Постанова № 10903186, 20.08.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3760/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2010 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріТищенкоМ.В.

за участі представників:

позивачаПригари А.В.

та відповідачаМедвідя П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а-3760/10/2570

за позовомЧернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська будівельна кераміка»

простягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

14.07.2010 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська будівельна кераміка» (даліПідприємство), в якому просить стягнути з відповідача до державного бюджету 9854,55грн. адміністративно-господарських санкцій та 263,44грн. пені, мотивуючи тим, що відповідач у 2009році не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що 18.02.2010 було подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009рік, в якому зазначено, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ст.19 «Про основні засади соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1особа, при середньообліковій кількості штатних працівників - 22особи. При цьому позивач вирахував, що в сукупності, працюючими на підприємстві 2особами, яким встановлена інвалідність, відпрацьовано 5місяців, тому невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1робоче місце (5міс./12міс.=0,42). Вказані обставини стали підставою застосування ч.1 ст.20 Закону України «Про основні засади соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки на момент подачі позову до суду відповідачем штрафні санкції несплачено.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що звітність про зайнятість і працевлаштування інвалідів постійно подавалась до Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області. При цьому наголосив, що працевлаштування інвалідів на такому підприємстві проводилось з власної ініціативи та за власний рахунок, навіть на одне робоче місце більше норми створено. Директор відповідача зазначив, що все можливе для працевлаштування інвалідів було зроблено, постійно подавалась звітність форми №3-ПН до Ічнянського районного центру зайнятості на протязі 2009року, однак у звязку із зупинкою діяльності підприємства із 01.07.2009, всі працівники підприємства були звільнені, залишилось по штатному розпису тільки 4працівники для охорони матеріальних цінностей.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ст.18 Закону України від21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Частиною9 вищевказаної статті на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Таким чином відповідно до ст. ст. 18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та п.2 Положення про подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування - звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від10.02.2007 №420 затверджена форма звітності №10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкція щодо її заповнення. Згідно п.3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п.3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від28.09.2005 №286 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1442/11722). За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Статтею20 вищевказаного Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 120відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення включаючи день сплати.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті самостійно в строк до 15квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст.250 Господарського кодексу України.

Отже фактично робоче місце може бути створено виключно з урахуванням фізичних можливостей певного інваліда, тому умовою для його створення є пропозиція на працевлаштування інваліда відповідної нозології (згідно норм постанови Кабінету Міністрів України від31.01.2007 №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Обовязки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме: а)виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; б)створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; в)забезпечення інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством; г)надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; д)звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, при розгляді зазначеної категорії справ створення робочих місць для інвалідів супроводжується обовязком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів.

Судом встановлено, що 20.12.2005 ТОВ«Чернігівська будівельна кераміка», як юридичну особу зареєстровано Носівською райдержадміністрацією Чернігівської області, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, що знаходиться в матеріалах справи.

Досліджуючи фактичні обставини про стягнення штрафних санкцій за непрацевлаштування інвалідів необхідно зазначити, що забезпеченням права інваліда на працевлаштування у даному випадку є створення місць для інваліда, що відповідає ст.18 Закону України від01.03.1991 №803 «Про зайнятість населення» та Порядку подання підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, згідно Форми№10-ПІ та Форми№3-ПН. Тобто суд встановлює наступні факти: -створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу; -інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); -спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування; -причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів.

За матеріалами справи та поясненнями сторін встановлено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, для відповідача складає 1робоче місце. Згідно звіту ТОВ«Чернігівська будівельна кераміка» від18.02.2010 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009рік - середньооблікова кількість штатних працівників складає 22особи, із них яким встановлена інвалідність 1особа. При цьому на Підприємстві було створено 2робочих місця для працевлаштування інвалідів з визначенням посад для роботи інвалідів майстер виробництва та підсобний робочий.

При тому, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ст.19 «Про основні засади соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 1робоче місце, на Підприємстві у 2009році працювали 2 інваліди і в період із 31.03.2009 по 30.06.2009 та із 23.04.2009 по 30.06.2009 відповідно. (а.с.6).

Так, із листа Носівського районного центру зайнятості 13.08.2010 №2010 вбачається, що на заявлені вакансії до вказаного роботодавця направлявся один інвалід для працевлаштування (ОСОБА_4). Інше робоче місце створено для працівника власного підприємства.

На спростування посилань відповідача щодо зупинення виробництва на підприємстві відповідача згідно протоколу зборів учасників ТОВ«Чернігівська будівельна кераміка» від30.06.2009 та наказу від30.06.2009 №30-к-09 про звільнення працівників, як підставу звільнення від відповідальності, суд зазначає, що п.3.2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від28.09.2005 №286 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1442/11722), передбачено такі виключні випадки та врегульовано порядок вирахування середньооблікової чисельності працівників. І тому середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п.3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від28.09.2005 №286 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1442/11722). За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Тобто, перевіривши розрахунки відповідача, вказані у звіті Форми№10-ПІ, судом встановлено, що в сукупності, працюючими на підприємстві 2особами, яким встановлена інвалідність, відпрацьовано 5місяців, тому невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1робоче місце (5міс./12міс.=0,42), і тому вказані обставини стали обґрунтованою підставою застосування ч.1 ст.20 Закону України «Про основні засади соціальної захищеності інвалідів в Україні».

При цьому судом встановлено, що інваліди не були працевлаштовані, так як Носівський районний центр зайнятості протягом 2009року інвалідів не направляв, оскільки від ТОВ«Чернігівська будівельна кераміка» звіти про наявність вакансій Ф№3-ПН саме щодо вакантних робочих місць для влаштування інвалідів протягом 2009року не надходило, у звязку із тим, що в поданих звітах в розділі 15 відсутні будь-які відмітки.

За врахування наведеного, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити на тій підставі, що позивачем було порушено ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» та вимоги розділу3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 за №1534/11814, оскільки вимоги законодавства не виконані, звіти Ф№3-ПН подано без заповнення графи15, в якій наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до ст.5 Закону України «Про зайнятість населення», із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. Наявність вільного робочого місця (вакантної посади) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під такими шифрами, тобто вказується окрема категорія громадян у рахунок броні.

На спростування заперечень відповідача суд зазначає наступне: ТОВ«Чернігівська будівельна кераміка» у своєму штаті мав недостатньо інвалідів для виконання встановленого нормативу робочих місць, однак службі зайнятості про вакантні робочі місця для інвалідів не повідомляв, отже відповідачем не вжито всіх заходів, передбачених чинним законодавством по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

У звязку з тим, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обовязковим платежем), обовязкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України «Про систему оподаткування», а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у звязку зі скоєнням правопорушення, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій згідно зі ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» є обґрунтованим.

З огляду на наведене, згідно цього ж звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009рік Ф№10-ПІ, поданого ТОВ«Чернігівська будівельна кераміка» до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, судом встановлено, що із розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу у 22особи, - середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 9854,55грн. А отже у зв'язку із відсутністю своєчасної сплати штрафних санкцій, позовні вимоги позивача про стягнення штрафу та пені, розмір яких обрахований відповідно до приписів чинного законодавства суд визнає підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська будівельна кераміка» (вул.Кобизький шлях,135, м.Носівка Чернігівська область, р/р26000010822791 КМФ АКБ«Укрсоцбанк», МФО322012, кодЄДРПОУ32319814) до державного бюджету України (одержувач: державний бюджет Носівського району, р/р31219230700361, банк ГУДК в Чернігівській області, МФО853592, кодЄДРПОУ21405534) адміністративно-господарських санкцій в сумі9854,55грн. (девять тисяч вісімсот пятдесят чотири гривні 55коп.) та пені в сумі 263,44грн. (двісті шістдесят три гривні 44коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. У разі застосування судом частини третьої статті160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено в повному обсязі 21.08.2010.

Суддя Л.О.Житняк