Рішення № 109014546, 01.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2023Справа № 910/8680/20

Господарський суд міста Києва, у складі судді Баранов Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат

у справі № 910/8680/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок" (09025, обл. Київська, р-н Сквирський, с. Безпечна, вул. Ордаша, будинок 19; ідентифікаційний код 19353391)

до 1. Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, будинок 15; ідентифікаційний код 19019775)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, будинок 8 А, офіс 111; ідентифікаційний код 41264766)

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі. Онлайн" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд.56, поверх 4; ідентифікаційний код 39008321)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 69 літ. В; ідентифікаційний код 43043477)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17; ідентифікаційний код 21708016)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; ідентифікаційний код 00032106)

про визнання недійсними електронних торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону, договору про відступлення прав вимоги та договору купівлі продажу майнових прав,

За позовними заявами третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл - Інвест" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, будинок 10; ідентифікаційний код 32592730)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудком 2001" (08325, обл. Київська, р-н Бориспільський, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, будинок 14; ідентифікаційний код 37747686)

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія "Альянс" (08325, обл. Київська, р-н Бориспільський, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, будинок 14; ідентифікаційний код 35159458)

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцивілбуд 1" (08325, обл. Київська, р-н Бориспільський, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, будинок 14; ідентифікаційний код 35231895)

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Таундевелопменткомпані" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, будинок 10; ідентифікаційний код 37142357)

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, будинок 10, офіс 115; ідентифікаційний код 33248556)

7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 69 літ. В; ідентифікаційний код 43043477)

про визнання недійсними електронних торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону, договору про відступлення прав вимоги та договору купівлі-продажу майнових прав,

Представники сторін:

від ТОВ "Фрунзе 69": Климчук А.В.

від ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста": Павликівський В.І.

від ПАТ "Український професійний банк": Лісовицький С.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 позови Приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок" та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл - Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудком 2001", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія "Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцивілбуд 1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Таундевелопменткомпані" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг" задоволено частково.

Також вказаним рішенням задоволено позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69".

26.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69", в якій товариство просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" судові витрати, понесенні останнім у процесі розгляді справи у розмірі 294 624, 00 грн з відповідачів, а саме з ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (з кожного) у розмірі 50% присуджених до відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про ухвалення додаткового рішення призначено на 28.04.2021.

Судове засідання 28.04.2021 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 910/8680/20 (в частині пунктів 1, 2, 3, 5-20 резолютивної частини) щодо частково задоволених позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок", Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцивілбуд 1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченский беріг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія "Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Таундевелопменткомпані", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудком 2001", та в частині повністю задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок", Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцивілбуд 1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченский беріг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія "Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Таундевелопменткомпані", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудком 2001", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 30.03.2020, з реалізації лоту № GL16N717120 та протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020, за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 30.03.2020 з реалізації лоту № GL16N717120, та про визнання недійсними з моменту укладення договору № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 27.04.2020, посвідчений Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 618, укладений Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 27.04.2020, посвідчений Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 619, укладений Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" в частині, що стосується договорів (перелік яких визначений в резолютивній частині рішення) відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.10.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 у справі № 910/8680/20 скасовано. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 910/8680/20 залишено в силі.

07.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на неправомірні дії та рішення Дніпровського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якій останній просить суд: визнати неправомірними дії Дніпровського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 68001769 від 28.12.2021; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 68001769 від 28.12.2021; визнати неправомірними дії відділу щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 68001769 від 28.12.2021; скасувати постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 68001769 від 28.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на неправомірні дії та рішення Дніпровського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до повернення матеріалів справи № 910/8680/20 до Господарського суду міста Києва.

30.08.2022 матеріали справи № 910/8680/20 повернулися до Господарського суду міста Києва.

У зв`язку з наявністю нерозглянутих заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про ухвалення додаткового рішення та скарги Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на неправомірні дії та рішення Дніпровського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 вказані заяву та скаргу призначено до розгляду на 05.10.2022.

Судове засідання 05.10.2022 не відбулося, у зв`язку із направленням матеріалів справи № 910/8680/20 до Верховного Суду.

З огляду на повернення матеріалів справи № 910/8680/20 до Господарського суду міста Києва та наявність нерозглянутих заяви та скарги, ухвалою від 14.12.2022 справу призначено до розгляду на 18.01.2023.

17.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли доповнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до по перечень від 27.04.2021 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 01.02.2023.

01.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" від 27.04.2021 та доповнення до нього від 11.01.2023 щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 01.02.2023 суд продовжив розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" надав пояснення по суті поданої заяви та просив суд про її задоволення.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" заперечили щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

У поданій до суду 26.03.2021 заяві про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" судові витрати, понесені останнім у процесі розгляду справи в розмірі 294 624, 00 грн, у наступних частинах: 50% з Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" та 50% з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

У поданому 27.04.2021 клопотанні ПАТ "Український професійний банк" просить суд відмовити у задоволенні заяви щодо стягнення судових витрат в розмірі 294 624, 00 грн, вказуючи про відсутність в договорі № 358/3/14-11-2019 про надання правничої (правової) допомоги від 14.11.2019, який укладено між ТОВ "Фрунзе 69" та АО "Міллер", розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, що передбачено статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", що на переконання Банку позбавляє можливості, як суду, так і ПАТ "Український професійний банк" пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розмір адвокатського гонорару. Суму судових витрат, що заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму заявлену у попередньому розрахунку.

Також, Банк відзначає, що із таблиць 1 та 2, наведених у заяві та з актів наданих послуг № 93 від 28.02.2021 та № 130 від 18.03.2021, АО "Міллер" до складу витрат на правничу допомогу включено також наступні дії та складення документів, які не передбачено відповідним договором, та не можуть жодним чином вплинути на захист чи належне представництво інтересів клієнта, не мають жодного правового значення з огляду на процесуальний обов`язок сторони доказування, а саме, первинна зустріч з клієнтом для обговорення стану справ, підготовка відповіді від 25.06.2020 на вимогу ТОВ "ФК "Інвестохіллс "Веста" стосовно стягнення на предмет іпотеки, аналіз судової практики у подібних правовідносинах, аналіз документів після ознайомлення з матеріалами справи, аналіз виписок долучених до серіалів справи, аналіз долученого аудиторського висновку, тощо.

Окремо звертається увага на те, що у попередньому розрахунку суми судових витрат зазначених у позовній заяві ТОВ "Фрунзе 69" встановлена вартість послуг з підготовки заяв, запитів на клопотань 1 500, 00 грн - за документ, коли в актах наданих послуг вартість вказана, як за одну одиницю - послугу, так і за годину, вартість якої складає 1 900 грн/година.

У поданому 17.05.2021 клопотанні ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" також просить суд відмовити у задоволенні заяви щодо стягнення судових витрат в розмірі 294 624, 00 грн, вказуючи, що заявлені представником ТОВ "Фрунзе 69" судові витрати є перевищені у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, об`єктивно не доведені та неспіврозмірні з складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданні послуг).

Заява ТОВ "Фрунзе 69" про ухвалення додаткового рішення з посиланням на новий розрахунок послуг, відмінними від тих, що містяться в орієнтовному розрахунку, зазначеному в п. 6 позовної заяви, ТОВ "Фрунзе 69" намагається стягнути кошти за послуги, що не відображені в орієнтовному розрахунку, що фактично змінює позовні вимоги.

Заявником не надано жодних доказів, що можуть підтвердити реальність та фактичність витраченого часу.

У доповненнях поданих до суду 17.01.2023 ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" зазначає про наявність сумнівів щодо обґрунтованості та розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, відповідно до п. 1 договору №358/3/14-11-2019 про надання правничої (правової) допомоги від 14.11.2019, укладеного між ТОВ "Фрунзе 69" та АО "Міллер" предметом договору є надання АО усіма законними методами та способами правничої (правової) допомоги клієнту, включаючи безпосереднє представництво його інтересів в державних органах та установах, а також надання правової допомоги щодо судового розгляду справи № 910/8680/20 згідно п. 1 додаткової угоди № 1 від 23.06.2020.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників та дослідивши надані сторонами на підтвердження своїх доводів чи заперечень докази, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, в п. 6.1. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 закріплено, що за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат в розмірі 294 624, 00 грн, ТОВ "Фрунзе 69" було надано договір про надання правничої (правової) допомоги № 358/3/14-11-2019 від 14.11.2019 укладеного між ТОВ "Фрунзе 69" та АО "Міллер", додаткову угоду № 1 від 23.06.2020 до договору від 14.11.2019, акти надання послуг № 93 від 28.02.2021, № 130 від 18.03.2021, платіжні доручення № 1286, № 1330, № 205, № 217, № 234, № 285, № 307.

Так, судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто, в цілому нормами процесуального та матеріального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20).

Суд частково погоджується із доводами ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та приходить до висновку про неспівмірність та необґрунтованість заявлених ТОВ "Фрунзе 69" витрат на послуги адвоката із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також що розмір таких витрат є необґрунтованим з огляду на наступне.

Зокрема, суд відзначає, що саме із моменту укладання додаткової угоди № 1 від 23.06.2020 розпочалося надання правової допомоги адвокатами об`єднання у рамках справи № 910/8680/20.

Згідно п. 2 таблиці 1, що також відображено у рахунку на оплату № 46 від 25.02.2021 та акту надання послуг № 93 від 28.02.2021, АО була надана наступна послуга: "Первинна зустріч з клієнтом для обговорення стану справ в рамках судової справи № 910/8680/20 (після отримання ухвали про відкриття провадження у справі) на суму - 4701 грн.

Однак, ухвала Господарського суду м. Києва про відкриття провадження у справі № 910/8680/20 хоча і була постановлена 23.06.2020, але надіслана судом 26.06.2020, зареєстрована 29.06.2020, а оприлюднена 30.06.2020 (згідно інформаційного ресурсу "Єдиний державний реєстр судових рішень").

Тобто, незрозуміло яким чином була укладена додаткова угода № 1 від 23.06.2020 про надання правової допомоги щодо судового розгляду справи № 910/8680/20 та проведена первинна зустріч з клієнтом по обговоренню справи, ухвалу по якій ще навіть не було надіслано судом та оприлюднено.

Разом з тим, в п. 3 таблиці 1 відображено та було надано послугу - підготовка відповіді ТОВ "Фрунзе 69" від 25.06.2020 на вимогу ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" стосовно стягнення на предмет іпотеки від 16.06.2020 на суму - 7030 грн, втім, суд вказує, що даний вид послуги був наданий також до оприлюднення ухвали та ніяким чином не свідчить про надання адвокатом послуг саме в справі № 910/8680/20.

Витрати за послуги які визначені в пунктах 24, 26, 27, 30, 33, 37, 41, 44, 45, 46, 49, 50, 53, 55, 64, 65, 66, 67 таблиці 1 та пунктів 2, 4 таблиці 2 та включені до понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу не підлягають покладенню на відповідачів судом першої інстанції, оскільки, у вказані пункти включено послуги та відповідно втрати, що були понесені в судах апеляційної та касаційної інстанцій, яким й належить встановлювати обґрунтованість та наявність підстав для покладення таких витрат на відповідачів в судах відповідної інстанції.

У п. 17 таблиці, що також відображено у рахунку на оплату № 46 від 25.02.2021 та акту надання послуг № 93 від 28.02.2021, зазначено послугу із підготовки та подання клопотання про забезпечення позову вартістю 7600 грн., хоча у п. 29 міститься та ж послуга із підготовки та подання повторного клопотання про забезпечення позову вартістю вже 9500 грн. Так, на переконання суду обґрунтованою вартістю за повторну послугу та подання клопотання про забезпечення позову вартістю є також 7600 грн, а не 9500 грн, як визначено заявником.

Що стосується п. 43 таблиці 1 підготовка та подання до Господарського суду клопотання про долучення доказів надіслання позовної заяви третьої особи, що заявляє самостійні вимоги до НБУ на суму - 1140, то суд вказує, що витрати на такі послуги не підлягають покладенню на відповідачів, оскільки, заявником повинні надаватися такі докази саме при зверненні до суду з позовом.

Що стосується п. 31 таблиці 1 підготовка та подання до Господарського суду міста Києва додаткових пояснень стосовно клопотання про витребування доказів ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на суму 5700 грн, то суд вказує, що витрати на такі послуги також не підлягають покладенню на відповідачів, оскільки, заявником повинно би було бути викладено всі свої аргументи саме в поясненнях щодо клопотання про витребування, а надання додаткових пояснень це є виключним правом/бажанням заявника, що у свою чергу має наслідком додаткового фінансового тягаря, що не може бути покладений на відповідачів.

Що стосується витрат за послуги які визначені в пунктах 6, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 21, 22, 25, 34, 35, 39, 40, 42, 47, 51, 52, 54, 56, 57, 58, 61, 62, 63 таблиці 1 та пунктах 1, 3, 5 таблиці 2, то на переконання суду сума по кожному із виду витрат, що визначені в даних пунктах не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі та є надто завищеними

Відтак, на переконання суду, сума по кожній із наданих на заявлених послуг у пунктах 6, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 21, 22, 25, 34, 35, 39, 40, 42, 47, 51, 52, 54, 56, 57, 58, 61, 62, 63 таблиці 1 та пунктах 1, 3, 5 таблиці 2 підлягає зменьшенню на 50%.

Таким чином, здійснюючи розподіл понесених ТОВ "Фрунзе 69" судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, зважаючи на часткову доведеність неспівмірності таких витрат, виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, який підлягає покладенню на ПАТ Український професійний банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та стягнути з останніх суму відшкодування витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 121 790, 00 грн наступних частинах: 50% з ПАТ Український професійний банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

Крім того, суд відзначає, що під час перебування матеріалів справи № 910/8680/20 в судах вищих інстанцій, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" неодноразово подавались додаткові заяви про долучення до матеріалів справи доказів понесення судових витрат, зокрема тих, що були понесені товариством під час перегляду справи судами апеляційної та касаційної інстанцій.

В той час, такі докази судом першої інстанції не досліджуються, а заяви не розглядаються, оскільки, обґрунтованість та наявність підстав для покладення таких витрат на відповідачів належить до компетенції судам тих інстанцій судові витрати де були понесені заявником.

Керуючись ст. 123, 129, 221, 237 та 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, будинок 15; ідентифікаційний код 19019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 69 літ. В; ідентифікаційний код 43043477) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 60 895 (шістдесят тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн 00 коп.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (03035, місто Київ, вул. Сурикова, будинок 3, корпус 8Б, офіс 103; ідентифікаційний код 41264766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 69 літ. В; ідентифікаційний код 43043477) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 60 895 (шістдесят тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн 00 коп.

4. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат - відмовити.

5. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено: 10.02.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ