_1».

21.04.2009 наказом Міністра оборони України за № 194 «Про відсторонення від посади керівника державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонпостачальник»тимчасове виконання обовязків генерального директора Позивача-2 покладено на ОСОБА_1.

Представник Позивача-2, ОСОБА_1, надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що, виконуючи обовязки генерального директора Позивача-2, він не підписував спірний Договір міни та в будь-які правовідносини від імені Позивача-2 з Відповідачем не вступав.

В матеріалах справи знаходиться копія висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 01.09.2009 № 11, складеного за результатами проведення почеркознавчої експертизи у кримінальній справі.

У п. 2 резолютивної частини вказаного висновку зазначено, що підписи на останній сторінці договору міни цінних паперів № Д-0902 від 09.09.2009 (спірний Договір міни) у графі «Сторона-1 ТВО Генерального директора ОСОБА_1», в нижній лівій частині повідомлень про реєстрацію змін заставної від 30.06.2009 у графі «Підпис заявника»виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (особами) з наслідуванням якомусь справжньому підпису ОСОБА_1

З викладених обстави вбачається, що спір у даній справі виник у звязку з оскарженням Прокурором дійсності спірного Договору міни.

За результатами розгляду справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З викладеного слідує, що набувати цивільних прав та обовязків від імені юридичної особи може лише особа, уповноважена на такі дії установчими документами, довіреністю чи нормативно-правовим актом цивільного законодавства.

При цьому, волевиявлення уповноваженої особи на набуття цивільних прав та обовязків для юридичної особи, яку вона представляє, шляхом укладення правочину має підтверджуватися підписом такої особи, зробленим на примірнику відповідного правочину.

Згідно з письмовими поясненнями представника Позивача-2, ОСОБА_1, спірний Договір міни він не підписував.

Зазначені твердження представника Позивача-2 підтверджуються також дослідженим вище висновком почеркознавчої експертизи, в якому зазначено, що підпис на останній сторінці Договору та на інших, повязаних з ним документах, виконаний не ОСОБА_1

Відповідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись викладеними вище нормами ГПК України, суд дослідив наявні у справі докази та дійшов до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що спірний Договір міни не підписувався тимчасово виконуючим обовязки генерального директора Позивача-2 ОСОБА_1

Відтак, Позивач-2 не міг набути цивільних прав та обовязків за даним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 715 ЦК України передбачено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобовязується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Відповідно до ч. 1 ст. 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що на момент укладення Договору міни Відповідач не мав у власності цінних паперів, що є предметом міни, а гарантія Відповідача про належність йому цінних паперів на праві власності, що викладена в п. 3.1 Договору міни, не відповідала дійсним обставинам, що мали місце на момент укладення спірного договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про невідповідність змісту Договору міни на момент його укладення вимогам ЦК України.

Враховуючи викладене, спірний Договір міни укладений з порушенням вимог частин 1, 2 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір міни цінних паперів № Д-0902 від 09.09.2009, укладений між державним підприємством Міністерства оборони України «Укроборонпостачальник»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, код ЄДРПОУ 24974907) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Тритон»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13; код ЄДРПОУ 34807972).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Тритон»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13; код ЄДРПОУ 34807972) в дохід бюджету 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 19.08.2010