Рішення № 10904920, 05.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.08.10 р.                     Справа № 28/37                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Закритого акціонерного товариства „Юнікон”, м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 23647276,

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 33185989,

про стягнення 16022,51 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Радочина А.А. – за довіреністю;

від відповідача: Даніліна М.В. – за довіреністю, -

Згідно із ст.77 Господарського процесуального

кодексу України, у судовому засіданні

оголошувалась перерва з 03.08.2010 р. по 05.08.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Справа розгадається відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 27.04.2010р. та розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 15.07.2010р.

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Юнікон”, м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка Донецької області, про стягнення збитків у розмірі 16022,51 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на договір поставки №1/06 від 03.01.2006 р., специфікації №1 від 03.01.2006р. та №10 від 31.10.2006р. до договору поставки №1/06 від 03.01.2006р., залізничну накладну №48277800 від 22.11.2006р., лист-вимогу №388/1 від 25.11.2006р., сертифікат якості №2333 від 21.11.2006р., акт вихідної прийомки №904/Б від 25.11.2006р., акт про встановлення розбіжностей у кількості №920/Б від 29.11.2006р., додаток №1 до акту №920/Б від 29.11.2006р., рахунок-фактуру №10338 від 22.11.2006р., акт зважування продукції №902/Б від 25.11.2006р., акт зважування порожнього піввагону №903 від 25.11.2006р., банківські виписки від 07.11.2006р., претензію №10 від 15.04.2008р.

Під час попереднього розгляду справи Відповідач надав відзив на позовну заяву та додаткові заперечення на неї, згідно яких проти позовних вимог заперечив з наступних підстав:

-          наявність ознак розкрадання вантажу під час перевезення, що за його твердженням, є підставою для видачі вантажу залізницею з перевіркою його ваги та складанням комерційного акту;

-          пропуск Позивачем строку спеціальної позовної давності терміном в 1 рік, встановленої для пред’явлення вимог, пов’язаних з перевезенням вантажу;

-          момент переходу ризиків: з моменту передачі без зауважень продукції перевізнику на станції Ясинувата Донецької залізниці зобов’язання нести всі ризики втрати чи пошкодження продукції покладаються на покупця за договором поставки №1/06 від 03.01.2006р., відповідно до умов офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Також Відповідач вважає, що надані Позивачем в підтвердження своїх вимог акти не можуть бути належними доказами наявності недостачі металопродукції, оскільки містять суперечливі данні.

04.11.2008р. за результатами дослідження матеріалів справи, оцінки поданих доказів та пояснень представників сторін, господарським судом у складі судді Курило Г.Є. прийнято рішення, яким позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Юнікон”, м.Дніпропетровськ, до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка, про стягнення збитків у розмірі нестачі в сумі 16 022,51грн. задоволені частково, а саме: з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” на користь Закритого акціонерного товариства „Юнікон” стягнуто збитки у розмірі нестачі в сумі 14851,36грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 148,51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 109,37грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.01.2009р. (судді: Шевкова Т.А., Діброва Г.І., Стойка О.В.) вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

30.06.2009р. постановою Вищого господарського суду України рішення від 04.11.2008р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.01.2009р. по справі №28/37 скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.08.2009р. справа №28/37 за позовом Закритого акціонерного товариства „Юнікон”, м.Дніпропетровськ, до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка, про стягнення 16022,51 грн. передана на розгляд судді Морщагіній Н.С.

25.08.2009р. справа №28/37 прийнята до провадження та призначено розгляд справи.

Під час повторного розгляду справи Відповідачем були надані пояснення з урахуванням приписів Вищого господарського суду України, згідно яких останній зазначив, що:

-          норми Цивільного кодексу України наводять вичерпний перелік збитків, серед яких збитки у розмірі недостачі вантажу не передбачені;

-          відсутність в матеріалах справи комерційного акту та скарги на відмову у його складанні, з огляду на лист Позивача №388/1 від 25.11.2006р. та приписи ст.129 Статуту залізниць України, п.16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України, свідчить про той факт, що останнім не вжито в повній мірі заходів щодо належного приймання вантажу у встановленому порядку;

-          Позивачем порушено положення п.16 Інструкції П-6, згідно якого у випадку, якщо при прийманні продукції виявлена невідповідність ваги брутто, окремих місць вазі, зазначеній у транспортних або супроводжувальних документах, вантажоотримувач не повинен здійснювати розкриття тари;

-          акти №902/Б від 25.11.2006р., №904/Б від 25.11.2006р., №920/Б від 29.11.2006р., представлені Позивачем на підтвердження наявності недостачі металопродукції містять суперечливі данні щодо кількості металопродукції, що не вистачає.

Ухвалою від 10.09.2009р. судом в порядку ст.25 ГПК України замінено Закрите акціонерне товариство „Юнікон”, м.Дніпропетровськ, на правонаступника Приватне акціонерне товариство „Юнікон”, м.Дніпропетровськ.

За результатами провадження по справі №28/37 господарським судом Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С. 16.11.2009р. прийнято рішення, відповідно до якого позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Юнікон”, м.Дніпропетровськ, задоволені частково: стягнено з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” на користь Приватного акціонерного товариства „Юнікон” збитки у розмірі нестачі в сумі 14851,36грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 148,51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 109,37грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

15.02.2010р. постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції від 16.11.2009р. по справі №28/37 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2009р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2010р. скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

За викладених обставин, відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 15.07.2010р., справа №28/37 за позовом Приватного акціонерного товариства „Юнікон”, м.Дніпропетровськ, до Відповідача, Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка Донецької області, про стягнення 16022,51 грн. передана на розгляд судді Іванченковій О.М.

Ухвалою від 15.07.2010р. дана справа прийнята до провадження та призначено судове засідання на 03.08.2010р.

В процесі нового розгляду справи №28/37 Позивач 02.08.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області надав пояснення щодо суті спору з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 27.04.2010р. За змістом зазначених пояснень, Приватним акціонерним товариством „Юнікон” стосовно визначення правового способу захисту порушеного права, виходячи з природи спірних правовідносин, зазначено про встановлення ст.16 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст.20 Господарського кодексу України, такого засобу захисту свого особового немайнового або майнового права та інтересу як відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди. Крім того, Позивач вказує на п.1-2 ст.22, ст.ст.611, 623, 670 Цивільного кодексу України, п.2 ст.224, п.5 ст.226 Господарського кодексу України, оскільки даний спір виник на підставі договору поставки №1/06 та у зв’язку з неналежним виконанням його умов, які виразілися в недопоставці продукції у розмірі 5,530тн. Щодо обставин справи стосовно виконання сторонами умов даного правочину, здійснення Позивачем попередньої оплати, підстави перерахування ним грошових коштів та відповідність кількості поставленої продукції сумі попередньої оплати, останній вважає висновки суду обґрунтованими, тим самим підкреслює законність, обґрунтованість позовних вимог. Відповідно до резолютивної частини наведених пояснень, він підтримує стягнення з Відповідача заподіяних збитків (відшкодування шкоди) у розмірі нестачі в сумі 16022,51 грн.

Відповідач у судовому засіданні 03.08.2010р. на виконання ухвали суду від 15.07.2010р. надав відзив №456/0144 від 02.08.2010р. на позов з урахуванням висновків Вищого господарського суду України. Згідно даного відзиву, Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод” вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, по-перше, з огляду на те, що судами першої та апеляційної інстанції допущено невірне застосування норм матеріального права щодо висновку про невиконання Відповідачем зобов’язання за договором, по-друге, за його висновками, нормами Цивільного кодексу України не передбачений такий вид збитків як „збитки у розмірі недостачі вантажу”, по-третє, через відсутність його вини у виникненні недостачі, враховуючи те, що матеріали справи містять підтвердження наявності ознак розкрадання вантажу під час перевезення, що є підставою для видачі вантажу залізницею з перевіркою ваги вантажу та складанням комерційного акту. Крім того, Відповідач зазначає, що акти, складені за результатами приймання продукції, здійсненого з порушенням вимог Інструкції П-6, не можуть свідчити про наявність недостачі металопродукції у вагоні №68500404.

Врахував правові позиції сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи за наступного.

Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи – є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до вимог ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході її попереднього розгляду встановлено наступне.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором №1/06 від 03.01.2006р., укладеним між сторонами по справі, 25.11.2006р. на станції Баловка Придніпровської залізниці з вагону №6850040 Позивачу залізницею була видана металопродукція без перевірки, згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України, у зв’язку з відсутністю ознак нестачі, про що свідчить штемпель на залізничній накладній.

При прийманні металопродукції робітниками Позивача та представником незацікавленої особи ЗАТ "Аксон" в результаті зважування металопродукції були виявлені розходження з даними залізничної накладної №48277800 та сертифіката якості №2333 у бік зменшення на 5,530тн., про що складено Акт вихідної прийомки №904/Б від 25.11.2006р. та акт зважування продукції №902/Б від 25.11.2006р.

На лист Позивача з проханням провести комерційну видачу вагона №6850040 у зв’язку з нестачею начальником станції була надана відповідь, за змістом якої вагон №6850040 прибув на станцію у технічно справному стані без ознак розкрадання та зданий на під’їзний путь, згідно зі статтею 11 Статуту залізниць.

25.11.2006р. Позивачем на адресу Відповідача надіслано телеграму з повідомленням про отримання продукції з нестачею та викликом представника для участі у прийманні продукції.

У зв’язку з неявкою представника Відповідача, 29.11.2006р. працівниками Позивача за участю представника незацікавленого підприємства ЗАТ "Аксон" був складений Акт №920/Б про встановлену розбіжність у кількості при прийманні продукції, яким підтверджено отримання продукції з нестачею у кількості 5, 530 тн куток 50*5 Ст3сп. мера 6.

Позивач зазначав, що комісія з приймання металопродукції зробила висновок про те, що нестача утворилась внаслідок недовантаження вантажовідправником продукції у вагон або помилки вантажовідправника при оформленні товаросупроводжувальних документів та визначенні ваги продукції.

Відповідно до пункту 3.2 договору, Позивач оплатив продукцію на умовах 100% передоплати.

Вартість нестачі металопродукції уголка 50*5 Ст3сп, мера 6 у піввагоні №6850040 складає 16 022, 51грн.

Претензія Позивача від 15.04.2008р. із вимогою про постачання недовантаженої продукції або відшкодування збитків в розмірі вартості недостачі залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Як було зазначено вище, ЗАТ "Макіївський металургійний завод" при поданні до Вищого господарського суду України касаційної скарги, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, обґрунтовує ії доводи неповним з’ясування судами обставин справи та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права. Відповідач, зокрема, зазначає, що невірно застосовано норми матеріального права щодо висновку про правову природу спірних правовідносин та не звернуто уваги на те, що Цивільним кодексом України встановлено вичерпний перелік видів збитків, серед яких збитки у розмірі нестачі вантажу не передбачені. Також зазначено про помилковість висновку судів стосовно невиконання Відповідачем умов договору, що пов’язані з наявними ознаками викрадення вантажу під час перевезення; про відсутність у матеріалах справи комерційного акта та скарги на відмову у його складенні, що свідчить лише про невжиття Позивачем заходів, спрямованих на належне приймання вантажу у встановленому порядку. Тобто, на думку скаржника, висновок суду апеляційної інстанції про те, що комерційний акт складається виключно для засвідчення псування, пошкодження вантажу, багажу, вантажобагажу, але не для підтвердження нестачі, зроблено з порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 129 Статуту залізниць України. Крім того, Відповідач вказав, що Позивачем під час приймання продукції з кількості та складання актів приймання порушено вимоги пунктів 9, 14, 16, 23, 26 Інструкції П-6, через що ці документи не доводять факту отримання ним металопродукції з нестачею та не підтверджують позовні вимоги про стягнення збитків. Як вбачається із викладеного, наведені підстави касаційної скарги є тотожніми доводам Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, викладеним у відзиві №457/0144 від 02.08.2010р.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 27.04.2010р. по справі №28/37, судами першої та апеляційної інстанції оцінка предмету спору щодо відповідності вимог Позивача про стягнення збитків у розмірі нестачі приписам чинного законодавства, зокрема, статей 611, 670 Цивільного кодексу України та статей 224, 226 Господарського кодексу України надана не була, правова природа спірних правовідносин та відповідність обраного останнім способу захисту свого порушеного права судами не встановлювалась.

Приймаючи до уваги ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, судом досліджено та встановлено наступне.

03.01.2006р. між ЗАТ "Юнікон" (правонаступником якого є ПАТ "Юнікон") та ЗАТ "Макіївський металургійний завод" укладено договір поставки №1/06, за умовами якого ЗАТ "Макіївський металургійний завод" зобов’язувався поставити, а ЗАТ "Юнікон" прийняти та оплатити металопродукцію, номенклатура, кількість, ціна та загальна вартість якої визначається в додатках до вказаного договору, які є його невід’ємною частиною.

У пункті 1.2 даного договору сторони узгодили, що разом з металопродукцією постачальник (ЗАТ "Макіївський металургійний завод") передає покупцю (ЗАТ "Юнікон") товарно - транспортну накладну та сертифікат якості.

Відповідно до Специфікації №10 від 31.10.2006р., укладеної до договору поставки №1/06 від 03.01.2006р., Відповідач зобов’язувався, в тому числі, поставити металопродукцію Позивачу, а саме куток 50х50х5 мм в кількості 325т на загальну суму 926250,00 грн., на умовах поставки FCA станція відправника.

Згідно пункту 3.1 договору поставки №1/06 від 03.01.2006р., постачальник поставляє покупцю кожну партію металопродукції за цим договором протягом 30 календарних днів після отримання передоплати, або в інші строки, узгоджені з покупцем у додаткових угодах до договору.

З банківських виписок вбачається перерахування Позивачем на рахунок Відповідача в якості передоплати, відповідно до рахунку № 902332 від 31.10.2006р., в тому числі і за куток 50х50х5 мм, грошових коштів, а саме: 07.11.2006р. у розмірі 371 200,00 грн., 02.11.2006р. у розмірі 372 600,00грн., 17.11.2006 р. у розмірі 188 850, 00 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, підписаного та скріпленого печатками з боку обох сторін, Позивачем в рахунок оплати вартості спірної партії металопродукції, згідно рахунку №902332 від 31.10.2006р. до специфікації №10, перераховано грошові кошти в сумі 188 850,00 грн.

Згідно пункту 5.3 вищевказаного договору, приймання продукції по кількості та якості здійснюється у відповідності з Інструкціями П-6 та П-7 про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості з наступними доповненнями та змінами, затвердженими постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р.

Відповідно до пункту 5.4. договору поставки №1/06 від 03.01.2006р., при виявленні нестачі продукції Позивач зобов’язаний викликати представника Відповідача для участі в прийомці продукції.

Під час розгляду справи, судами було встановлено, що 22.11.2006р. зі станції Ясинувата Донецької залізниці ЗАТ "Макіївський металургійний завод" за залізничною накладною №48277800 у вагоні №68500404 на адресу одержувача ЗАТ "Юнікон" відправлений вантаж - прокат чорних металів не пойменованих в алфавіті навалом (із відміткою у графі 4 залізничної накладної куток 50х50х5600мм Ст3Сп навантажено 16 пачок), разом маса вантажу складає 63 800кг, маса брутто становить 85 000кг, тара пров. – 21200кг, спосіб визначення маси – 100тн ваги відправника. Навантаження здійснено засобами останнього, правільність внесення у накладну відомостей підтверджено Сазоненко.

Згідно відмітки у графі 6 залізничної накладної №48277800, вантаж за цією накладною прибув у непошкодженому вагоні №68500404, без слідів втрати і пошкодження, виданий ЗАТ "Юнікон" 25.11.2006р., згідно статті 52 Статуту залізниць України, без перевірки.

У відповідності до пункту 10 Правил видачі вантажів, вагон №68500404 переданий одержувачу 25.11.2006р., що засвідчено підписами представників станції і Позивача у пам’ятці №276 про користування вагонами (контейнерами) на подавання вагонів (контейнерів) під навантаження (вивантаження).

При прийманні вантажу комісією ЗАТ "Юнікон" за участю представника іншого підприємства Чемякіна А.С. встановлена недостача 5,530 тн кутка, що засвідчено актом вхідного приймання ТМЦ №904/Б та актом зважування продукції №902/Б від 25.11.2006р. Згідно акта від 25.11.2006р. № 903, тара вагону відповідає даним зазначеним відправником у залізничній накладній № 48277800.

Комісія встановила, що вантаж прибув у справному піввагоні навалом, виданому, згідно статті 52 Статуту залізниць України, без перевірки, за відсутності слідів втрати та явних ознак недостачі. Продукція ув’язана в пачки металевою проволокою в трьох місцях у два витки у поперечному напрямку, ув’язка не порушена.

В результаті зважування металопродукції та порожнього піввагону №68500404 на вагах кранових типу ВКІрк-10 виявленні розбіжності з даними залізничної накладної №48277800 від 22.11.2006р. та сертифіката якості №2333 від 21.11.2006р. в бік зменшення на 5,530 тн.

За даним фактом складено акт вхідної прийомки ТМЦ №904/Б від 25.11.2006р.

У пункті 12 акта вхідної прийомки ТМЦ №904/Б від 25.11.2006р. зазначено, що приймання металопродукції призупинено до з’ясування питання про приїзд представника поставщика (вантажовідправника).

Позивач відправив ЗАТ "Макіївський металургійний завод" телеграму вих. №794-КУ від 25.11.2006р. з вимогою направити представників для участі у прийманні продукції (сталь кутова 50х50х5) за кількістю, яка прибула 25.11.2006р. з загальною внутрішньо тарною недостачею 5530 кг, та повідомив, що приймання продукції призначено на 9 годин 29.11.2006р.

Відповідач на телеграму відповіді не надав, для участі у прийманні продукції за кількістю свого представника не направив.

Представниками ЗАТ "Юнікон" за участю представника іншого підприємства - ТОВ "Аксон" Чемякіна А.С., який діяв на підставі посвідчення №26 від 28.11.2006р. та наказу №64 від 28.11.2006р., за результатами приймання встановлена недостача 5,530тн металопродукції. За висновком комісії, недостача виникла в результаті недовантаження вантажовідправником продукції у вагон або в результаті помилки вантажовідправника при оформленні товаросупроводжувальних документів, чи при визначенні маси продукції.

Згідно розрахунку ціни позову, вартість недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 14851,36грн. із розрахунку: 5,211т (нестача вантажу: 5,530 т з урахуванням норми нестачі 0,5%: 0,319т) х 2375,00грн. (вартість 1т) + ПДВ).

Крім того, у процесі попереднього розгляду спору встановлено, що вагон №68500404 прибув на станцію у технічно справному стані без слідів розкрадання, а, отже, у відповідності до вимог ст.111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу при перевезенні.

З урахуванням наведеного, вбачається підтвердження Позивачем факту отримання товару у обсязі, меншому ніж було обумовлено сторонами в договорі. Одночасно, приймаючи до уваги надані суду докази, є наявним причинно-слідчий зв’язок між діями Відповідача та відвантаженням металопродукції у кількості, меншої на 5,211тн з урахуванням норм недостачі.

Слід також наголосити на тому факті, що під час розгляду справи Відповідачем у порядку, встановленому процесуальним законодавством, не надано підтверджень постачання товару у недостатній кількості в розмірі 5,211тн. та доказів протилежного, наведеному вище.

Дані обставини, з огляду на приписи ст.35 Цивільного кодексу України є преюдиціальними та не доводяться знову.

Щодо заявлених позовних вимог, суд вважає, що фактично вони за своєю правовою природою є реальними збитками. Оскільки ст.16 Цивільного кодексу України передбачає такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, їх заявлення є правомірним. Такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.

За фактами, встановленими судом, поставка замовленої Відповідачем продукції відбулась в менших об’ємах, ніж узгоджувалась сторонами в договорі та очікувалось Позивачем з винних дій Відповідача, що є порушенням статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно зі ст. 611, 623 Цивільного кодексу України, наслідками порушення зобов’язань є, зокрема, відшкодування збитків, встановлене договором або законом. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналогічні норми містять ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов’язків є їх порушенням у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст.611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі – необхідність відшкодування збитків.

Згідно з ч.1 ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ст.22 Цивільного кодексу України.

Неналежне виконання зобов'язань Відповідачем полягає в тому, що вага фактично поставленої Позивачу продукції не відповідає вазі, вказаній в товаросупровідних документах, чим останньому завдані збитки в розмірі вартості вагової недостачі.

Враховуючи обставини справи, які свідчать про внесення передоплати за відповідну кількість товару, дані накладної, що вказують на поставку однієї кількості товару та фактичне не отримання товару у зазначеному в первинній документації обсязі, вбачається, що Позивач зазнав збитків у розумінні ст.22 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст.225 Господарського кодексу України.

Крім того, щодо зазнання збитків Покупцем у випадку недостачі товару вказує Вищій господарський суд Донецької області у своєму оглядовому листі №01-8/917 від 29.11.2007р., відповідно до якого зазначено, що згідно з п.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псуванні вантажу необхідно виходити зі статей 22 та 623 Цивільного кодексу України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв’язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме – сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкоджену або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника).

З огляду на наведене, завдані збитки Відповідачем Позивачу мають правову природу реальних збитків у розумінні норм Цивільного та Господарського кодексів України.

Одночасно слід наголосити на достатності доказової бази щодо наявності правопорушення Відповідача, яким спричинено збитки Позивачу, а також підстави їх виникнення.

Посилання Відповідача на необхідність складання комерційного акту, судом до уваги не приймається, оскільки обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона, згідно зі ст.52 Статуту залізниць України, зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу. А тому, вантажі, які завантажені засобами відправника і надійшли в справних вагонах без ознак недостачі, псування, пошкодження видаються залізницею без перевірки їх кількості і стану. У зв'язку з тим, що вантаж у спірних вагонах прибув без слідів розкрадання та втрати, у Позивача не було підстав вимагати складання комерційного акту.

Посилання Відповідача на складання акту приймання з порушенням вимог Інструкції П-6, судом до уваги не приймаються, оскільки не доведено, з яких підстав вказані вище акти не відповідають вимогам Інструкції “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю” П-6.

Інші доводи Відповідача судом розглянуті та до уваги не прийняті, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

За викладених обставин справи, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Юнікон” щодо стягнення збитків у розмірі нестачі є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України. Тому, враховуючи вищенаведені висновки стосовно визначення розміру понесених збитків, підлягають задоволенню у сумі 14851,36грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.12, 33, 34, 35, 43, 46-49, 82-85, 111-12, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Юнікон”, м.Дніпропетровськ, до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка Донецької області, про стягнення збитків в сумі 16 022,51 грн. задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (86101, Донецька область, Кіровський район, м.Макіївка, вул.Металургійна, буд.47, ЄДРПОУ 33185989, р/р №26002079976000 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк, МФО 335076) на користь Закритого акціонерного товариства „Юнікон” (49005, м.Дніпропетровськ, вул.О.Гончара, 28а, ЄДРПОУ 23647276, п/р №26003024980100 в ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653) збитки в сумі 14851,36грн.

3.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (86101, Донецька область, Кіровський район, м.Макіївка, вул.Металургійна, буд.47, ЄДРПОУ 33185989, р/р №26002079976000 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк, МФО 335076) на користь Закритого акціонерного товариства „Юнікон” (49005, м.Дніпропетровськ, вул.О.Гончара, 28а, ЄДРПОУ 23647276, п/р №26003024980100 в ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 148,51грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 109,37грн.

4.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.          У судовому засіданні 05.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 06.08.2010р.

6. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення або в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя