Рішення № 10906006, 04.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/35104.08.10                     

за позовом:Дизель С.п.А. (Diesel S.p.A.), Італія

доЗакритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»

про стягнення заборгованості в розмірі 48147,35 євро

Суддя Хрипун О.О.

Представники: від позивачаКодунов М.Л. –предст., від відповідачаКоваль Т.В. –предст. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Дизель С.п.А. (Diesel S.p.A.), компанія, що є резидентом Італійської Республіки (далі –Позивач), звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»(далі –Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача 47681,00 євро основного боргу та 466,35 євро процентів за прострочення виконання зобов’язання з оплати продукції.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не оплатив поставлену Позивачем на підставі договору № 4/2008 від 03.07.2008 продукцію, внаслідок чого сума заборгованості Відповідача складає 47681,00 євро. На зазначену суму Позивачем були нараховані 3% річних за період прострочення з 30.12.2008 до 28.04.2009 у сумі 466,35 євро.

          Відповідач у поданому до суду відзиві на позов визнав частину заборгованості у сумі 42681,00 євро, надав докази часткової оплати поставленої продукції у сумі 5000,00 євро та заперечив проти нарахування Позивачем трьох процентів річних за прострочення оплати.

          16.07.2010 слухання справи відкладалося з підстав, визначених у відповідній ухвалі, згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.07.2008 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 4/2008 (далі –Договір), відповідно до якого Позивач як виробник та продавець одягу та аксесуарів торгової марки «DIESEL»уповноважує Відповідача імпортувати та продавати товари даної торгової марки на виключній основі в магазинах «Дика орхідея», «Бюстье»«VI Легіон»на території України (далі –Територія).

          В Договорі Позивач заявляє, що загальна вартість всіх імпортованих товарів не повинна перевищувати 1500000,00 євро; товари будуть поставлятися на умовах франко-завод (Лімена чи Тієна) зі складів Позивача згідно з Інкотермс-2000; Відповідач оплачує товари у розмірі 50% від загальної вартості на умовах передплати і 50% прямим переказом через 60 днів з дати виставлення рахунку-фактури.

          В матеріалах справи знаходяться копії виставлених Позивачем Відповідачу рахунків-фактур, а саме: рахунок-фактура № 08129470 від 30.10.2008 на суму 4805,50 євро, рахунок-фактура № 08129472 від 30.10.2008 на суму 45640,40 євро, рахунок-фактура від 30.10.2008 № 08129473 на суму 1962,00 євро.

          Враховуючи викладені вище умови Договору, Відповідач повинен був сплати 50% від вказаної в рахунках-фактурах суми на умовах передплати, тобто до одержання товару від Позивача, і 50% через 60 днів з дати виставлення рахунків-фактур, тобто не пізніше 30.12.2008.

          В матеріалах справи знаходиться копія направленого Позивачу Відповідачем листа, в якому останній просить відвантажити товар без узгодженої передплати та зобов’язується повністю розрахуватися за поставлений товар до 20.12.2008.

          З матеріалів справи вбачається і представником Відповідача було підтверджено, що у передбачені Договором строки Відповідач не розрахувався з Позивачем за поставлений товар.

          Представник Відповідача в судовому засіданні підтвердив факт одержання ним від Позивача товару за вказаними рахунками-фактурами та зазначив, що Відповідач не має жодних претензій щодо якості та кількості поставленого товару.

          За твердженням Позивача, заборгованість Відповідача за поставлений згідно з Договором товар з урахуванням знижки за кредитовим авізо від 30.05.2008 № 08201671 та часткового платежу у сумі 3249,40 євро, здійсненого Відповідачем на оплату рахунку-фактури № 08129470 від 30.10.2008, складає 47681,00 євро.

          04.08.2010 представник Відповідача надав в судове засідання копію повідомлення АТ «Сбербанк Росії», зробленого в міжнародній міжбанківській системі електронних платежів (SWIFT), з якого слідує, що на виконання умов Договору Відповідач перерахував Позивачу 5000,00 євро.

          Представник Позивача в судовому засіданні підтвердив факт надходження зазначених коштів на рахунок Позивача.

          Таким чином, на момент прийняття даного рішення сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором складає 42681,00 євро.

За результатом розгляду справи суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

У преамбулі Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов’язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» приватноправові відносини – це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб’єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.

Оскільки Позивач є іноземною юридичною особою, що створена та діє відповідно до правопорядку Італійської Республіки, а Відповідач –юридична особа, що створена та діє згідно з українським правопорядком, правовідносини між сторонами є приватно-правовими відносинами з іноземним елементом в розумінні ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»та регулюються, зокрема, нормами даного закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні.

В ч. 1 ст. 7 Закону України «Про міжнародне приватне право»встановлено, що при визначенні права, яке підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору Позивач як виробник та продавець одягу та аксесуарів торгової марки «DIESEL»уповноважує Відповідача імпортувати та продавати товари даної торгової марки на виключній основі в магазинах «Дика орхідея», «Бюстье»«VI Легіон»на території України (далі –Територія). При цьому вартість імпортованих товарів не повинна перевищувати 1500000,00 євро.

Також Договором передбачене право Позивача в будь-який момент припинити дію Договору у випадку, якщо Відповідач буде продавати товари за межами Території та/або якщо Відповідач не виконає яке-небудь зобов’язання щодо закупки товарів; вивозу закуплених товарів, що готові до відправлення; проведення відповідних платежів в узгоджені строки та/або якщо Відповідач наносить шкоду іміджу та репутації Позивача чи його товарам.

З викладених положень слідує, що за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором комісії.

Так згідно з ч. 1 ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 1 ст. 1012 ЦК України передбачено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Комітент може бути зобов’язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами (ч. 2 ст. 1012 ЦК України).

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч. 3 ст. 1012 ЦК України).

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Укладеним між Позивачем та Відповідачем Договором не врегульоване питання щодо права, яке має застосовуватися до правовідносин сторін, що виникли на підставі цього Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право»у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв’язок із правочином.

Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов’язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження (ч. 3 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право»у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору за договором комісії є комісіонер.

Враховуючи, викладені положення чинного законодавства, до спірних правовідносин, що виникли між Позивачем та Відповідачем на підставі укладеного між ними Договору, застосовується право України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно доумов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що Відповідач повинен був оплатити поставлений Позивачем товар не пізніше 30.12.2008, проте, оплата проведена не була і на момент прийняття даного рішення сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 42681,00 євро.

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач свою вину в порушенні зобов’язання щодо оплати товару визнає, так само як і не заперечує розміру заборгованості перед Позивачем у сумі 42681,00 євро.

Відтк, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 42681,00 євро підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, як встановлено судом вище, при зверненні з позовом Позивач просив стягнути з Відповідача 47681,00 євро, проте, на момент розгляду справи Відповідач сплатив Позивачу частину заборгованості за Договором у сумі 5000,00 євро, факт одержання яких підтверджується Позивачем, провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 5000,00 євро підлягає припиненню за відсутності предмету спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму заборгованості у розмірі 47681,00 євро були нараховані три проценти річних за період з 30.12.2008 до 28.04.2009 у сумі 466,35 євро.

З огляду на те, що вище судом був визнаний доведеним факт прострочення виконання Відповідачем свого грошового зобов’язання з оплати поставленого за Договором товару, позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 77-а; код ЄДРПОУ 33781592) на користь Дизель С.п.А. (Diesel S.p.A.), (36060, Італія, Віченца, Мольвена, віа дель’Індустриа, 7; код 00642650246) 43147,35 євро (сорок три тисячі сто сорок сім євро 35 євроцентів), з яких 42681,00 євро (сорок дві тисячі шістсот вісімдесят одне євро 00 євроцентів) –сума заборгованості; 466,35 євро (чотириста шістдесят шість євро 35 євроцентів) –три проценти річних.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з з закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»5000,00 євро.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 77-а; код ЄДРПОУ 33781592) на користь Дизель С.п.А. (Diesel S.p.A.), (36060, Італія, Віченца, Мольвена, віа дель’Індустриа, 7; код 00642650246) 481,50 євро (чотириста вісімдесят одне євро 50 євроцентів) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 19.08.2010