Рішення № 10904509, 12.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.08.10 р. Справа № 36/228пн

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Н.В.Будко

судді: Лейба М.О.

судді: Левшиной Г.В.

при секретарі судового засідання: В.Г.Гребенніковій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кант” м.Донецьк

до відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” Донецькі електричні мережі м.Донецьк

про: витребування у відповідачів належний позивачу кабель з двох кабельних вводів (лінії), прокладений від РП-55 до вул.Батищева, 10 та заборону відповідачам використовувати у своїй підприємницькій діяльності (здійснення передачі електроенергії) майна, а саме кабель з двох кабельних вводів (ліній), прокладений від РП-55 до вул.Батищева, 10,-

за участю:

експерта: Климчук Д.В.;

представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача-1: Краснікова О.В. по дов.;

від відповідача-2: не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Кант” м.Донецьк, до відповідача-2 Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” Донецькі електричні мережі м.Донецьк, про витребування у відповідачів належний позивачу кабель з двох кабельних вводів (лінії), прокладений від РП-55 до вул.Батищева, 10 та заборону відповідачам використовувати у своїй підприємницькій діяльності (здійснення передачі електроенергії) майна, а саме кабель з двох кабельних вводів (ліній), прокладений від РП-55 до вул.Батищева, 10.

Під час розгляду спору позивач уточнив позовні вимоги згідно ст.22 ГПК України та просить суд витребувати у відповідачів кабель, що належить йому, та складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладений від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10, у Київському районі м.Донецька та заборонити відповідачам використовувати у своїй підприємницької діяльності будь-яким чином, здійснювати передачу електроенергії та проводити будь-яке технічне обслуговування майна, що належить позивачу, а саме кабелю, що складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладеного від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10 у Київському районі м.Донецька та зобовязати відповідача-2 виконати певні дії, а саме відключити від електричної енергії кабель КЛ-10 на приєднаннях №№16, 17, які знаходяться на балансі ВАТ „Донецькобленерго” Донецькі електричні мережі в приміщенні (РУ-10кВ) РП-55 та заборонити підключати кабель КЛ-10кВ від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 до будь-яких приєднань споживачів електричної енергії, що розташовані по вул.Батищева, 10 в м.Донецьку до електричного струму без згоди позивача.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнення.

Позивач у судове засідання 12.08.10р. не зявився з невідомих підстав, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою від 13.08.10р.

Відповідач-1 проти позову заперечує, оскільки вважає, що даний спір не підвідомчій господарському суду, оскільки договір купівлі-продажу, на який позивач посилається у позовній заяві, укладений ОСОБА_1 як фізичною особою, а не як підприємцем. Крім того, відповідач-1 стверджує, що в описовій частині позовної заяви мова йде про кабель СБ 95х3 (скручену ізольовану жилу), який придбала ОСОБА_1 по договору купівлі-продажу, однак в клопотанні до суду йдеться вже про кабельні лінії (інженерні споруди) без ідентифікуючих ознак, вказання марки кабелю, який прокладений від РП-55 до вул.Батищева,10, тобто придбане позивачем майно без будь-яких підстав та мотивів замінюється на зовсім інше майно, а до придбаного позивачем кабелю СБ 95х3 відповідач немає жодного відношення, оскільки поставка електроенергії до ТОВ „Кант” здійснюється через кабельні лінії марка кабелю АСБ 3х50. Також у відповідача викликає сумнів щодо підстави придбання позивачем кабелю СБ 95х3, оскільки в матеріалах справи наявні два договори, укладених між позивачем та ТОВ „Зірка Україна” на придбання одного і того ж майна: від 02.07.02р. та від 02.09.02р.

Відповідачем-1 також подана заява б/н від 10.12.08р. про застосування строків позовної давності згідно ст.267 ЦК України.

Відповідач-2 у судове засідання не зявився, у відзиві на позов зазначив, що він підтримує заявлені позивачем вимоги в частині витребування майна від ТОВ „Кант” та заборони використання ТОВ „Кант” у своїй підприємницькій діяльності кабельних ліній, які є предметом розгляду спору, оскільки позивач має правоустановчі документи та технічні умови, які дозволяють експлуатувати спірні кабельні лінії. Разом з тим, позовні вимоги в частині заборони використання у своїй підприємницькій діяльності майна, яке є предметом розгляду даного спору у відношенні ВАТ „Донецькобленерго” та витребування спірного майна у відповідача-2 не визнає, оскільки дані кабельні лінії не є власністю ВАТ „Донецькобленерго” та не використовуються ним у своїй підприємницькій діяльності.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

У позовній заяві позивач посилається на те, що 02.07.02р. між ТОВ „Зірка України” та позивачем був укладений договір, згідно якого позивач придбав тимчасову споруду підстанції та обладнання, а саме: кабель СБ95х3 (400)м. від РП-55 ДЭС ВАТ „Донобленерго” до ТП-400, який складається з двох незалежних вводів за 1710грн.

Загальна вартість переданого по договору майна з урахуванням ПДВ складає 7 390грн. Ця споруда та обладнання знаходяться на балансі ТОВ „Зірка України” (п.2 договору).

На виконання умов за цим договором ТОВ „Зірка України” передало позивачу вищевказане майно, яке знаходиться за адресою м.Донецьк, вул.Батищева, 10, про що був складений акт приймання-передачі від 02.07.02р.

Зазначене у договорі майно було придбане ТОВ „Зірка України” у ВАТ „Каскад” на підставі договору від 16.10.2000р.з доповненням до нього від 20.10.2000р. за актом приймання-передачі від 20.10.2000р., та у рахунок оплати придбаного майна перерахував ВАТ „Каскад” 10045,60грн., що підтверджується платіжними дорученнями №98 від 17.10.2000р., №102 від 23.10.2000р., №100 від 17.10.2000р., №99 від 17.10.2000р.

Також в матеріалах справи наявний договір від 02.09.02р., укладений між позивачем та ТОВ „Зірка України”, та акт приймання-передачі майна від 02.09.02р., згідно якого позивач придбав у ТОВ „Зірка України” два кабеля СБ95х3 (400х2=800м).

Як стверджує позивач у позовній заяві, споруда трансформаторної підстанції ТП-400 та кабель з двох кабельних вводів (лінії) первісно належали Куйбишевському ремонтно-механічному заводу ВО „Донецьквугілля”, перейменованому в машинобудівельний завод технологічної оснастки ПО „Донецьквугілля”, який наказом Фонду державного майна України №2449 від 08.06.95р. був перетворений у ВАТ „Каскад”.

Однак як стверджує позивач, відповідачі використовують у своїй підприємницькій належне йому майно, у звязку з чим просить суд витребувати у відповідачів кабель, що належить йому та складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладений від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10, у Київському районі м.Донецька. Також позивач вимагає заборонити відповідачам використовувати у своїй підприємницької діяльності будь-яким чином, здійснювати передачу електроенергії та проводити будь-яке технічне обслуговування майна, що належить позивачу, а саме кабелю, що складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладеного від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10 у Київському районі м.Донецька та зобовязати відповідача-2 виконати певні дії, а саме відключити від електричної енергії кабель КЛ-10 на приєднаннях №№16, 17, які знаходяться на балансі ВАТ „Донецькобленерго” Донецькі електричні мережі в приміщенні (РУ-10кВ) РП-55. Крім того, позивач просить суд заборонити відповідачам підключати кабель КЛ-10кВ від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 до будь-яких приєднань споживачів електричної енергії, що розташовані по вул.Батищева, 10 в м.Донецьку до електричного струму без згоди позивача.

Відповідач-1 у свою чергу стверджує, що кабель СБ 95х3, який позивач придбав по договору, та кабель, що складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладений від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10, у Київському районі м.Донецька, який позивач просить витребувати у відповідачів у заяві про уточнення позовних вимог це різне майно, оскільки згідно технічного підручника „Електромонтер-кабельщик” під ред. М.Б.Зевіна та А.Н.Трифонова, кабель уявляє собою одну або декілька ізольованих та скручених між собою жил, замкнутих в герметичну оболочку, поверх якої можуть бути накладені захисні покрови для різноманітних умов прокладки, а кабельна лінія це лінія призначена для передачі електричної енергії і складається з одного або декількох паралельних кабелів зі зєднувальними, стопорними та концевими муфтами і кріпильними деталями. До того ж, згідно листа відповідача-1 №39029 від 18.02.09р., кабель СБ95х3 на балансі ТОВ „Кант” відсутній. Крім того, відповідач-1 стверджує, що такого майна як „кабель, що складається з двох кабельних вводів” не існує в природі.

З метою зясування фактичних обставин по справі та встановлення, чи є придбаний позивачем за договором кабель СБ95х3, та кабель, що складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладений від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10, у Київському районі м.Донецька, який позивач просить витребувати у відповідачів, одним і тим самим майном, господарський суд за клопотанням позивача ухвалою від 14.05.09р. призначив по справі судову експертизу, проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Однак листом №906 від 27.05.09р. Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд про неможливість проведення експертизи, оскільки потрібні фахівці в галузі електричних мереж та електротехнічних виробів в установі не має.

У звязку з цим, ухвалою від 09.06.09р. господарський суд призначив судову експертизу, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.М.С.Бокаріуса.

Згідно висновку судової електротехнічної експертизи №5226 від 14.05.10р. вбачається, що кабель та високовольтна кабельна лінія не є ідентичними поняттями, оскільки кабель це виріб електротехнічного призначення, а високовольтна кабельна лінія це електроустановка. Такого поняття як „кабель з двома вводами” (як зазначає позивач в заяві про уточнення позовних вимог), в електротехніці взагалі не існує.

В п.5.6 висновку експерт чітко зазначив, від Розподільчого пункту РП-55, що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку, до вул.Батищева, 10 у Київському районі м.Донецька, прокладено дві кабельні лінії, одна з яких знеструмлена від приєднання №16, а друга діє від приєднання №17, до складу якої входить кабель АСБ-3х50 (тоді як позивач згідно договору придбав у ТОВ „Зірка України” іншу марку кабелю - СБ95х3).

До того ж, пунктом 7 висновку судової експертизи передбачено, що майно кабель СБ 95х3 (400х2), який ТОВ „Зірка України” прийняла від ВАТ „Каскад” згідно договору між ними від 16.10.2000р., доповнення до зазначеного договору від 20.10.2000р. та акту приймання-передачі від 20.10.2000р., а позивач прийняв від ТОВ „Зірка України” за договором купівлі-продажу споруди підстанції та обладнання від 02.09.02р. та акту приймання-передачі від 02.09.02р., і майно яке є предметом позову - кабель, що складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладений від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10, у Київському районі м.Донецька не є ідентичними.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені обставини та належні в матеріалах справи докази господарський суд дійшов висновку, що придбане позивачем по договору майно - кабель СБ-95х3, і майно, яке позивач просить витребувати у відповідачів - кабель, що складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладений від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10, у Київському районі м.Донецька не є ідентичним.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують те, що позивач є власником майна, яке він просить витребувати у відповідачів - кабель, що складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладений від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10, у Київському районі м.Донецька.

За клопотанням позивача ухвалою від 15.07.10р. господарський суд викликав у судове засідання експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса ОСОБА_2, а також зобовязав експерта надати належним чином засвідчені копії документів, що були надані ТОВ „Кант” експерту під час проведення експертизи, а саме: копію паспорту-картки на кабельну лінію електропередачі високої напруги від РП-55 до КТП ТОВ „Кант”, копію акту №116/03-ВРЭС розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальніості сторін; копію акту випробування кабельної лінії від 09.01.2003р. та 12.01.2003р.; копію однолінійної схеми плану установки КТП, підготовлена ПП „Старт-94” та узгоджена ВАТ „Донецькобленерго”, копію ліцензії ПП „Старт-94”, копію акту №487/2002-ВРЭС розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 23.09.02р., копію висновку про ліквідаційну вартість підстанції трансформатору ТМ-400/10/04, трансформатора ТМ 630/10 і кабелю СБ 95Х3, що знаходились на балансі ВАТ „Каскад”, підготовлений ПФ „Веда-Консалтинг”, копію аудиторського висновку Філіповського О.І., копію ухвали господарського суду Донецької області у справі №45/116б, довіреність на ОСОБА_7, а також надати письмові пояснення щодо джерел отримання цих документів від ТОВ „Кант” із доказами способу їх отримання поштою, особисто або в іншій спосіб;

В судове засідання 12.08.10р. зявився експерт Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса ОСОБА_2, який підтвердив вищевикладені висновки експертизи та пояснив, що надати засвідчені копії витребуваних ухвалою від 15.07.10р. документів він не може, оскільки відповідно до п.4.9.1 „Інструкції з діловодства в науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.12.09р. №2548/5 установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній. Також експерт пояснив, що до канцелярії експертної установи 30.07.09р. та 28.09.09р. на виконання вимог суду від 02.07.09р. супровідними листами від 17.07.09р. та 23.09.09р. за підписами генерального директора ТОВ „Кант” Клейно Н.Б. та заст. генерального директора ТОВ „Кант” Жеребчевського Є.Е. відповідно надійшли документи, вказані в ухвалі суду від 15.07.10р.

Незважаючи на те, що експерт був викликаний у судове засідання саме за клопотанням позивача, останній не скористався своїм правом поставити перед експертом запитання стосовно експертного висновку і у судове засідання не зявився.

Посилання позивача на те, що факт використання відповідачами у своїй підприємницькій діяльності належного позивачу майна підтверджується договором №02/37-06 від 05.05.06р., укладеним між відповідачами, угодою про доповнення договору від 24.04.08р., актом №116/03-ВРЭС про розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційній відповідальності сторін, актом №487/2002- ВРЭС від 23.09.02р., господарський суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, оскільки згідно вищевказаних документів предметом договору №02/37-06 від 05.05.06р. є надання послуг по обслуговуванню кабельної лінії 10кВ „РП №55 КТП ТОВ „Кант”, а не належного позивачу майна - кабелю, що складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладеного від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10, у Київському районі м.Донецька, тобто позивач знову ототожнює поняття кабель та кабельні лінії.

Будь-які інші докази в підтвердження того, що відповідачі використовують у своїй підприємницькій діяльності належне позивачу майно в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України, якою позивач нормативно обґрунтовує заявлені позовні вимоги, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння. Позивачем в даному випадку може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою, тобто тим особам, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом.

При цьому, позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази.

Водночас, як вказувалось судом вище, в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження того, що позивачу належить право власності на кабель, що складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладений від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10, у Київському районі м.Донецька, а отже, позивач не є власником майна, яке він просить витребувати у відповідачів.

Наявний в матеріалах справи аудиторський висновок про перевірку документів, які посвідчують право на власність від 10.02.03р. також не може бути належним доказом, який підтверджує право власності позивача на кабель, що складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладений від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку).

При цьому, суд критично відноситься до викладених у відзиві на позовну заяву тверджень відповідача-2 стосовно того, що позивач має правоустановчі документи та технічні умови, які дозволяють експлуатувати спірні кабельні лінії, оскільки дані твердження позбавлені належного доказового підгрунття і в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження викладених відповідачем-2 доводів.

Крім того, відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Однак жодних доказів в підтвердження порушення відповідачами права власності позивача та використання у своїй господарський діяльності належного позивачу майна позивачем суду не представлено, незважаючи на те, що ухвалами від 26.03.09р., 08.04.09р., 13.07.10р. господарський суд неодноразово зобовязував позивача надати такі докази.

Водночас, відповідач-1 у письмових поясненнях від 12.08.10р. стверджує, що на балансі ТОВ „Кант” відсутні кабель-СБ 95х3, складений з двох незалежних вводів основного та резервного.

Відповідач-2 також стверджує, що спірні кабельні лінії не є власністю ВАТ „Донецькобленерго” та не використовуються у його підприємницькій діяльності.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст.33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема не довів наявність у нього права власності на спірне майно - кабель, що складається з двох кабельних вводів або лінії (КЛ-10кВ), прокладений від розподільчого устрою РУ-10кВ розподільчого пункту РП-55 (що розташований по вул.Треньова в м.Донецьку), до вул.Батищева, 10, у Київському районі м.Донецька, а також не довів порушення відповідачами права власності позивача та використання у своїй господарський діяльності належного позивачу майна, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог.

Посилання відповідача-1 на те, що даний спір не підвідомчій господарському суду суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, оскільки згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 від 13.03.2000р. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець, і відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України має право подавати позови до господарських судів.

Клопотання відповідача 1 про застосування строків позовної давності судом не розглядається, оскільки позивач не довів наявність тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, в тому числі і витрати по проведенню експертизи, покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог з урахуванням уточнення в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса (61177, м.Харків, вул.Золочівська, 8а, код 02883133, ГУДКУ у Харківський області, р/р31251272210490, МФО 851011) вартість судової експертизи в сумі 4768,56грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суддя

СуддяМ.О.Лейба

СуддяГ.В.Левшина

Повне рішення складено 16.08.10р.