Ухвала суду № 10904712, 03.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

03.08.10 р. Справа № 44/131пн           

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М., розглянув скаргу Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 33185989,

на дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку щодо винесення Постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №19346251 від 14.06.2010р.

Стягувач: Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 33185989,

по справі за позовною заявою Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 33185989,

до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 25337195,

про зобов’язання повернути нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.Металургійна, 47, площею 248,10 кв.м. та стягнення 100670,60 грн.

За участю представників сторін:

від стягувача: Даніліна М.В. – за довіреністю;

від боржника: Латвинова Л.А. – за довіреністю;

від державної виконавчої служи: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.02.2010р., з урахуванням додаткового рішення від 15.02.2010р., у справі №44/131пн за позовом Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка Донецької області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь”, м.Донецьк, стягнено з Відповідача на користь Позивача 158346,10 грн., у тому числі 85073,19 грн. орендної плати до травня 2009р., станом на 14.06.2009р. 6454,45 грн. інфляційних витрат, 1125,95 грн. 3% річних, 7837,41 грн. пені та 57855,10 грн. неустойки, а також відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 1583,46 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. та зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь” у місячний термін з дня набрання додатковим рішенням чинності повернути Закритому акціонерному товариству „Макіївський металургійний завод” орендоване за договором оренди №600/08 від 17.04.2008р. нерухоме майно (будівля колишньої лазні ЦРКО площею 248,10 кв.м.), що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.Металургічна, 47, згідно специфікації (додаток №1 до договору).

На виконання зазначеного рішення було видано накази по справі №44/131пн від 15.02.2010 року та від 26.02.2010р. про примусове стягнення заборгованості наведеної вище та вчинення певних дій.

24.06.2010р. Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод” звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою №0192/120 від 23.06.2010р. на дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьк щодо винесення Постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №19346251 від 14.06.2010р. з вимогою скасування наведеної Постанови, зобов’язання виконавчого органу поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.02.2010р. по справі №44/131пн та вчинити всі виконавчі дії з примусового виконання наведеного документу.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на незаконне зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу в частині стягнення державного мита у розмірі 1583,46 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 236,00 грн., оскільки вважає, що дані судові витрати є поточними та не підпадають під дію мораторію, оскільки вони виникли на підставі рішення від 03.02.2010р.

У судовому засіданні 13.07.2010р. представником Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьк надані заперечення №14-524 від 12.07.2010р., відповідно до яких виконавча служба вважає скаргу безпідставною, не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Ця позиція ґрунтується на положеннях ст.3, 18, 19, 24, 27, 34, 36 Закону України „Про виконавче провадження” та факті отримання 03.06.2010р. ухвали про порушення справи про банкрутство Відповідача від 16.12.2009р. №27/131Б, ухвали за справою про банкрутство від 22.02.2010р. щодо визнання кредитором ЗАТ „Макіївський металургійний завод”.

Згідно відзиву на скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м.Донецька №99 від 26.07.2010р., представленому у судовому засіданні 27.07.2010р. представником Боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь” проти задоволення наведеної скарги заперечує. Одночасно, останній вказує на те, що була необхідність зупинити позовне провадження на підставі ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України замість винесення рішення по справі №44/131пн, оскільки на дату вирішення спору відносно Відповідача ухвалою господарського суду Донецької області від16.12.2009р. по справі 27/131Б порушена справа про банкрутство.

Представник стягувача у судовому засіданні підтримав вимоги скарги №0192/120 від 23.06.2010р. у повному обсязі.

Представник Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у судове засідання не з’явився.

Представник Боржника у судовому засіданні проти завалення вимог стягувача заперечив з підстав, викладених у запереченнях №14-524 від 12.07.2010р.

Врахував правові позиції сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи за наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів.

Враховуючи преамбулу та зміст Закону України “Про виконавче провадження”, цей нормативний акт визначає загальні умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом, застосування ліквідаційної процедури та повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Згідно із ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Враховуючи наведене, за висновками суду, даний Закон України є спеціальним нормативним актом, в тому числі по відношенню до Закону України „Про виконавче провадження”, який визначає правові підстави, умови та порядок звернення стягнення на майно боржника, у тому числі обмеження розпорядження ним, в межах процедури банкротства.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Донецької області від 16.12.2009р. порушено справу №27/131Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь” та введено процедуру розпорядження майном боржника.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь” знаходиться в особливому правовому становищі, що визначає пріоритетне застосування вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо діяльності даної юридичної особи та її майна.

У відповідності до ч.4 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство ухвалою від 16.12.2009р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За приписами ст.1 зазначеного Закону України мораторій на задоволення вимог кредиторів є зупиненням виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Тобто, мораторій поширюється на зобов’язання, терміни виконання яких настали до подання заяви про порушення провадження по справі про банкрутство та вводиться на задоволення всіх вимог кредиторів, крім випадків, передбачених Законом.

Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлені обмеження дії мораторію, до яких належить виплата заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також задоволення вимог кредиторів, які виникли у зв’язку із зобов’язаннями боржника у процедурах розпорядження майном боржника та санації.

Проте, приймаючи до уваги природу дії мораторію у часі та просторі вбачається наступне.

Як вже було зазначено вище, за результатами розгляду справи 03.02.2010р. господарським судом Донецької області винесено рішення, яким, окрім іншого, з Відповідача стягнуто відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 1583,46 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Зважаючи на приписи ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.

З огляду на набрання зазначеним процесуальним документом законної сили, 15.02.2010р. видано відповідний наказ.

Враховуючи приписи наведених норм процесуального права, суд 03.02.2010р. встановив обов’язок боржника сплатити на користь кредитора суму понесених останнім судових витрат.

Встановлено, що, відповідно до ухвали про порушення справи про банкрутство, по ній накладено мораторій 16.12.2009р., тобто до встановлення зобов’язання щодо сплати наведених вище сум.

Судом не врахована дана ухвала під час розгляду по суті справи №44/131пн і не вчинено відповідних процесуальних дій, оскільки жодних відомостей та підтверджень порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Донстройдеталь” учасниками процесу представлено не було.

З огляду на це, твердження Відповідача про необхідність зупинення позовного провадження на підставі ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України замість винесення рішення по справі №44/131пн, оскільки на дату вирішення спору відносно Відповідача ухвалою господарського суду Донецької області від16.12.2009р. порушена справа про банкрутство, судом до уваги не приймаються.

Відповідно до постанови ВП №19346251 від 20.05.2010р., ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку, згідно ст.ст.3, 18, 19, 24 Закону України „Про виконавче провадження”, відкрито виконавче провадження за вищенаведеним наказом та надано строк для добровільного виконання виконавчого документу до 28.05.2010р.

За наведених обставин, термін виконання боржником грошового зобов’язання з відшкодування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у наведених сумах настав після прийняття рішення про ведення мораторію.

Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає поняття „поточні кредитори”, зі змісту якого такими кредиторами є особи за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Керуючись даним законодавчим визначенням, а також приймаючи до уваги настання терміну сплати судових витрат та дату порушення провадження у справі про банкрутство, вимоги у частині сплати державного мита у розмірі 1583,46 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. є поточними.

Таким чином, зважаючи на той факт, що мораторій на задоволення вимог кредиторів зупиняє за приписами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” виконання боржником грошових зобов’язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, на поточні вимоги він не поширюється.

Враховуючи наведене, мораторій на задоволення вимог Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат” у частині стягнення судових витрат, пов’язаних з розглядом справи №44/131пн, не поширюється.

Згідно з приписами ст.34 Закону України „Про виконавче провадження”, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) зумовлює обов’язкове зупинення виконавчого провадження.

Як зазначає представник ВДВС, 03.06.2010р. до відділу від боржника надійшла ухвала про порушення справи про банкрутство від 16.12.2009р. №27/131Б та ухвала за справою про банкрутство від 22.02.2010р. щодо визнання кредитором по справі Позивача.

Згідно ст.34 наведеного Закону, постановою ВП №19346251 від 14.06.2010р. ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу по справі №44/131пн від 15.02.2010р., у тому числі щодо стягнення судових витрат, до розгляду питання по суті.

Проте, за висновками наведеними вище, передумова зупинення виконавчого провадження стосовно сплати державного мита у розмірі 1583,46 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., у розумінні наведеної норми Закону, а саме: „...якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію”, - відсутня.

Отже, суд не вбачає підстав для зупинення виконавчого провадження у наведеній частині.

Зауваження представника ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку щодо неможливості зупиняти виконавче провадження в будь-якій частині його виконання судом до уваги не приймається, оскільки Закон України „Про виконавче провадження” не містить таких обмежень (заборони).

Статтею 121-2 Господарського кодексу України передбачений порядок розгляду господарськими судами скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, а також порядок такого оскарження у процедурі виконання судових рішень.

Абзац 7 п.8 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/365 від 28.03.2002р. вказує, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх вчинення без достатніх підстав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про недійсність Постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №19346251 від 14.06.2010р. і як наслідок обгрунтованість та правомірність вимог заявника щодо ії скасування та зобов’язання виконавчого органу поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.02.2010р. по справі №44/131пн.

Суд наголошує на тому, що зобов’язання поновити виконавче провадження є наслідком визнання спірної Постанови недійсною та задоволення вимоги щодо ії скасування. Також слід підкреслити, що задоволення цих вимог відповідає приписам п.8 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/365 від 28.03.2002р., оскільки суд вважає, що виконавча служба ухиляється від вчинення виконавчих дій без достатніх підстав.

Цей висновок суду грунтується і на приписах п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», які передбачають, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов’язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, слід зауважити, що суд не дає вказівок щодо необхідності вчинення конкретних дій, лише зобов’язує усунути допущені порушення.

З цих же підстав (неправомірність надання вказівок щодо здійснення дій, які згідно із Законом №606-14 можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби) в задоволенні вимоги щодо вчинення необхідних виконавчих дій з примусового виконання наказу суду слід відмовити.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка Донецької області, на дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьк щодо винесення Постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №19346251 від 14.06.2010р. з вимогою скасування наведеної Постанови, зобов’язання виконавчого органу поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.02.2010р. по справі №44/131пн та вчинити всі виконавчі дії з примусового виконання наведеного документу задовольнити частково.

2.Скасувати Постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №19346251 від 14.06.2010р., винесену Відділом державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку.

3.Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.02.2010р. по справі №44/131пн.

4.В задоволенні інших вимог відмовити.

5.Ухвала суду набуває чинності 03.08.2010р.

6.Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п’яти днів з дня ії оголошення або в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Суддя