Рішення № 10906045, 02.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/27402.07.10

За позовом Непідприємницького товариства Відкритого недержавного пенсійного фонду «Перший національний Відкритий пенсійний фонд»в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Адміністратор недержавного пенсійного фонду «Пенсійне забезпечення»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»

про стягнення 125 401,77 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Дубровін Д.М. –предст.

Від Відповідача не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Непідприємницьке товариство Відкритий недержавний пенсійний фонд «Перший національний Відкритий пенсійний фонд»в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Адміністратор недержавного пенсійного фонду «Пенсійне забезпечення»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»про стягнення 122000,00 грн. заборгованості та 3401,77 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором купівлі-продажу цінних паперів № КУА-3/09 від 05.11.2009 в частині оплати Позивачу вартості цінних паперів відповідно до Графіку оплати, затвердженого Додатком № 1 до вказаного Договору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив.

16.06.2010 Відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження по справі № 32/274 до вирішення справи № 44/610-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», що розглядається Господарським судом міста Києва, оскільки введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відповідача з моменту порушення справи та введена процедура розпорядження майном.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро»порушено провадження у справі № 44/610-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика».

11.11.2009 в газеті «Урядовий кур'єр»№ 209 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика».

Відповідно до положень п. 8.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04.06.2004 № 04-5/1193 після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

Однак суд зазначає, що 25.11.2009 в газеті «Урядовий кур'єр»№ 219 надруковано оголошення в спростування оголошення, надрукованого на сторінці 21 газети «Урядовий кур'єр»№ 209 від 11.11.2009, стосовно порушення Господарським судом міста Києва справи № 44/610-б про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»банкрутом, оскільки 19.11.2009 Вищим господарським судом України зупинено виконання ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 44/610-б.

Таким чином, підстави для зупинення провадження у справі № 32/274 відсутні, оскільки відсутня публікація оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика».

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.11.2009 між Непідприємницьким товариством Відкритий недержавний пенсійний фонд «Перший національний Відкритий пенсійний фонд»від імені та в інтересах якого діє на підставі договору управління активами пенсійного фонду від 11.02.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю «Адміністратор недержавного пенсійного фонду «Пенсійне забезпечення»(далі –Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»(далі –Відповідач, Покупець) укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № КУА-3/09 (далі –Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов’язався передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти і оплатити в порядку та на умовах, визначених Договором, цінні папери, а саме: облігації процентні іменні серії В, бездокументарна форма, емітент – ТОВ «Черкаська птахофабрика», номінальною вартістю 1000,00 грн., в кількості 593 шт.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір купівлі-продажу цінних паперів № КУА-3/09 від 05.11.2009 є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 3.1 Договору Продавець зобов’язаний у строк до 12:00 години за київським часом 10.11.2009 списати цінні папери для зарахування на рахунок у цінних паперах Покупця № 301395 в депозитарії ВАТ «ВДЦП», код ВАТ «ВДЦП»№ 001. Покупець зобов’язаний забезпечити зарахування ЦП на свій рахунок в депозитарії.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за Договором щодо передачі цінних паперів Відповідачу, що підтверджується розпорядженням Позивача, наданим зберігачу АТ «ІМЕКСБАНК», на виконання облікової операції № 98-БХ від 10.11.2009 та актом прийому-передачі цінних паперів від 23.11.2009.

Відповідно до п. 1.2 Загальна вартість цінних паперів, що продаються за Договором, становить 655828,35 грн.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що Покупець приймає на себе зобов’язання у строк до 15:00 години за київським часом 10.11.2009 перерахувати грошові кошти у сумі, вказаній у п. 1.2 Договору на розрахунковий рахунок Продавця № 26502014063001 в Публічному акціонерному товаристві «ІМЕКСБАНК», МФО 328384.

У разі ненадходження коштів від Покупця згідно з п. 3.5 Договору загальна вартість цінних паперів становить 726645,84 грн., у зв’язку з чим, Покупець бере на себе зобов’язання оплатити цінні папери у порядку і строки, встановлені у Додатку № 1 до Договору (п. 3.6 Договору).

Так, Додатком № 1 до Договору купівлі-продажу цінних паперів № КУА-3/09 від 05.11.2009 передбачено наступний Графік оплати цінних паперів загальною вартістю 726645,85 грн.: 10.12.2009 –237830,56 грн., 31.03.2010 –122000,00 грн., 30.06.2010 –122000,00 грн., 30.09.2010 –122000,00 грн., 31.12.2010 –122815,28 грн.

Судом встановлено, що Відповідач у строки, передбачені п. 3.5 Договору оплату цінних паперів не здійснив, тому оплата за цим Договором мала бути здійснена відповідно до умов п. 3.6 Договору.

Однак, Відповідач, в порушення умов Договору здійснив перерахування грошових коштів в сумі 237830,56 грн. лише 17.12.2009, прострочивши перший платіж на 7 днів. Станом на час розгляду спору другий платіж в розмірі 122000,00 грн. Відповідачем не здійснений. Доказів протилежного Відповідачем до суду не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати цінних паперів Позивачу згідно з Договором.

Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 122000,00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у випадку невиконання або прострочення виконання зобов’язань, вказаних у п. 3.6 Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Сума пені, що заявлена до стягнення з Відповідача, розрахована Позивачем відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та положень ч. 6 ст. 232 ГК України виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період, з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати по сумі, яка складає суму боргу та за період прострочення, і підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»в сумі 3401,77 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»(01011, м. Київ, вул. Московська, буд. 41/8, нежиле приміщення 66, код 30598924) на користь Непідприємницького товариства Відкритого недержавного пенсійного фонду «Перший національний Відкритий пенсійний фонд»(01023, м. Київ, вул. Л.Первомайського, 4, код 33059889) 122000,00 грн. заборгованості, 3401,77 грн. пені, 1245,01 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 19.08.2010