Рішення № 10904584, 20.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.07.10 р. Справа № 22/115

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда», м.Дніпропетровськ, ЄДОПОУ 32232867,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 6882,46 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Грачов А.С. за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю,-

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу

України у судовому засіданні оголошувалась перерва

з 10.06.2010р. по 07.07.2010р. та з 07.07.2010р. по

20.07.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда», м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 6882,46 грн., у тому числі 5571,52 грн. основного боргу, 478,83 грн. інфляційних витрат, 98,57 грн. 3% річних та 673,54 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором поставки №270/Mar від 06.03.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість щодо оплати товару та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору поставки №270/Mar від 06.03.2009р. та видаткових накладних, а також розрахунок позовних вимог з посиланням на первинну документацію.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 202, 216, 218, 224 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 12, 13, 15, 54-57, 66-68 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.06.2010р. представником Відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній визначив заборгованість в розмірі 3985,52 грн. Проти штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних заперечує, оскільки вважає їх нарахування неправомірним. У підтвердження дійсної суми боргу надав копії квитанцій №65 від 04.03.2010р., №93 від 17.03.2010р., №14 від 29.03.2010р., №95 від 30.03.2010р., №91 від 22.04.2010р., №25 від 20.05.2010р., №48 від 25.05.2010р., №48 від 26.05.2010р. та №22 від 28.05.2010р.

В даному судовому засіданні представником Позивача надано копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 22.05.2010р.

Представник Позивача у судовому засіданні 20.07.2010р. надав заяву про відмову від позовних вимог у частині стягнення суми основного боргу та частково суми нарахованих штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних. Фактично до стягнення він заявив 320,10грн. пені, 226,11 грн. інфляційних витрат та 46,84 грн. 3% річних, що загалом становить 593,05грн.

Представник Відповідача у судовому засіданні 20.07.2010р. надав заяву, згідно з якою визнав позовні вимоги з урахуванням викладеної позиції Позивача, а саме погодив пеню у розмірі 320,10 грн., інфляційні витрати у сумі 226,11 грн. та 3% річних у сумі 46,84 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач стверджує, що підставою виникнення обовязків Відповідача по оплаті переданого товару є договір поставки №270/Mar від 06.03.2009р.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обовязкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

В якості доказів передачі товару Відповідачу за даним договором і виникнення у останнього обовязку здійснити оплату за отриманий товар, суду надані видаткові накладні №74322089 від 22.08.2009р., №79420089 від 20.08.2009р., №78519089 від 19.08.2009р., №78319089 від 19.08.2009р., №74329089 від 29.08.2009р. та №74429089 від 29.08.2009р., які містять посилання на спірний договір у якості правової підстави здійснення господарської операції з постачання товару Відповідачу.

Видаткові накладні №74127089 від 27.08.2009р. та №74227089 від 27.08.2009р., за якими, як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 12.04.2010р., є наявним прострочення оплати, не зважаючи на вимоги суду, Позивачем не надані.

Разом з тим, виходячи зі змісту відзиву Відповідача, наданого останнім 10.06.2010р. у судовому засіданні, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не заперечує проти факту поставки товару у обсягах, визначених Позивачем, та, що ці господарські операції здійснювались у межах договору поставки №270/Mar від 06.03.2009р.

Приймаючи до уваги викладені обставини, постачання товару за зазначеними Позивачем видатковими накладними здійснено у межах та на виконання умов договору поставки №270/Mar від 06.03.2009р.

Оцінивши зміст договору №207/Mar від 06.03.2009р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець), з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1 договору, Позивач (Постачальник) зобовязувався передавати у власність Відповідачу (Покупцеві), а Покупець зобовязувався приймати та оплачувати в порядку та на умовах, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невідємною його частиною.

Згідно із п. 2.3 договору, право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням накладної уповноваженими представниками сторін.

В пункті 3.1 договору сторони дійшли згоди, що асортимент та кількість товару, які постачаються, зазначаються у накладних.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціни на товар вказуються у накладних, що є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п.4.2 договору, Покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 14-ти календарних днів з дня її поставки.

Згідно з п.6.5 договору, у випадку порушення Покупцем строків, визначених п.4.2 договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Сторони погодили, що неустойка за порушення Покупцем строків оплати товару нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобовязань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається з позовної заяви та акту звірки взаємних розрахунків станом на 22.05.2010р., що підписаний з обох сторін, в порушення наведених норм закону Відповідачем у повному обсязі не сплачено отриманого за договором товару, а також не виконане дане зобовязання належним чином і на момент подання позову.

З огляду на приписи п.6.5 договору поставки та ст.625 Цивільного кодексу України, Позивачем згідно заяви про часткову відмову від позовних вимог, нарахована пеня у розмірі 320,10 грн., інфляційні витрати у сумі 226,11 грн. та 3% річних у розмірі 46,84 грн. за період прострочення належного виконання грошового зобовязання за договором поставки №270/Mar з 03.09.2009р. по 12.04.2010р. за накладною №78319089 від 19.08.2009р., з 04.09.2009р. по 12.04.2010р. за накладною №79420089 від 20.08.2009р., з 06.09.2009р. по 12.04.2010р. за накладною №74322089 від 22.08.2009р. та з 13.09.2009р. по 12.04.2010р. за накладними №74329089 від 29.08.2009р. і №74429089 від 29.08.2009р.

Враховуючи наведену заяву Позивача, останній відмовився від стягнення суми основного боргу у розмірі 5571,52 грн., а також частково від стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних у загальній сумі 657,89 грн.

За приписами п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до вимог ст.78 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив повноваження особи, яка підписала заяву про часткову відмову від позову, та встановив, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда», Грачов А.С. уповноважений на вчинення таких дій довіреністю б/н від 08.12.2009р.

В судовому засіданні останньому повідомлено про наслідки відмови від позову.

Оскільки Позивач скористався своїм правом, передбаченим п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, відмова від частини позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, господарський суд приймає її та припиняє провадження по справі у частині стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 5571,52 грн. та штрафних санкцій, інфляційних витрат, 3% річних у загальній сумі 657,89 грн.

Як було зазначено вище, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 представлено суду заяву про визнання позовних вимог, а саме: 320,10 грн. пені, 226,11 грн. інфляційних витрат та 46,84 грн. 3% річних, що загалом становить 593,05 грн.

За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для суду щодо прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою представником ОСОБА_4 на підставі довіреності від 05.03.2009р., що посвідчена приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрована у реєстрі за №652.

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже судом не вбачається підстав для порушення прав і обовязків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем грошових вимог Позивача за вказаними правовідносинами.

За викладених обставин, позовні вимоги відносно стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда» суми нарахованих штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних у загальній сумі 593,05 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов правочину, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобовязань та правила виконання договорів купівлі-продажу та поставки, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційнетехнічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд. -

ВИРІШИВ:

1.Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда», м.Дніпропетровськ, від позовних вимог щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області, 5571,52 грн. основного боргу, а також частково від стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних у загальній сумі 657,89 грн.

2.Провадження по справі в частині стягнення 5571,52 грн. основного боргу, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних у загальній сумі 657,89 грн. з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда», м.Дніпропетровськ, припинити.

3.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда», м.Дніпропетровськ, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 593,05 грн., у тому числі 320,10 грн. пені, 226,11 грн. інфляційних витрат та 46,84 грн. 3% річних задовольнити.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (87556, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда» (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, 1, ЄДРПОУ 32232867) 593,05 грн., у тому числі 320,10 грн. пені, 226,11 грн. інфляційних витрат та 46,84 грн. 3% річних.

5.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (87556, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда» (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, 1, ЄДРПОУ 32232867) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.За згодою сторін у судовому засіданні 20.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

8.Повний текс рішення підписано 22.07.2010р.

9. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя