Рішення № 10905105, 19.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.10 р. Справа № 16/129

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при помічнику судді Єрохіної В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Софт Сервіс Холдінг” м.Донецьк

про стягнення гарантійної суми в розмірі 14547,15грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.06.10р. порушено провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства „Софт Сервіс Холдінг” м.Донецьк про стягнення гарантійної суми в розмірі 14547,15грн.

Представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, розяснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 02/10/07/35В від 02.10.2007р., акти приймання-передачі від 01.09.2008р. та від 31.08.2009р., лист від 03.08.2009р. про розірвання договору, виписки з рахунку від 08.11.2007р., від 08.09.2008р., претензії від 02.02.2010р., від 07.05.2010р., відсутність у відповідача правових підстав для утримання сплаченої за договором суми гарантійного платежу, з приводу чого позивач звернувся до суду.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АД № 596512) відповідач зареєстрований за адресою: вул.Генерала Антонова, буд.4, м.Донецьк, 83015. З метою належного повідомлення відповідача про час та місце слухання справи судова кореспонденція направлялась саме за цією адресою.

Однак, Відповідач до жодного судового засідання не зявився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

02.10.2007р. між Закритим акціонерним товариством „Софт Сервіс Холдінг” (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди за № 02/10/07/35В (далі за текстом договір), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину торгівельних площ (далі обєкт оренди) торгівельного комплексу, що знаходиться за адресою: вул.Генерала Антонова, 4 м.Донецьк, про що складений акт прийому-передачі від 01.09.2008р.

В пунктах 9.1. та 9.2. договору передбачене зобовязання Орендаря перерахувати Орендодавцеві гарантійну суму, яка дорівнює подвійному розміру плати за користування, встановленої на день підписання договору, з метою забезпечення виконання Орендарем своїх зобовязань за договором.

Факт оплати гарантійної суми за договором в розмірі 14547,15грн. підтверджується виписками банку від 08.11.2007р. на суму 7272,15грн. та від 08.09.2008р. на суму 7274,00грн., які долучені до матеріалів позову.

За своєю правовою природою договір оренди є наміром сторін передати та прийняти визначений обєкт в оренду, а факт передачі обєкту в оренду підтверджується відповідним актом приймання-передачі.

В пункті 3.1. договору встановлено, що строк оренди складає один рік (але в будь-якому випадку не більше трьох років) і розпочинається з моменту (дня) підписання акта прийому-передачі обєкту оренди із врахуванням положень розділу четвертого договору. Тобто, приймаючи до уваги, що акт прийому-передачі обєкту оренди підписаний 01.09.2008р., строк дії договору спливав 01.09.2009р.

В листі за № 09/69 від 03.08.2009р. позивач повідомив відповідача про свій намір не продовжувати строк дії договору оренди, у звязку із закінченням строку оренди, та просив повернути сплачені ним гарантійні платежі.

Як вбачається із матеріалів справи, за своєю правовою природою даний гарантійний платіж є завдатком.

Згідно ст. 570 Цивільного кодексу України завдаток - це грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

У звязку із закінченням строку оренди, за актом прийому-передачі від 31.08.2009р., який підписаний представниками сторін без заперечень та зауважень та скріплений печатками сторін, Орендар (позивач по справі) повернув орендоване приміщення Орендодавцеві (відповідач по справі) у стані придатному для ведення господарської діяльності.

Згідно пункту 9.6. договору, після закінчення строку дії договору та прийняття від Орендаря обєкта оренди, Орендодавець зобовязаний повернути гарантійну суму Орендареві, за винятком здійснених вирахувань виключно у випадках, передбачених у договорі.

Однак, під час розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів невиконання будь-яких зобовязань прийнятих Орендарем за договором, отже у Відповідача відсутні правові підстави для утримання гарантійної суми, сплаченої Позивачем за договором, а тому остання підлягає поверненню.

Зважаючи на те, що на момент розгляду справи до матеріалів не надано належних доказів повернення гарантійної суми, сплаченої Орендарем, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк про стягнення гарантійної суми в розмірі 14547,15грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 570, 615 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства „Софт Сервіс Холдінг” м.Донецьк про стягнення гарантійної суми в розмірі 14547,15грн. задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Софт Сервіс Холдінг” м.Донецьк (вул.Генерала Антонова, 4, м.Донецьк, 83015; ЄДРПОУ 25398110; р/р 26002001310722 в ЗАТ „ОТП Банк” в м.Київ, МФО 300528) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк (АДРЕСА_1, 83050; ІНН НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в АКІБ „УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005) гарантійну суму в розмірі 14547,15грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 145,47грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя