Рішення № 10904631, 16.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.10 р.                     Справа № 28/85                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк

до відповідача 1: Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Віст”-Сервіс”, м. Дніпропетровськ

про стягнення збитків в розмірі 15000,00грн. та визнання недійсним рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.02.2010р. у справі №01-26-11/2009.

Представники сторін:

Від позивача: Ковальов С.В.

Від відповідача 1: Маріна Ю.В.

Від відповідача 2: Птиціна М.В.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 05.05.2010р. по 19.05.2010р.

з 19.07.2010р. по 09.08.2010р.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк, до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Віст”-Сервіс”, м. Дніпропетровськ, про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.02.2010р. у справі №01-26-11/2009 та стягнення збитків в розмірі 15000,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що прийняте відповідачем 1 рішення від 25.02.2010р. по справі №01-26-11/2009, є неправомірним та таким, що суперечить чинному законодавству. Наполягає на тому, що спірним рішенням порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.04.2010р. було порушено провадження по справі №28/85.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

05.05.2010р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява б/н та дати про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд вжити заходів забезпечення позову у справі № 28/85, заборонивши Донецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 28/85 вимагати від Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” виконання п. 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.02.2010р. у справі № 01-26-11/2009, шляхом зупинення дій рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.02.2010р. у справі № 01-26-11/2009.

Відповідач 1 у відзиві на позов від 30.04.2010р. №01-39/1397 проти позовних вимог заперечує, оскільки за його думкою, рішення адміністративної колегії від 25.02.2010р. по справі №01-26-11/2009 прийнято з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідач 2 у відзиві на позов від 30.04.2010р. №115 проти позовних вимог заперечує, оскільки факт порушення законодавства з боку відповідача 2 не доведений позивачем належними доказами.

Відповідно до клопотання сторін від 19.05.2010р. строк розгляду справи, на підставі ст.69 ГПК України, ухвалою господарського суду від 19.05.2010р. був продовжений до 16.08.2010р.

Сторони протягом розгляду справи надавали пояснення по суті спору, відповідно до яких кожен наполягає на своїй правовій позиції.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Віст”-Сервіс”, м.Дніпропетровськ (відповідач 2, замовник) та позивачем (Міськгаз) був укладений договір на транспортування природного газу №5124-П від 07.04.2008р. Відповідно до п. 1.1. предметом договору є надання послуг з транспортування по мережах Міськгазу природного газу у межах виділених постачальником планових обсягів природного газу замовнику, замовник у свою чергу зобов’язується у 2008р. прийняти природний газ, в об’ємі згідно договору поставки, та сплатити послуги по його транспортуванню, у тому числі по місяцях.

Міськгаз зобов’язаний вести щомісячний контроль обліку газу, транспортованого замовнику, а також контроль за технічним станом приладів встановлених у замовника (п. 2.5 договору).

Фактична кількість поданого газу замовнику визначається контрольно-вимірювальними приладами замовника по показниках або запису головного контрольно-вимірювального комерційного приладу, встановленого у замовника з введенням необхідних поправок, передбачених Держстандартом України. Показники цих приладів є обов’язковим як для Міськгазу, так і для замовника, і є відправним для складання двосторонніх актів на послуги з транспортування природного газу, відповідальним особами сторін. Зазначені в акті дані є підставою для проведення розрахунків по договору (п. 3.5. договору).

У разі аварійних ситуацій, перелік яких надано в п. 8.2. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, і які зареєстровані у роздрукованих обчислювачів та обчислювачів коректорів, перерахунки здійснюються згідно з п. 5.13.2 вказаних правил (п. 3.6.1. договору).

Пунктом 3.8 договору передбачено, що сторона, яка не згодна з визначеною кількістю газу, письмово заявляє про це іншій стороні в 5-ти денний термін з дати оформлення акту на послуги з транспортування природного газу.

Облік природного газу під час його транспортування, постачання, та споживання ведеться відповідно до “Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання”, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618 (Правила).

Відповідно до п. 12.1 Правил перевірка технічного стану комерційних вузлів обліку газу та правильності розрахунків протранспортованого та реалізованого споживачу газу проводяться уповноваженими представниками облікової організації і споживача.

ТОВ «Віст»-Сервіс» здійснює облік природного газу газовим лічильником DELTA G-65 з коректором SЕVС-D.

Відповідно до п. 5.5 Правил для комерційного обліку газу повинні застосовуватись ЗВТ, типи яких занесено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

В паспорті коректора SЕVС-D зазначено, що коректор внесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки № У374-01.

На підставі вимог пункту 2.5 договору та п. 12.1 Правил інспекторами позивача 12.09.2008р. була здійснена планова перевірка вузла обліку газу котельні на об’єкті відповідача 2, розташованого за адресою: 83050, м.Донецьк, пр.Миру, 9.

Підчас перевірки було виявлено, що на дисплеї електронного коректора об’єму газу висвітилась індикація „джерело живлення” і знак „дзвіночок”. За результатами перевірки було складено акт перевірки № 5124, в якому зазначено: “коректор об’єму газу працює в аварійному режимі, код аварії 008-008, за результатами перевірки вузол обліку газу визнаний негідним до подальшої експлуатації”. Акт перевірки підписаний представником позивача та представником відповідача 2 та завірений їх фірмовими печатками, без будь-яких зауважень.

Як встановлено судом, 18.08.2009р. згідно з роздруківкою архіву даних коректору об’єму газу SЕVС-D зафіксовано сигнал аварії 008-008 – необхідність заміни батареї, 24.09.2009 року батарея була замінена.

При розрахунку об’єму газу, спожитого позивачем в вересні 2008р., за період з 01.09.2008р. по 24.09.2008р. (до моменту заміни батареї), працівниками Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк розрахунки спожитого газу зроблені відповідно до п.5.13 Правил за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання.

Відповідно до акту перевірки від 12.09.2008р. представниками сторін був підписаний акт № 5124 надання послуг по транспортуванню природного газу від 30.09.2008р., в якому зазначено, що в вересні 2008р. постачальником (ДФ ДК „Газ України”) подано через газотранспортну систему, а споживачем прийнято 42309 м куб природного газу. Тобто відповідач 2 повністю погодився з нарахованими обсягами спожитого природного газу за вересень 2008р.

Однак, в грудні 2008р. ТОВ „Віст”-Сервіс” звернулось до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк з заявою в якій зазначено, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк необґрунтовано розрахувало обсяг протранспортованого у вересні 2008 року природного газу по об'єкту за адресою: м. Донецьк, пр-т Миру, 9 за номінальною проектною потужністю неопломбованого газового обладнання.

Відповідно ст. 36 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:

- заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

За приписами ст. 37 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Віст”- Сервіс” про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, розпорядженням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.03.2009року №13-р розпочатого розгляд справи № 01-26-11/2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв’язку наявністю в діях ВАТ „Донецькміськгаз” ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій суб’єктом господарювання, який займає монопольне становище на ринку, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції №01-26-11/2009, на підставі ст.ст. 12, 14 Закону України “Про Антимонопольний комітет України, ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, п. 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001р. № 32-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2001р. за №291/5482 (зі змінами), п.п. 5, 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №7 від 25.02.2010р. “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, яким постановлено:

1. Визнати, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» протягом 2008 року у відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» займало монопольне становище на ринку транспортування природного газу розподільними трубопроводами в межах території

міста Донецька, де розташовані відповідні мережі, як таке, що не мало жодного конкурента.

2. Визнати, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», необґрунтовано розрахувавши обсяг протранспортованого у вересні 2008 року природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Віст»-Сервіс» (по об'єкту за адресою м. Донецьк, пр-т Миру, 9) за номінальною проектною потужністю газового обладнання за наявності показників засобів вимірювальної техніки, придатних до вимірювань, що призвело до нарахування Донецькою філією Дочірньої компанії «Газ України» споживачу завищеної плати за поставлений та протранспортований природний газ та до ущемлення інтересів споживача, вчинив порушення законодавства про захисті економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та визначене частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживанням монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій суб'єктом господарювання, який займає монопольне становище на ринку, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. За вчинення цього порушення, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накласти на Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» штраф у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

4. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» усунути наслідки зазначеного порушення законодавства про захист економічної конкуренції у двомісячний строк з дати отримання копії рішення шляхом здійснення перерахунку спожитого товариством з обмеженою відповідальністю «Віст»-Сервіс» у вересні 2008 року природного газу (по об'єкту за адресою м. Донецьк, пр-т Миру, 9) за показаннями електронного коректору об'єму газу SEVC-D, про що повідомити Донецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Згідно з ч. З ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонолольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення у справі може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Позивач скористався наданим йому правом на судове оскарження, та просить визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.02.2010р. „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” та стягнути збитки в розмірі 15000,00грн. з відповідача 2.

З огляд на приписи чинного законодавства та матеріали конкурентної справи № 01-26-11/2009 слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 1, 3, 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України. Органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 4 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Згідно з приписами ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Основним видом діяльності Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк є транспортування природного газу розподільними трубопроводами (п. 2.2. статуту).

Рішенням адміністративної колегії від 25.02.2010р. встановлено, що ВАТ «Донецькміськгаз» у 2008 році у відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» займало монопольне становище на ринку транспортування природного газу розподільними трубопроводами в межах території міста Донецька, де розташовані відповідні мережі, оскільки на цьому ринку у нього не має жодного конкурента.

Відповідно до ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, в тому числі, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: 1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; 2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин; 3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; 4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям; 5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання; 6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин; 7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 16, 17 Рекомендацій Вищого господарського суду від 29.10.2008р. № 04-5/247 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” у застосуванні ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" господарським судам необхідно мати на увазі, що частина перша її містить кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем стосовно необмеженого кола випадків такого зловживання, а частина друга - перелік деяких з числа відповідних випадків, причому цей перелік не є вичерпним. Отже, сама лише відсутність у згаданому переліку вказівки про ті чи інші дії (бездіяльність) суб'єкта господарювання не є перешкодою для кваліфікації таких дій (бездіяльності) за ознаками частини першої даної статті. Стаття 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, в принципі й одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації.

Таким чином, посилання позивача на порушення відповідачем 1 ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції” є необґрунтованим.

У рішенні адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.02.2010р. робиться висновок, що дії Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» із здійснення необґрунтованого розрахунку обсягу протранспортованого у вересні 2008 року природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Віст»-Сервіс» (по об'єкту за адресою м. Донецьк, пр-т Миру, 9) за номінальною проектною потужністю газового обладнання за наявності показників засобів вимірювальної техніки, придатних до вимірювань, що призвело до нарахування Донецькою філією Дочірньої компанії «Газ України» споживачу завищеної плати за поставлений та протранспортований природний газ та до ущемлення інтересів споживача, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та визначеним частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживанням монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій суб'єктом господарювання, який займає монопольне становище на ринку, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.06.2009р. по справі № 20/63 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Віст”-Сервіс”, м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк про стягнення збитків, спричинених неправомірними діями Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк стосовно розрахунків об’єму спожитого газу за вересень 2008р. за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, в задоволенні позовних вимог було відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк не було допущено порушення умов договору та приписів Правил № 618. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 22.06.2009р. у справі № 20/63 залишено без змін.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

За приписом ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

За змістом ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законную силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, враховуючи загальнообов’язковий статус судових актів, визначений ст.ст.124, 129 Конституції України, факт правомірності дій Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк при складанні акту перевірки від 12.09.2008р., визначенні обсягу протранспортоваго у вересні 2008р. газу не може бути спростований за умови чинності рішення господарського суду Донецької області від 22.06.2009р. по справі № 20/63.

Крім того, відповідно до п. 5.13 Правил перерахунки протранспортованого газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну перевірки та ремонт);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

У разі аварійних ситуацій, перелік яких надано у пункті 8.2 цих Правил і які зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, перерахунки здійснюються згідно з підпунктом 5.13.2 цих Правил, за період з моменту виникнення аварійної ситуації до моменту її усунення (п. 5.13.1 Правил).

Якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача (п. 5.13.2 Правил).

Згідно з приписами п. 8.2 Правил до аварійних ситуацій ЗВТ, в тому числі, належить відсутнє електричне живлення, яке забезпечує функціонування вимірювального комплексу у штатному режимі.

Відповідно до п.6.10 Правил експлуатація засобів вимірювальної техніки здійснюється за документацією, яка надається виробником.

Згідно з п.4.5 Інструкції по монтажу та експлуатації електронного коректору об'єму газу SEVC-D, виробництва Aktaris Mering Sistems (далі - Інструкція), наявність реєстрації коректором нештатної ситуації показує зображення дзвіночка у верхній частині дисплея. У цьому випадку слід перевести трикутний указник у крайнє положення праворуч на «коди сигналів тривоги» та продивитись їх значення. На дисплеї будуть зображені два тризначних числа: ліве указує поточний стан коректору, а праве - попередній стан.

Найбільш часто виникаючі «коди сигналів тривоги» та їх розшифровка:

001- по температурі

002 - по тиску

004 - перевищення максимальних годинних витрат для лічильника

008 - необхідність заміни батареї...

Сигнал про нештатний режим по розряду батареї видається, коли до закінчення регресу батареї (повний ресурс батареї програмується при введені коректора в експлуатацію або після заміни батареї значенням 1825 днів) залишається 90 днів. Необхідно замінити батарею й ввести у пам’ять значення повного ресурсу батареї (1825 днів) шляхом натискання й утримання протягом 15 с кнопки ВР1 (п. 4.5.4. інструкції).

Згідно із Паспортом електронного коректору об'єму газу типу SEVC-D:

- п.п. 7.1.7 «Сигнал про аварійний режим по розряду батареї видається, коли до закінчення ресурсу батареї (повний ресурс батареї програмується ... значенням 1825 днів) залишається 90 днів, при цьому висвічується:

- індикатор аварії (дзвіночок),

- індикатор розряду батареї,

- включається вихід сигналу аварії.

Тобто, відповідно до Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, паспорту та інструкції електронного коректора SЕVС-D наявність сигналу про аварійний режим по розрядженню батареї живлення свідчить про функціонування вимірювального комплексу у нештатному режимі (аварійному режимі).

Посилання відповідача 1 на те, що сигнали аварійних ситуацій підрозділяються на метрологічні та звичайні, а аварійний сигнал по батареї відноситься до звичайних аварій та не впливають на результати вимірювань не приймаються судом до уваги, оскільки, в Правилах та документації виробника на коректор не вказано, що зазначена аварія є штатним режимом.

Решта посилань та тверджень відповідача 1 також не береться судом до уваги з огляду на їх безпідставність.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача 1, Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк, про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.02.2010р. у справі №01-26-11/2009, підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віст”-Сервіс”, м. Дніпропетровськ про стягнення збитків в розмірі 15000,00грн., суд зазначає наступне.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 47 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, аналогію закону відповідно до ст. 6 ЦК України. Розмір збитків позивач визначає як суму штрафу за рішенням, який позивач вимушений був сплатити на користь відповідача 1 платіжним дорученням від 30.03.2010р. № 1891.

Відповідно до ст. 47 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у процесі розгляду справи органи Антимонопольного комітету України за поданою суб'єктом господарювання заявою про вжиття заходів для відвернення негативних та непоправних наслідків для суб'єктів господарювання внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть прийняти попереднє рішення про: заборону особі (відповідачу), в діях якої вбачаються ознаки порушення, вчиняти певні дії, в тому числі про блокування цінних паперів; обов'язкове вчинення певних дій, якщо невідкладне вчинення цих дій є необхідним виходячи із законних прав та інтересів інших осіб. У разі закриття розгляду справи у зв'язку з недоведенням вчинення порушення відповідач може звернутися до господарського суду про відшкодування йому суб'єктом господарювання, який подав заяву відповідно до частини першої цієї статті, збитків, завданих у зв'язку з прийняттям попереднього рішення.

Судом встановлено, що заява про прийняття попереднього рішення з боку відповідача 2 не подавалась, попереднє рішення відповідачем 1 не приймалось, справа за недоведеністю не закривалась.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічні норми містяться і в ст. 22 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода –наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Однак, позивачем не доведений факт противоправної поведінки відповідача 2.

Крім того, суд не вбачає підстав в даному випадку для застосування аналогії закону згідно зі ст. 6 ЦК України.

В зв’язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віст”-Сервіс”, м. Дніпропетровськ, про стягнення збитків в розмірі 15000,00грн.

Відповідно до заяви про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову у справі № 28/85, заборонивши Донецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 28/85 вимагати від Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” виконання п. 4 резолютивної частини Рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.02.2010р. у справі № 01-26-11/2009, шляхом зупинення дій рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.02.2010р. у справі № 01-26-11/2009.

Розглянувши доводи заяви про вжиття забезпечувальних заходів, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, а саме порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, в тому числі, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону.

Тобто прийняття господарським судом до розгляду позовної заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону зупиняє його виконання.

Таким чином, суд відхиляє заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 22, 33, 34, 49, 66, 67, 69, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк, до відповідача 1 Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк, задовольнити.

Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.02.2010р. у справі №01-26-11/2009.

В позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м. Донецьк, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Віст”-Сервіс”, м. Дніпропетровськ, відмовити.

Стягнути з Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (за адресою: вул. Артема, 74, м.Донецьк, 83000, ЄДРПОУ 21956116, відомостей про рахунки не має) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (за адресою: пр.Театральний, 1, м.Донецьк, 83001, ЄДРПОУ 03361081, п/р № 26005301534297 в філії „Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк”, МФО 334271) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2010р.

Суддя