Рішення № 10904484, 11.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.10 р.                     Справа № 36/133                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства „ТрансПоліс” м.Київ

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансово-промислова компанія Апекс” м.Краматорськ

про: стягнення 16 000грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача:           Марченко К.І. – по дов.;

від відповідача: не з”явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „ТрансПоліс” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансово-промислова компанія Апекс” м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 16000грн.

Під час розгляду спору позивачем заявлено письмове клопотання від 06.08.10р., в якому він просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 16000грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку №26001060110748 у Краматорській філії ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 335548.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рахунок-фактуру, видаткові накладні, листи №07-04/1120 від 07.04.10р., претензію №15-06/2781 від 15.06.10р., залізничні накладні.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду спору був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями з відміткою про вручення директору Мартинову В.В., які направлені судом на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців №347883-347885: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.К.Маркса, б.38.

Оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

Між позивачем, Приватним підприємством „ТрансПоліс”, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансово-промислова компанія Апекс”, було досягнута усна домовленість на придбання портландцементу ПЦ 1-500.

Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000193 від 10.09.09р. для оплати портландцементу у кількості 216тн. на загальну суму 157416,48грн. з урахуванням ПДВ, а також рахунок-фактуру №СФ-0000184 від 01.09.09р. для оплати 432тн. портландцементу в сумі 280834,56грн. з урахуванням ПДВ та відшкодування залізничного тарифу в сумі 35234,40грн. з урахуванням ПДВ, які були оплачені позивачем в повному обсязі на загальну суму 473485,44грн.

Договір між сторонами у письмовій формі не укладався, але суд вважає, що цивільні права та обов’язки сторін виникли в порядку частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов’язки, оскільки фактично укладений між ними правочин за свою правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

На підставі рахунок-фактури №СФ-0000193 від 10.09.09р. відповідач поставив позивачу портландцемент у кількості 216тн. на загальну суму 157416,48грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000212 від 11.09.09р. та залізничною накладною №33599035.

Крім того, згідно рахунок-фактури №СФ-0000184 від 01.09.09р. відповідач поставив позивачу портландцемент у кількості 432тн. на суму 299352,96грн., з яких вартість товару складає 280834,56грн., а відшкодування залізничного тарифу – 18518,40грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000229 від 23.09.09р., №РН-0000235 від 30.09.09р., №РН-0000601 від 12.10.09р., та наданими позивачем залізничними накладними.

Суд звертає увагу на те, що у вищевказаних видаткових накладних міститься посилання на договір №065/09 від 25.08.09р., однак в письмових поясненнях від 11.08.10р. позивач зазначив, що такого договору він з позивачем не підписував.

Порівнюючи суму грошових коштів, сплачених позивачем згідно рахунку-фактурі №СФ-0000184 від 01.09.09р. з сумами, які вказані відповідачем у видаткових накладних №РН-0000229 від 23.09.09р., №РН-0000235 від 30.09.09р., №РН-0000601 від 12.10.09р. та залізничних накладних про відправлення портландцементу у кількості 432тн., суд дійшов висновку про те, що фактично вартість залізничного тарифу складає 18518,40грн., тоді як позивачем оплачена вартість залізничного тарифу в сумі 35234,40грн.

Таким чином, сума переплаченої позивачем вартості залізничного тарифу складає 16716грн., однак у позовній заяві позивач зазначає, що різниця між сплаченою сумою коштів та відвантаженим відповідачем товаром і послугами з його транспортування складає 16000грн., яку він і просить суд стягнути з відповідача.

12.05.10р. позивач згідно ч.2 ст.530 ЦК України направив на адресу відповідача лист 07/04 від 20.04.10р., в якому у зв’язку з припиненням подальшого співробітництва просив відповідача повернути суму заборгованості в сумі 16716грн., а також претензію від 12.05.10р., в якому просив відповідача перерахувати суму переплачених коштів у розмірі 16000грн. на банківський рахунок позивача.

          Доказом направлення вищевказаних вимог є поштова квитанція та опис вкладення від 12.05.10р., а також поштове повідомлення №02450469.

          Однак до теперішнього часу відповідач так і не повернув позивачу заборгованість в сумі 16000грн. та не представив суду доказів погашення означеної заборгованості.

          За таких обставин, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 16000грн. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

          Водночас, господарський суд відмовляє позивачу в клопотанні про накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 16000грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку №26001060110748 у Краматорській філії ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 335548, оскільки позивач не представив жодних доказів в підтвердження того, щ о невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „ТрансПоліс” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансово-промислова компанія Апекс” м.Краматорськ про стягнення 16000грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансово-промислова компанія Апекс” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Карла Марка, б.38, ЄДРПОУ 35748489, р/р26001060110748 у філії ДНІПР.КБ „Приватбанк” м.Краматорськ, МФО 335548) на користь Приватного підприємства „ТрансПоліс” (02222, м.Київ, пр.Маяковського, 51-А, оф.47, ЄДРПОУ 30150873, р/р260073010182 у Деснянському відділенні ОщадБанку України №8451 м.Київ, МФО 320230) основний борг в сумі 16000грн., витрати по оплаті держмита в сумі 160грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 11.08.10р.

Суддя