Рішення № 10905511, 17.08.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 р. Справа № 6/84

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Приватного підприємства "Перламутр" вул.Крайківського, 2а, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 2 622 грн. 23 коп.,

Представники:

Від позивача: представник Жумбей С.Б., (паспорт серії НОМЕР_2 від 10.02.1999, довіреність № б/н від 31.12.09)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості за договором поставки № 306-П від01.05.08 в сумі 2622грн.23коп.

Представник позивача позов підтримав. В обгрунтування заявлених вимог послався на те, що підприємцем ОСОБА_1 порушено умови договору поставки укладеного між сторонами в частині оплати за отриманий товар в зв"язку з чим виникла заборгованість в сумі 2622грн.23коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач в судове засідання не з"явився, причини свого неприбуття не повідомив, письмового відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи ухвалою суду від 02.08.10 з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі повноважних представника відповідача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 01.05.08 між сторонами укладено договір поставки №306-П, згідно умов якого сторони домовилися про наступне: постачальник (ПП "Перламутр") передає у власність покупця (підприємець ОСОБА_1.) , а покупець приймає та оплачує поставлений товар на у умовах договору. Товар поставляється партіями згідно замовлення(заявки) покупця. Кількість та асортимент, а також ціна товару вказується у видаткових (товаро-транспортних) накладних, що є невід"ємною частиною договору.

Розділом 2 договору визначено вартість товару та умови розрахунку. Зокрема, постачальник постачає товар за вільними відпускними цінами. Розрахунок за товар здійснюється у гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або іншим видами розрахунків , які передбачені законодавством. Розрахунки за кожну партію товару здійснюються на умовах попередньої оплати з відтермінуванням на сім календарних днів.

Як зазначив позивач, за період співпраці з відповідачем, за останнім рахується заборгованість в розмірі 2622грн.23коп.

Даний факт підтверджується поданими в матеріали справи видатковими накладними №У-00106022 від 21.04.08на суму 3266грн.32коп., №У-00130963 від 22.07.18 на суму 882грн.74коп., №У-00132528 від 29.07.08 на суму 1045грн.20коп. за яким відповідач здійснив часткову оплату коштів в зв"язку з чим станом на 22.07.10 непогашеною залишилася заборгованість в сумі 2622грн.23коп.

В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків між сторонами №106 від 30.06.10 на суму 2622грн.23коп. скріплений підписами сторін.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 08.07.10 звертався до відповідача з письмовою вимогою про необхідність сплати заборгованості в сумі 2622грн.23коп. в 5-ти денний термін з моменту отримання претензії, проте, як свідчать обставини справи відповіді на претензію не отримано, заборгованість не погашена.

У відповідності до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу дії ст.629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України суб”єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов”язання.

Згідно з ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 цього ж Кодексу, якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом на спростування вимог позивача.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного та з огляду на визнання відповідачем заборгованості в сумі 2622грн.23коп.(акт звірки розрахунків), суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, згідно ст.49 ГПК України, слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 629,712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 49, 75, 82-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( ід.номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Перламутр" вул.Крайківського, 2а, м.Івано-Франківськ ,76019 ( код ЄДРПОУ 23799460, р/р 26008011140400, МФО 351005 Банк АКІБ "УкрСиббанк" м.Харків) 2662грн.23коп. заборгованості за поставлений товар, 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

рішення підписане 20.08.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 20.08.10