Ухвала суду № 10905702, 20.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20.08.10№ 05-5- 18 / 9785 Суддя , розглянувши

позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Аптеки Запоріжжя"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ассіст"

про стягнення 143 935,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито за подання позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн.

          У поданій до господарського суду позовній заяві б/н від 12.08.2010 р. ціна позову визначена у сумі 143 935,72 грн., відповідно 1% від ціни позову складає 1 439,36 грн. Проте позивачем державне мито сплачено у розмірі 1 439,35 грн., про що свідчить платіжна квитанція №1327 від 28.04.2010 р.

Позивачем до позовної заяви не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Станом на 23.06.2010 р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві було змінено реквізити для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті до Державного бюджету України за кодом 22050003, рахунок –31218264700001, одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ –24262621, банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Києві, МФО –820019.

          Проте з платіжної квитації №1326 від 28.04.2010 р., доданої до позовної заяви як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вбачається, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за іншими реквізитами.

Відповідно до п. 10 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Слід також зазначити про те, що згідно з п.п. 3, 3-1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Документом, що підтверджує сплату державного мита, є відповідний документ фінансової установи, яка здійснила перерахування суми державного мита до бюджету.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Додані до позовної заяви вищезазначені платіжні документи оформлені з порушенням вимог вищевказаної Інструкції, оскільки в призначенні платежу вищезазначених платіжних доручень не зазначено за позовом до кого сплачено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а тому зазначені платіжні документи не можуть бути прийняті судом як належний доказ.

Позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Поштовий фіскальний чек №4105 від 21.06.2010 р. та опис вкладення у цінний лист від 21.06.2010 р. не можуть бути доказами направлення відповідачеві позовної заяви б/н від 12.08.2010 р., оскільки свідчать про те, що позовна заява направлена відповідачеві раніше дати її складання та підписання.

Додатково суд звертає увагу позивача на те, що додані до позовної заяви ксерокопії документів належним чином не засвідчені. Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р., відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень

          Керуючись п.п. 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

          Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В. Мандриченко